Правила отримання оплати від іноземного контрагента через платіжні системи Wise, PayPal та інші для ФОП

Основна тема нашої статті – чи можуть українські ФОП отримувати кошти від іноземного контрагента не на рахунок ФОП, а на платіжну систему?

Податкові аспекти отримання коштів ФОП через платіжні системи, такі як WISE, PayPal та інші: що повинні знати підприємці?

Податкові органи раніше не звертали увагу на оподаткування доходів ФОП, отриманих шляхом переводу закордонними платіжними системами. Законодавство дозволяло підприємцям включати ці прибутки до єдиного податку за фіксованою пільговою ставкою. Проте, у 2022 році ця ситуація змінилася.

Згідно з новим поясненням ДПС, яке було опубліковано 12 травня 2023 року, якщо гроші отримані від міжнародної діяльності зараховуються на рахунок у системі WISE, а не в українському банку для діяльності підприємницької, вони не враховуються як дохід ФОПа, що сплачує єдиний податок. Однак, такі кошти підлягають оподаткуванню за стандартними правилами для фізичних осіб, які є платниками податків.

Зараз ДПС встановлює, що якщо фізична особа-підприємець отримує дохід від підприємницької діяльності і не переказує його на валютний рахунок в Україні, цей дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами. Тобто, фізична особа-підприємець повинна сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб (НДФЛ), 1,5% військового збору та 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ).

У зв'язку з встановленою позицією ДПС, рекомендується розглянути додаткові можливості, що дозволять фізичним особам-підприємцям продовжувати співпрацю з платіжними системами, зокрема системою WISE.

Варіант 1

Продовжувати враховувати цей прибуток як доходу частину ФОП, котрий підлягає оподаткуванню за ставкою єдиного податку, і не переводити в Україну цей дохід з-за кордону. На сьогодні, ДПС має обмежені можливості відстежувати переказ коштів ФОПів на рахунки закордонних платіжних систем. В Україні існує реєстр регульованих платіжних систем, але більшість популярних систем, таких як PayPal і Wise, не знаходяться в цьому реєстрі.

На сьогодні, Державна податкова служба (ДПС) має обмежені можливості стежити за переказом коштів Фізичними особами-підприємцями (ФОП) на рахунки закордонних платіжних систем. В Україні існує реєстр регульованих платіжних систем, в якому вказані платіжні системи, що підлягають офіційній реєстрації та регулюванню. Однак, більшість популярних систем, таких як PayPal і Wise (раніше TransferWise), не включені до цього реєстру. Тобто ДПС має обмежені можливості відстежувати фінансові операції, здійснені через такі системи. ФОПи можуть використовувати PayPal, Wise та інші аналогічні платіжні системи для отримання або переказу коштів, і ці операції можуть залишатись поза прямим контролем ДПС.

Це означає, що ДПС може отримувати інформацію про переказ коштів лише під час перевірки конкретного підприємця, ймовірність якої, за умови своєчасної сплати податків і подання декларацій, статистично оцінюється як невелика, менше 1%. Однак, при закритті діяльності компанія можливість перевірки суттєво зростає. У майбутньому, шляхом прийняття закону No2970-ІХ про автоматичний обмін даними, може статись зміна положення. Планується, що після 30 вересня 2024 року відбудеться перший обмін інформацією, який буде проводитись автоматично.

Нині ризики оподаткування доходів, отриманих через нереєстровані платіжні системи, в Україні вважаються нижчими за середній рівень. Це пояснюється тим, що Державна податкова служба обмежена в здійсненні перевірок джерел походження коштів та законодавство ще не повністю регулює цю ситуацію. Докладніше про це буде розглянуто нижче.

Варіант 2

Продовжувати показувати прибуток як дохід ФОП, який підлягає оподаткуванню єдиним податком. При цьому спочатку переказати кошти на українські валютні рахунки. З однієї сторони, Державна податкова служба приймає позицію, що оскільки гроші з доходу все ж опиняються в Україні, вони повинні бути оподатковані. З огляду на останні рекомендації та листи податкової служби, можливий наступний висновок: оподаткування доходу Фізичних осіб-підприємців (ФОП) починається від моменту нарахування коштів на рахунок обраної платіжної системи.

Важливо враховувати, що на першому етапі транзакції Фізичні особи-підприємці (ФОП) повинні сплатити податок. Це означає, що в таких випадках є два можливих варіанти: отримувати кошти безпосередньо на український рахунок або продовжувати оподатковувати дохід за ставкою єдиного податку.

Однак, існують ризики, які слід врахувати. У випадку, коли кошти перераховуються безпосередньо на український рахунок, ризики виникнення проблем з оподаткуванням незначні. Проте, це може призвести до фінансових втрат через банківські комісії та коливання валютного курсу.

Важливо зазначити, що в разі двоетапної транзакції, де кошти спочатку перераховуються на рахунок у платіжній системі, а потім на рахунок в Україні, існує ризик визнання цього прибутку оподатковуваним за загальною ставкою, згідно з позицією ДПС. Отже, вибір стратегії оподаткування та обраний шлях отримання коштів мають важливе значення з точки зору ризиків і фінансових втрат для ФОПа.

Варіант 3

Податкова служба отримала повідомлення про те, що ФОП отримав дохід, який був зарахований на рахунок платіжної системи. Так, варто бути готовими до найнебезпечнішого сценарію, якщо такий випадок виникне. Як вже було зазначено, позиція ДПС вже встановлена. Тому тут єдиним можливим шляхом захисту своїх інтересів буде звернення до суду.

На цей час судова практика щодо цього питання відсутня. Однак чинне законодавство можна тлумачити так, що ФОП має можливість розробити власну захисну стратегію. Вона може будуватися на пріоритеті закону перед підзаконними актами та на свободі розпорядження підприємця його власним доходом.

Проблеми з фіскалізацією та використанням РРО для розрахунку доходів ФОП: будуть застосовані штрафи?

Якщо підприємець отримує прибуток, можуть виникнути питання про використання Реєстратора розрахункових операцій (РРО) та фіскалізацію. Важливо враховувати, що застосування РРО залежить від способу розрахунків між Фізичною особою-підприємцем (ФОП) та замовником. Спеціалісти з податкової оптимізації пропонують наступні варіанти вирішення проблеми.

Якщо замовник безпосередньо перераховує плату на банківський рахунок ФОПа, то в цьому випадку РРО не потрібно застосовувати. Проте, для електронних платежів, включаючи інтернет-еквайринг, застосування РРО є обов'язковим згідно з відповідним законодавством. Важливо враховувати, як саме відбувається ідентифікація переказу коштів у платіжній системі та який тип платежу зазначений у виписці рахунку Фізичної особи-підприємця (ФОПа).

Згідно з відповідною статтею закону, Реєстратор розрахункових операцій (РРО) не використовується при розрахунках за послуги, якщо вони проводяться лише через банківські системи дистанційного обслуговування чи сервіси переказу коштів.

Застосування Реєстратора розрахункових операцій (РРО) може залежати від способу, яким клієнт здійснює оплату за послуги Фізичній особі-підприємцю (ФОП). Якщо платіж проводиться за допомогою банківської карти і кошти надходять на рахунок ФОПа через платіжну систему PayPal, тоді ФОП повинен використовувати РРО згідно з вимогами законодавства. Це означає, що ФОП має зареєструвати РРО та включити його в процес розрахунків з клієнтами.

Проте, якщо кошти переказуються з PayPal на банківський рахунок ФОПа в Україні або оплата здійснюється безпосередньо з банківського рахунку замовника, РРО не потрібно використовувати. В такому випадку, ФОП може здійснювати операції без використання РРО, оскільки платежі проводяться безпосередньо на український банківський рахунок ФОПа.

Якщо Фізична особа-підприємець (ФОП) має обов'язок фіскалізувати свої доходи, але не використовує Реєстратор Розрахункових Операцій (РРО), це може призвести до настання ризиків та потенційних проблем з податковими органами. У такому випадку на підприємця може бути накладений штраф, який становитиме 100% вартості продукції (послуг), яка була реалізована з порушенням фіскалізації.

Варто зауважити, що термін позовної давності для податкових спорів, який становить 1095 днів згідно зі статтею 105 Податкового кодексу України. Це означає, що ризик оскарження з боку ДПС існує тільки для послуг, які були надані та оплачені протягом цього трирічного періоду.