Поважність причин неможливості надання доказів не звільняє від обов'язку доказування заявлених позовних вимог (навіть якщо такою основною причиною є захоплення будівлі озброєним угрупуванням) (ВС КАС 2а-17269/08/0570 від 29.05.2020 р.)

У цьому довготривалому проваджені, внаслідок захоплення 2014 році Донецьку, разом із будівлею податкової було втрачено - а потім частково відновлено судове провадження. Попри часткове відновлення, суди все одно не змогли встановити достатність доказів для задоволення вимог позивача. ВС КАС, слушно зазначив, що так чи інакше, докази мають бути, і поважність причин неможливості їх подання не звільняє від обов’язку доказування.

Фабула судового акту: ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька звернулась з позовом до ТОВ і його контрагента, в якому просила визнати недійсною угоду на дослідження та розробку програмного забезпечення. Справа пройшла “чотири кола” з першої до касаційної інстанцій.

На першому “колі”, і перша і друга інстанції позов не задовольнили, а тоді ще - Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) - направив справу на новий розгляд оскільки такі вимоги, як визнання недійсною угоди укладеною із метою що суперечить інтересам держави і суспільства (яка вже в силу закону є недійсною, тобто нікчемною) не могли розглядатися, і у випадку помилкового порушення провадження у цій частині воно підлягає закриттю. Позивач потім змінив позовні вимоги та просив застосувати до відповідачів наслідки за нікчемною угодою, а саме: 1) зобов'язати контрагента ТОВки повернути усе отримане за угодою на суму 13200000 доларів США; 2) стягнути з ТОВ на користь держави ці 13200000 доларів США. Перша інстанція позов задовольнила, друга - відмовила у задоволенні, скасувавши рішення першої. Була подана касаційна скарга і при відкритті провадження ВАСУ витребував справу із суду першої інстанції (ухвала від 8 листопада 2012 року).

Після майже 4 років і 2 місяців очікування, справа так і не надійшла, тому ВАСУ повторно звернувся до суду першої інстанції - а згодом, за відсутності відповіді - ініціював питання про відновлення втраченого судового провадження. Все через те, що внаслідок захоплення у вересні 2014 року незаконним озброєним формуванням будівель Донецького окружного адміністративного суду, адміністративна справа була втрачена. Водночас, після часткового відновлення Донецьким окружним адміністративним судом адміністративної справи, касаційна інстанція все одно не змогла визнати встановлені судами попередніх інстанцій обставини повними і правильними, оскільки в матеріалах справи були відсутні докази, якими б підтверджували такі обставини. Справу знову була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перша інстанція (із якою погодився суд апеляційної інстанції) залишила позов без розгляду у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних документів. Касація ці рішення скасувала, і вкотре направила справу для продовження розгляду до суду першої інстанції - тобто на нове коло.

Вже на цьому “колі” судів, Донецький окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд погодився і залишив рішення без змін. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що КАС України передбачає обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, що випливає з принципу офіційного з'ясування обставин справи як однієї із засад адміністративного судочинства. Судом неодноразово витребовувалися докази по справі. Проте позивачем та відповідачами вимоги відповідних ухвал суду виконані не були, а докази не надані. Тому, за наявних доказів, підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.

ГУ ДФС подало касаційну скаргу, де наголошувало, що докази не можуть бути подані, бо на території Донецької області здійснювалася антитерористична операція, а з 30 квітня 2018 року та по теперішній час - Операція об'єднаних сил (ООС). Так, у позивача тимчасово відсутній доступ до приміщення адміністративної будівлі ДПІ, яка захоплена озброєними угрупованнями, тому надати належним чином документи по справі не видається можливим. На думку позивача, той факт, що відповідачі не подають відзиви і пояснення означає погодження таких із його доводами.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги податкової, ВС КАС наголосив на наступному: Відповідно до частин першої, третьої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною п'ятою статті 77 КАС України встановлено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже у цій справі: Хоча ВС КАС і врахував доводи позивача про неможливість виконання ухвал суду і надання доказів, проте вказав, що це не звільняє позивача як суб'єкта владних повноважень від обов'язку надання доказів щодо обґрунтованості заявлених ним позовних вимог. Поважність причин неможливості надання доказів не звільняє від обов'язку доказування заявлених позовних вимог.

Наразі, враховуючи воєнний стан і захоплення країною-окупантом деяких українських територій - вірогідно, збільшиться кількість втрачених проваджень. Але, скоріш за все, принцип висловлений в цьому рішенні: обов’язку доказування заявлених вимог, навіть якщо цьому перешкоджають поважні причини - не зміниться.

Аналізуйте судовий акт: Судова експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, необхідно провести певні обчислення, або якщо докази є суперечливими, сумнівними, неясними, неповними (ВС КАС, № 160/3944/19 від 03.06.2021 р.);

Додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом (ВС КАС справа № 560/83/20 від 22.07.2021 р.);

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді) (ВС КЦС справа № 240/533/21 від 06.07.2021 р.);

При поданні процесуальних документів через «Електронний суд» в якості доказу направлення таких документів сторонам підійдуть і докази направлення таких документів електронною поштою (5-й апеляційний адмінсуд від 21.10.2021 у справі № 420/11001/21).

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2020 року

Київ

справа N 2а-17269/08/0570

адміністративне провадження N К/9901/22984/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2019 року (головуючий суддя - Олішевська В.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (суддя-доповідач - Ястребова Л.В., судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.) у справі N 2а-17269/08/0570 за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест", AMPERS INTERNATIONAL INC USA, за участю прокуратури Донецької області, про визнання угоди недійсною, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест", Ampers International Inc USA, в якому просила визнати недійсною угоду від 19 січня 2004 року N 100/1 на дослідження та розробку програмного забезпечення.

Господарський суд Донецької області рішенням від 28 квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 вересня 2005 року, відмовив у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 серпня 2008 року скасував вказані судові рішення, а справу направив на новий розгляд.

Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди попередніх інстанцій при розгляді позовних вимог в частині визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не врахували того, що такі вимоги не могли розглядатися, і у випадку помилкового порушення провадження у цій частині воно підлягало закриттю. Обґрунтовуючи таку позицію, суд касаційної інстанції вказав, що норму частини першої статті 208 Господарського кодексу Українислід застосовувати з урахуванням того, що за змістом статті 228 Цивільного кодексу Україниправочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним. З огляду на норму частини другої статті 215 Цивільного кодексу Українинікчемний правочин є недійсним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів із позовами на підставі статті 208 Господарського кодексу Українипро стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Суд касаційної інстанції вказав на необхідність дослідження судами попередніх інстанцій питання щодо наявності чи відсутності підстав вважати угоду нікчемною, питання стосовно наявності чи відсутності умислу у сторін угоди на її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та залежно від встановлених обставин вирішити спір в частині стягнення коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Позивач у заяві від 24 вересня 2008 року N 10-013 змінив позовні вимоги та просив застосувати до відповідачів наслідки за нікчемною угодою, передбачені у статті 208 Господарського кодексу України, а саме: 1) зобов'язати Ampers International Inc USA повернути усе отримане за угодою від 19 січня 2004 року N 100/1: програмне забезпечення на суму еквівалентну 13200000 доларів США; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" на користь держави 13200000 доларів США, отриманих за договором від 19 січня 2004 року N 100/1.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 13 липня 2009 року позов задовольнив повністю. Стягнув з Ampers International Inc USA вартість послуги, отриманої за договором від 19 січня 2004 року N 100/1, в сумі 13200000 доларів США на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест". Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" 13200000 доларів США, отриманих за договором від 19 січня 2004 року N 100/1, на користь держави.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 грудня 2009 року зупинив провадження в адміністративній справі до набрання законної сили вироком у кримінальній справі стосовно Стеценка В.В. (засновник ТОВ "Укрферроінвест"), порушеній за частиною другою статті 15, частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 205та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, що перебуває в провадженні Калінінського районного суду м. Донецька. Згідно з листом Калінінського районного суду м. Донецька від 20 липня 2012 року за N 12857/12 у вказаній кримінальній справі винесено постанову про повернення матеріалів справи на додаткове розслідування, тому Донецький апеляційний адміністративний суд поновив провадження в адміністративній справі.

Постановою від 5 жовтня 2012 року Донецький апеляційний адміністративний суд скасував постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року та відмовив в задоволенні позовних вимог про застосування наслідків за нікчемною угодою, передбачених у статті 208 Господарського кодексу України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 листопада 2012 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року. Справу витребувано із суду першої інстанції.

12 січня 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла ухвала Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2016 року N К/9991/67868/12, якою повторно витребувано справу, та повідомлено, що у разі її відсутності, суддя-доповідач ініціює питання про відновлення втраченого судового провадження.

Внаслідок захоплення 16 вересня 2014 року незаконним озброєним формуванням будівель Донецького окружного адміністративного суду, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, буд. 17, адміністративна справа N 2а-17269/08/0570 була втрачена.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року відкрито провадження з відновлення втраченого провадження у справі N 2а-17269/08/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест", AMPERS INTERNATIONAL INC USA про визнання угоди недійсною, ухвалою зобов'язано позивача та відповідача надати суду всі наявні у них матеріали (докази), які були надані під час розгляду справи N 2а-17269/08/0570, в тому числі, позовну заяву з додатками до неї, копії ухвалених судом рішень (оригінали документів для огляду та копії для долучення до матеріалів справи).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року частково відновлено повністю втрачене провадження в адміністративній справі N 2а-17269/08/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест", AMPERS INTERNATIONAL INC USA про визнання угоди недійсною - в частині процесуальних документів, що були прийняті Донецьким окружним адміністративним судом та Донецьким апеляційним адміністративним судом в адміністративній справі N 2а-17269/08/0570, а саме: в частині постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року, постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що не може визнати встановлені судами попередніх інстанцій обставини повними і правильними, оскільки зважаючи на те, що адміністративна справа відновлена тільки в частині процесуальних документів, що були прийняті Донецьким окружним адміністративним судом і Донецьким апеляційним адміністративним судом: постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року, в матеріалах частково відновленої справи відсутні докази, якими б підтверджувались такі обставини. У зв'язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити відповідність висновків судів дійсним обставинам справи.

Разом з тим, суд касаційної інстанції зауважив, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо договору комісії є неповними та не дають розуміння, хто зі сторін договору є комітентом, комісіонером, які зобов'язання ним передбачено, як цей договір комісії вплинув на висновки контролюючого органу щодо нікчемності договору на експортну поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" на користь компанії Ampers International Inc USA розробленого програмного забезпечення, за яким Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" (резидент) в оплату послуг отримано від компанії Ampers International Inc USA (нерезидента) валютні кошти. Суди не з'ясували обставин щодо договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" та Приватним підприємством "Юністар", на який вказував позивач, предмет цього договору, які зобов'язання ним передбачено та як цей договір вплинув на висновки контролюючого органу щодо нікчемності договору на експортну поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест" на користь компанії Ampers International Inc USA розробленого програмного забезпечення.

Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу, що при новому розгляді справи суди повинні з'ясувати, чи дотримано позивачем при зверненні до суду з позовом про застосування адміністративно-господарських санкцій строки застосування таких санкцій, передбачені у статті 250 Господарського кодексу України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року, позовну заяву Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрферроінвест", AMPERS INTERNATIONAL INC USA, за участю прокурора Донецької області, про визнання угоди недійсною, залишено без розгляду у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних документів.

Постановою Верховного Суду від 6 листопада 2018 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 7 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що КАС Українипередбачає обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, що випливає з принципу офіційного з'ясування обставин справи як однієї із засад адміністративного судочинства. Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, судом неодноразово витребовувалися докази по справі. Проте позивачем та відповідачами вимоги відповідних ухвал суду виконані не були, докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, не надані.

Тому суд першої інстанції, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи та враховуючи той факт, що позивачем не були надані докази, на які звертав увагу суд касаційної інстанції при прийнятті ухвали від 1 листопада 2017 року та постанови від 23 листопада 2018 року, вважав, що правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції здійснені всі можливі заходи щодо виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, проте, будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, суду додатково не надано.

Не погодившись з такими висновками судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Донецькій областіподало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судами усіх обставин справи, що мають значення для справи, не надання правової оцінки обставинам справи, та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована безпідставністю висновків судів попередніх інстанцій, що позивачем без поважних причин не надано документів на підтвердження своїх вимог. Зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року N 405/2014з квітня 2014 року на території Донецької області здійснювалася антитерористична операція, а з 30 квітня 2018 року та по теперішній час на території Донецької та Луганської областей здійснюється проведення Операції об'єднаних сил (ООС). 20 жовтня 2014 року адміністративна будівля та приміщення у яких знаходилось ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області була захоплена невідомими озброєними угрупуваннями. У зв'язку з проведенням на території м. Донецька операції об'єднаних сил, у позивача тимчасово відсутній доступ до приміщення адміністративної будівлі за адресою м. Донецьк, вул. Артема 74, в якій раніше знаходилася ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та офіційних документів, в тому числі, які знаходяться у судовій справі N 2а-17269/08/0570, а тому надати належним чином засвідчені копії та оригінали витребуваних судом документів по справі N 2а-17269/08/0570, у встановлений судом строк не видається можливим.

Донецький окружний адміністративний суд своїми ухвалами від 5 та 21 березня 2019 року, ще раз витребував необхідні для розгляду справи документи, але станом на зазначені дати Операція об'єднаних сил на території м. Донецька не була завершена, а тому виконати зазначені ухвали суду позивач також не міг.

Проте, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем та відповідачами вимоги ухвал суду виконані не були без поважних причин, що не узгоджується з дійсними обставинами справи.

Також на переконання ГУ ДФС, відповідачі повинні надавати заперечення (відзиви) на позовну заяву та спростовувати певні обставини, але відзиви, заперечення, письмові пояснення відповідачами надано не було, а тому є підстави вважати, що вони визнали заявлені позовні вимоги і суди повинні були це врахувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами частини третьої статті 3 КАС Українипровадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни, зокрема, щодо меж касаційного перегляду, підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування судових рішень.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої - другої статті 341 КАС України(в редакції, чинній до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції виходить з того, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року встановлено втрату справи N 2а-17269/08/0570, у зв'язку з чим відкрито провадження з її відновлення.

Статтею 273 КАС України, в редакції чинній на час постановлення ухвали суду від 16 січня 2017 року, визначена можливість відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите. За статтею 274 цього Кодексу(в цій же редакції) втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду.

У цій справі відновлення втраченого провадження відбувалось за ініціативою суду у зв'язку з її витребуванням судом касаційної інстанції з метою касаційного перегляду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року повністю втрачене провадження в адміністративній справі N 2а-17269/08/0570 частково відновлено - в частині процесуальних документів, що були прийняті Донецьким окружним адміністративним судом та Донецьким апеляційним адміністративним судом, а саме: в частині постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року, постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року.

Це питання було вирішено в окремому провадженні, в межах якого суд вирішив, що наявних матеріалів достатньо для часткового відновлення втраченого провадження. Учасники справи з цим погодились, а судове рішення набрало законної сили і перебуває поза межами даного касаційного перегляду.

Відсутність інших документів, зокрема тих, які стали підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом, стала однією з підстав для направлення справи на новий розгляд судом касаційної інстанції.

Відповідно до частин першої, третьої статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною п'ятою статті 77 КАС Українивстановлено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, що судом першої інстанції вжито усі можливі заходи задля отримання доказів, які необхідні для розгляду і вирішення справи за позовом про застосування наслідків нікчемної угоди, в тому числі й шляхом постановлення ухвал про витребування їх від сторін у справі.

Так, Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на вимоги ухвали Донецького окружного адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року, ухвали Донецького окружного адміністративного суду України від 18 грудня 2017 року, ухвали Донецького окружного адміністративного суду України від 16 січня 2018 року, ухвали Донецького окружного адміністративного суду України від 31 січня 2018 року були надані пояснення до суду першої інстанції щодо відсутності будь-якої можливості у контролюючого органу надати на вимогу суду першої інстанції відповідні документи у зв'язку з відсутністю доступу до приміщення позивача (за адресою: вул. Артема 74, м. Донецьк) в якому раніше знаходився контролюючий орган, оскільки вказане приміщення знаходиться на території на якій відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року N 405/2014з 2014 року здійснюється проведення антитерористичної операції та на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Пояснення аналогічного змісту надійшли до суду першої інстанції від представника Прокуратури Донецької області - прокурора В. Буяновського.

Колегія суддів враховує ці доводи позивача про неможливість виконання ухвал суду, проте вважає, що це не звільняє позивача як суб'єкта владних повноважень від обов'язку надання доказів щодо обґрунтованості заявлених ним позовних вимог. Поважність причин неможливості надання доказів не звільняє від обов'язку доказування заявлених позовних вимог.

Натомість, поведінка позивача зводилась до заявлення клопотань до суду про витребування доказів у відповідачів та пояснень, що у позивача докази відсутні, в той же час, як вже було зазначено, позивачем не було висловлено жодних заперечень щодо достатності зібраних матеріалів для відновлення втраченого судового провадження на стадії вирішення цього питання судом.

Отже, враховуючи наведені обставини, тривалий час розгляду справи та вжиття судами попередніх інстанцій залежних від них заходів задля забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні, а доводи касаційної скарги не спростовують правильність рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно, при встановлених обставинах фактичної відсутності будь-яких документів окрім тих, що є в матеріалах справи, визнання позивачем неможливості надання інших доказів, а також належне дослідження судами і оцінка наявних, підстав для скасування судових рішень, визначених частиною другою статті 353 КАС України, не вбачається.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення вимог щодо законності та обґрунтованості судового рішення, вважає, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність вирішення спору.

Такий принцип закріплений і частиною другою статті 351 КАС України, відповідно до якої порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАСсуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 травня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у справі N 2а-17269/08/0570 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Гімон М.М.

Блажівська Н.Є.

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду