Позовна вимога про стягнення матеріальної допомоги НЕ має бути оплачена судовим збором в усіх інстанціях (КЦС/ВС у справі № 143/179/19 від 10.02.2021)

Фабула судового акту: Так вже склалося, що сумніви щодо звільнення особи від сплати судового збору суди часто трактують не на користь позивачів, а тому доводиться в судовому порядку відстоювати своє право.

В даному випадку справа стосувалася зміни дати звільнення позивачки та стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення.

Ухвалою апеляційного суду було залишено без руху та повернув апеляційну скаргу позивачки, зважаючи на той факт, що заявником не надано доказів оплати судового збору.

Так, позивачка посилалася на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», де зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивачка не змирилася висновком апеляційного суду і подала касаційну скаргу, де зазначила, що апеляційний суд безпідставно повернув подану апеляційну скаргу.

ВС також не погодився з позицією апеляційного суду, передав справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та зазначив, що матеріальна допомога входить до структури заробітної плати, а тому позовна вимога про стягнення матеріальної допомоги не має бути оплачена судовим збором.

Аналізуйте судовий акт: Вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі не є спором про оплату праці, тому строк звернення до суду обмежено трьома місяцями (ВС/КЦС у справі № 461/1303/19 від 21.04.2021).

Якщо працівник відсутній у зв`язку з хворобою, відрядженням, відпусткою, посада, яку він займає, не є вакантною, а тому така посада не може пропонуватись при скороченні штату (ВС/КЦС у справі № 285/4227/18 від 23.12.2020)

Наслідки пропуску строків звернення до суду у трудових спорах застосовуються судом навіть за відсутності заяви відповідача (ВС/КЦС у справі № 751/1198/18 від 02.12.2020)

Постанова

Іменем України

10 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 143/179/19

провадження № 61-4851св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: комунальний заклад «Погребищенський опорний заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1» Погребищенської районної ради Вінницької області, відділ освіти Погребищенської районної державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у складі судді Сопруна В. В.

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до комунального закладу «Погребищенський опорний заклад середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1» Погребищенської районної ради Вінницької області, відділу освіти Погребищенської районної державної адміністрації про зміну дати звільнення, стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року у складі судді Марченко Л. В. відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року залишено без руху із наданням строку, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків у зв`язку з тим, що заявником не було надано доказів оплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення.

Апеляційний суд вказав, що сума судового збору за подання апеляційної скарги становить 2 305,20 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 27 січня 2020 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником у відведений судом строк вимоги ухвали суду не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно повернув заявнику подану апеляційну скаргу. Судом апеляційної інстанції не було враховано положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також залишено поза увагою те, що заявник оскаржувала рішення місцевого суду у частині відмови у стягненні матеріальної допомоги на оздоровлення, що є складовою заробітної плати, а тому позивач звільнена від сплати судового збору.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

21 травня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

01 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

Відділ освіти Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 536,80 грн судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року залишено без руху із наданням строку, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків, у зв`язку з тим, що заявником не було надано доказів оплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення.

Апеляційним судом вказано, що сума судового збору за подачу апеляційної скарги становить 1 536,80 грн.

Також заявнику роз`яснено право надати документи (довідку про розмір річного доходу позивача за 2019 рік), які підтверджують підстави звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Копію ухвали апеляційного суду від 27 січня 2020 року, заявник отримала 31 січня 2020 року, тому останнім днем для усунення недоліків було 03 лютого 2020 року.

У відведений судом строк скаржник не усунула недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 27 січня 2020 року.

Матеріали на усунення недоліків надійшли до апеляційного суду 14 лютого 2020 року (направлені поштовим зв`язком 13 лютого 2020 року).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом позову ОСОБА_1 є зміна дати звільнення та стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Місцевий суд, ухвалюючи рішення у справі та вирішуючи питання про розподіл судових витрат, дійшов висновку про те, що при поданні позовної заяви позивач за вимоги про зміну дати звільнення та стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення повинна була сплатити судовий збір у розмірі 1 536,80 грн (768,40 грн х 2 вимоги).

Апеляційний суд вказуючи про те, що ОСОБА_1 не звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», визначив розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду в сумі 2 305,20 грн (1536,80 грн х 150%).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить:

- основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

- додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій,

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога входить до структури заробітної плати.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 760/14696/16-ц (провадження № 61-2793св18).

Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув, помилково зазначаючи, що позовна вимога про стягнення матеріальної допомоги має бути оплачена судовим збором.

Колегія суддів не приймає доводи заявника про те, що вона оскаржувала рішення місцевого суду лише у частині відмови у стягненні матеріальної допомоги на оздоровлення, а тому вона звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду, оскільки із тексту апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року вбачається, що заявник оскаржує рішення місцевого суду у повному обсязі.

Разом з цим, враховуючи, що апеляційним судом не визначено правильного розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду у цій справі, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявнику не може вважатися законною й обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров О. С. Ткачук