П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2017 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого:Берднік І.С.,суддів:Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., за участю представників:
приватного акціонерного товариства
«Маріупольський металургійний комбінат
імені Ілліча» - Івченка С.П.,
публічного акціонерного товариства
«Українська залізниця» - Глушпенка В.О.,
Ляха К.М.,
Генеральної прокуратури України - Скрипки М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24 листопада 2016 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 11 травня 2016 року у справі № 910/5095/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи: публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», державне підприємство «Донецька залізниця» про стягнення збитків,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПАТ «ММК»), найменування якого змінено на приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПрАТ «ММК»), звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця») як правонаступника державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця») про стягнення 10 365,51 грн збитків, завданих при перевезенні, у зв'язку з недостачею вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 квітня 2016 року до участі у справі як третіх осіб залучено публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (далі - ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод»), ДП «Донецька залізниця».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 травня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вищий господарський суд України постановою від 24 листопада
2016 року залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року.
При цьому Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог, пред'явлених позивачем до неналежного відповідача ПАТ «Українська залізниця», яке не стало правонаступником ДП «Донецька залізниця» як підприємства залізничного транспорту, розташованого на території проведення антитерористичної операції. Суд касаційної інстанції зазначив, що процедуру реорганізації ДП «Донецька залізниця» і передачу всіх його прав та обов'язків до ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі - постанова КМУ № 604) призупинено до завершення проведення антитерористичної операції, тому ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою, продовжує свою господарську діяльність і має нести самостійну відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 24 листопада 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ПрАТ «ММК» посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 104 Цивільного кодексу України
(далі - ЦК), просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 24 листопада 2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року і рішення Господарського суду міста Києва від 11 травня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування своїх доводів ПрАТ «ММК» надано копії постанов Вищого господарського суду України від 4 серпня 2016 року у справі
№ 905/1021/16, від 31 жовтня 2016 року у справі № 905/780/16, від
9 листопада 2016 року у справі № 910/7846/16.
У справі № 910/7846/16 Вищий господарський суд України, розглядаючи аналогічний позов, скасував рішення судів попередніх інстанцій, направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції та наголосив на необхідності визначитися, чи перейшли всі права та обов'язки ДП «Донецька залізниця» до новоствореного ПАТ «Українська залізниця», зважаючи на положення Закону України від 23 лютого 2012 року № 4442-VI «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон
№ 4442-VI) і Статуту ПАТ «Українська залізниця» щодо правонаступництва (постанова від 9 листопада 2016 року).
Таким чином, зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 910/7846/16, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, вбачається, що судові рішення у цій справі скасовано з підстав неповного з'ясування обставин справи, а тому зазначене судове рішення не є підтвердженням підстави перегляду, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК.
У справах № 905/1021/16, № 905/780/16 за аналогічними позовами про стягнення вартості недостачі вантажу, що утворилася під час його перевезення ДП «Донецька залізниця», Вищий господарський суд України погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення коштів. При цьому виходячи зі змісту частини шостої статті 2 Закону № 4442-VI, постанови КМУ № 604, беручи до уваги факт реєстрації
ПАТ «Українська залізниця» та положення його Статуту, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що всі права та обов'язки ДП «Донецька залізниця» перейшли до його правонаступника - ПАТ «Українська залізниця» (постанови від 4 серпня 2016 року, від 31 жовтня 2016 року).
Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.
Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що згідно з договором перевезення, оформленим залізничною накладною від 6 листопада
2015 року № 48482803, зі станції відправлення Авдіївка на станцію Маріуполь-Сортувальний ДП «Донецька залізниця» прибули вагони № 67899468 та № 66592031 із вантажем кокс доменний, вантажовідправником яких є ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод».
Ці вагони було видано вантажоодержувачу - позивачу зі складанням комерційних актів від 6 листопада 2015 року № 724423/1362 та
№ 724424/1363, в яких зазначено наступне: у напіввагоні № 67899468 виявлено недостачу коксу доменного у кількості 2,1 т, вагон прибув у технічно справному стані, завантаження у вагон вище рівня бортів на
200-300 мм, поверхня вантажу маркована однією поздовжньою смугою - вапном, над 7 люком є заглиблення розміром 2000 мм на ширину вагону
400 мм углиб вагону, маркування порушене, переваження вантажу провадилося на 150-тонних електронних вагах із повним зупиненням вагону; у напіввагоні № 66592031 виявлено недостачу коксу доменного у кількості 3,05 т, вагон прибув у технічно справному стані, завантаження у вагон вище рівня бортів на 200-300 мм, поверхня вантажу маркована однією поздовжньою смугою вапном, над 1 і 7 люками є заглиблення розміром 2000 мм на ширину вагону 400-500 мм углиб вагону, маркування порушене, переваження вантажу провадилося на 150-тонних електронних вагах із повним зупиненням вагону.
Спір у справі, яка розглядається, виник внаслідок порушення правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування зазначеного порушення зі складанням відповідних комерційних актів і стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.
Відповідно до преамбули Закон № 4442-VI визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.
Закон № 4442-VІ містить такі положення.
Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 2).
Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту) (частина третя статті 2).
Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України (частини четверта, п'ята статті 2).
Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України (частина друга статті 6).
Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту (частина шоста статті 2).
Одночасно з прийняттям рішення про утворення Товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення Товариства, яка у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.
Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування (частина дев'ята статті 2).
Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 4442-VI встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спеціальним Законом № 4442-VI визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення товариства залізничного транспорту загального користування відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України, який виконує функції загальних зборів Товариства.
Відповідно до Закону № 4442-VI та на виконання його вимог постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - постанова КМУ № 200) утворено ПАТ «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено й
ДП «Донецька залізниця».
Пунктом 2 постанови КМУ № 200 встановлено, що статутний капітал ПАТ «Українська залізниця» формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання згідно із Законом № 4442-VІ, та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
За змістом пункту 5 постанови № 200 Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.
У межах своїх повноважень і на часткову зміну пункту 5 постанови
№ 200 Кабінет Міністрів України 12 листопада 2014 року прийняв постанову № 604, згідно з пунктом 1 якої майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території), і закріплюється в частині активів за ПАТ «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 постанови КМУ № 604 комісії з утворення ПАТ «Українська залізниця» разом із Міністерством інфраструктури після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції доручено провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця» згідно із законодавством.
Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ «Українська залізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним законом і прийнятими на його виконання постановами КМУ № 200 та
№ 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця» до ПАТ «Українська залізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.
Згідно з пунктами 1, 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, постанови КМУ № 200; ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці, а також підприємств залізничного транспорту та є юридичною особою з дня державної реєстрації (пункт 12 Статуту).
ПАТ «Українська залізниця» має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що
не заборонені законодавством; здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За ПАТ «Українська залізниця» закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. ПАТ «Українська залізниця» здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом (пункти 20, 21 Статуту).
Відповідно до пунктів 25, 26, 53, 54 Статуту засновником
ПАТ «Українська залізниця» є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює ПАТ «Українська залізниця». Єдиним акціонером ПАТ «Українська залізниця» є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами товариства, крім функцій, зазначених у пункті 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.
21 жовтня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) внесено запис № 1 070 134 0000 060039 про проведення державної реєстрації юридичної особи ПАТ «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40075815).
Відповідно до статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року
№ 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 755-ІV) (у редакції, чинній на час державної реєстрації ПАТ «Українська залізниця») державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема, внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Реєстру.
Частиною першою статті 18 Закону № 755-ІV (у редакції, чинній на час державної реєстрації ПАТ «Українська залізниця») і частиною першою статті 10 Закону № 755-ІV (у редакції, чинній на час розгляду справи) передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно зі статтею 104 ЦК юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Частиною першою статті 56 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання (господарська організація) може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
Як випливає із зазначених норм, правовий інститут реорганізації регулює відносини, одночасно пов'язані із припиненням тих юридичних осіб, що існують, та створенням нових господарських організацій - правонаступників.
При розгляді справи, про перегляд судових рішень у якій подано заяву, судами встановлено, що в Реєстрі міститься інформація про те, що
ДП «Донецька залізниця» перебуває у стані припинення, проте запису про припинення у Реєстрі немає.
Крім того, в Реєстрі наведено дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця». Водночас у Реєстрі є інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою, зокрема відомості про те, що правонаступництво ПАТ «Українська залізниця» щодо ДП «Донецька залізниця» настає згідно з постановою КМУ № 604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України у справі, що розглядається, правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки на ПАТ «Українська залізниця».
Згідно з частиною першою статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.
З огляду на викладене заява ПрАТ «ММК» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24 листопада 2016 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 11 травня 2016 року у справі № 910/5095/16 задоволенню не підлягає.
Керуючись пунктом 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 11123 , 11124 , 11126 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24 листопада 2016 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 11 травня 2016 року у справі № 910/5095/16 відмовити.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 ГПК.
Головуючий І.С. Берднік Судді:А.А. Ємець Т.Є. Жайворонок
page
telegram
viber
youtube
