0
0
1001
Фабула судового акту: Кредитор, яким є банк вирішив не судитись, а одразу звернути стягнення на предмет іпотеки (квартиру) майнового поручителя. Відповідно, таке звернення стягнення було неправомірним та повернуто квартиру власнику.
Але, кредитор вирішив не зупинятись та вже тепер подав до суду позов про звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру) майнового поручителя.
У справі, яка є предметом перегляду, позивач міг пред’явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, з урахуванням дати невиконання боржником (позичальником) забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до умов Кредитного договору, яким встановлено, що У разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов’язків, визначених п. 3.3.7., 3.3.8. цього Договору, протягом більше, ніж 90 (Дев’яносто) календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню)).
Особисте ведення справи: Адвокат Ляхов Ігор Олексійович (Свідоцтво № 8098/10).
Розглядаючи даний спір Верховний Суд зазначив, що умовами кредитного договору сторони погодили, що погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами. Кінцевий строк повернення кредиту - до 13 травня 2018 року включно.
Відповідно до пункту 4.4 статті 4 договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Останній платіж у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позичальник здійснив 30 листопада 2016 року.
Черговий щомісячний платіж, який мав бути здійснений до 10 грудня 2016 року, позичальник не здійснив.
Відповідно, враховуючи умови договору, 10 березня 2017 року сплив строк користування кредитом і починаючи з цієї дати банк мав право звернутися з вимогою до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Однак, з такою вимогою АТ «Сенс Банк» звернулося до суду лише 11 лютого 2022 року, тобто з пропуском позовної давності.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач заявила про застосування позовної давності, правильним є висновок судів про відмову в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.
Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що суди не дослідили питання поважності причин пропуску позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів, що АТ «Сенс Банк» в суді першої, чи в суді апеляційної інстанцій наводив такі причини. У касаційній скарзі позивач також не навів жодної причини пропуску позовної давності.
Аналізуйте судовий акт: Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно. (ВС КЦС №463/2517/22 від 09.09.2024 р.)
Постанова
Іменем України
24 січня 2025 року
м. Київ
справа № 755/2598/22
провадження № 61-12143св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року в складі судді Гаврилової О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року в складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило в рахунок погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 14 травня 2008 року в сумі 2 098 931,37 грн звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,10 кв.м, житловою площею 29,60 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку прийняла в спадщину ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів, згідно з Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що14 травня 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_2 укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 79 100,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом.
Того ж дня з метою забезпечення позичальником зобов`язань за цим договором між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладений договір іпотеки№ 35.02-09/465, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Спадкоємцем іпотекодавців є їхня дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину.
Позичальник ОСОБА_2 неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 08 лютого 2022 року утворилася заборгованість у розмірі 74 962,37 доларів США, що дає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року, у позові відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак такі вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2023 року АТ «Сенс Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року й ухвалити рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц, від 24 квітня 2019 року в справі № 523/10225/15-ц, від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16 та від 14 квітня 2021 року в справі № 359/4435/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Не врахували, що строк дії основного та похідного зобов`язань невизначені, тобто є триваючими. Не дослідили питання поважності причин пропуску позовної давності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 вересня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
14 травня 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 79 100,00 доларів США строком до 13 травня 2018 року зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 14,00 % річних.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладений іпотечний договір № 35.02-09/465 від 14 травня 2008 року, згідно з яким іпотекодавці передали в іпотеку банку двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Надалі до цих договорів неодноразово вносилися зміни, зокрема щодо зміни розміру відсотків та порядку погашення кредиту.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
06 червня 2017 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_4 . ОСОБА_3 відмовився від прийняття обов`язкової частки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .
22 лютого 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_3
07 лютого 2019 року проведено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , за АТ «Укрсоцбанк» в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року в справі № 755/5576/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 та скасовано зазначене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 лютого 2019 року.
Згідно з розрахунком позивача, станом на 08 лютого 2022 року заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 451/90025 від 14 травня 2008 року складає 74 962,37 доларів США, що еквівалентно 2 098 931,37 грн, а саме: за кредитом - 43 915,88 доларів США (1 229 635,86 грн), за відсотками - 31 046,49 доларів США (869 295,51 грн).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема заставою.
Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» визначає, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторамицього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суди встановили, що боржник ОСОБА_2 належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків, у зв`язку з чим вважали обґрунтованими вимоги АТ «Сенс Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Висновки судів у цій частині АТ «Сенс Банк» у касаційній скарзі не спростовує, тому Верховний Суд відповідно до статті 400 ЦПК України такі висновки не перевіряє.
Водночас доводи касаційної скарги щодо необґрунтованості висновків судів про пропуск позовної давності колегія суддів відхиляє як безпідставні, з огляду на таке.
Встановлено, що в суді першої інстанції відповідач заявила про застосування наслідків спливу позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (стаття 266 ЦК України).
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (стаття 262 ЦК України).
Умовами кредитного договору сторони погодили, що погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами. Кінцевий строк повернення кредиту - до 13 травня 2018 року включно.
Відповідно до пункту 4.4 статті 4 договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Останній платіж у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позичальник здійснив 30 листопада 2016 року.
Черговий щомісячний платіж, який мав бути здійснений до 10 грудня 2016 року, позичальник не здійснив.
Відповідно, враховуючи умови договору, 10 березня 2017 року сплив строк користування кредитом і починаючи з цієї дати банк мав право звернутися з вимогою до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Однак, з такою вимогою АТ «Сенс Банк» звернулося до суду лише 11 лютого 2022 року, тобто з пропуском позовної давності.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач заявила про застосування позовної давності, правильним є висновок судів про відмову в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.
Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що суди не дослідили питання поважності причин пропуску позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів, що АТ «Сенс Банк» в суді першої, чи в суді апеляційної інстанцій наводив такі причини. У касаційній скарзі позивач також не навів жодної причини пропуску позовної давності.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанціїбез змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
4613
Коментарии:
0
Просмотров:
4398
Коментарии:
0
Просмотров:
11522
Коментарии:
1
Просмотров:
18578
Коментарии:
2
Просмотров:
1142
Коментарии:
0
Просмотров:
13793
Коментарии:
1
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2025 «Протокол». Все права защищены.