П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Самсіна І.Л., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участі представника публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (далі - ПАТ «НАК «Надра України») - Єленіної Світлани Михайлівни, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «НАК «Надра України» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (далі - ВДВС), третя особа - дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Миргороднафтогазрозвідка» (далі - ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка»), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ПАТ «НАК «Надра України» звернулося до суду з позовом до ВДВС про визнання протиправними дій щодо складення акта опису та арешту майна боржника від 30 січня 2014 року у зведеному виконавчому провадженні № 36501490 (далі - Акт), що знаходиться у користуванні ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка» та яке є власністю ПАТ «НАК «Надра України», зобов'язання ВДВС виключити з Акта та звільнити з-під арешту майно (автомобілі).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при складенні Акта державний виконавець не врахував положення пунктів 5.2, 5.3 Статуту ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка», за змістом яких майно, право користування яким передано підприємству як внесок до статутного фонду, та майно, набуте підприємством в результаті його господарської діяльності, є власністю ПАТ «НАК «Надра України».

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 36501490 про стягнення з ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка» заборгованості. Станом на 10 грудня 2014 року до складу зведеного виконавчого провадження входили 273 виконавчих провадження на загальну суму стягнення заборгованості в розмірі 4 118 602 грн 76 коп., у тому числі 85 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати загалом у розмірі 1 560 227 грн 39 коп.

У ході вчинення державним виконавцем виконавчих дій відповідач отримав інформацію з Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ Україні в Полтавській області про зареєстровані за ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка» транспортні засоби.

30 січня 2014 року державний виконавець склав Акт, за змістом якого описано і накладено арешт на транспортні засоби згідно з переліком.

Опис майна проведено у присутності начальника управління технологічного транспорту ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка» ОСОБА_7

Відповідно до наказу ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка» від 30 січня 2014 року № 20 ОСОБА_7 призначено відповідальним за зберігання автотранспортних засобів. Зауваження та заяви від останнього в ході проведення опису й арешту майна не надходили.

31 жовтня 2014 року ПАТ «НАК «Надра України» звернулося до начальника ВДВС про зняття арешту з майна.

ВДВС 5 листопада 2014 року надав відповідь позивачу, якою повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту із зазначеного вище майна.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 4 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ «НАК «Надра України» відмовив.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстав для визнання протиправними дій щодо складання опису та арешту майна боржника у зведеному виконавчому провадженні немає, оскільки порушень з боку відповідача при здійсненні виконавчих дій не виявлено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 8 грудня 2015 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін, погодившись із висновками цих судів про те, що описані в Акті транспортні засоби зареєстровані за третьою особою. Зокрема, зазначив, що позивач не надав жодних доказів віднесення спірних транспортних засобів на баланс ПАТ «НАК «Надра України», не надав доказів подальшої передачі ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка» спірного майна, а також не надав договорів купівлі-продажу спірного майна та інших доказів, які підтверджували б право власності позивача на вищевказане рухоме майно.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ПАТ «НАК «Надра України» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2015 року у цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2015 року.

Так, у справі, що розглядається, суди встановили, що на виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 36501490 про стягнення з ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка» заборгованості. Станом на 10 грудня 2014 року до складу зведеного виконавчого провадження входили 273 виконавчих провадження на загальну суму стягнення заборгованості у розмірі 4 118 602 грн 76 коп., у тому числі 85 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати загалом у розмірі 1 560 227 грн 39 коп. У ході вчинення державним виконавцем виконавчих дій у зазначеному зведеному виконавчому провадженні 30 січня 2014 року складено Акт, за змістом якого описано і накладено арешт на транспортні засоби ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка».

Натомість в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 2 жовтня 2014 року зазначено, що «згідно з наданим позивачем розрахунком суми заборгованості за ДП НАК «Миргороднафтогазрозвідка» рахується податковий борг по податку на прибуток в розмірі 575 434 грн 78 коп., по податку на додану вартість у розмірі 990 180 грн 75 коп., по авансових внесках з податку на прибуток у розмірі 433 166 грн 44 коп., який виник у зв'язку з: частковою несплатою поточних зобов'язань в сумі 432 333 грн, самостійно визначених платником податків у податковій декларації по прибутку підприємств від 6 лютого 2013 року № 9086773707; із нарахуванням пені в розмірі 833 грн 44 коп., яка не сплачена платником та по земельному податку у розмірі 14 123 грн 51 коп., який виник у зв'язку із несплатою поточних зобов'язань у сумі 14 129 грн 51 грн., самостійно визначених платником податків у податковій декларації з плати за землю.»

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в добровільному порядку керівник Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийняв рішення про опис майна у податкову заставу.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях суду касаційної інстанції дозволяє дійти висновку, що різне вирішення справ ґрунтується на відмінних між собою фактичних обставинах, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.Л. СамсінСудді:О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.В. КривендаО.Б. Прокопенко