ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 924/1319/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівДемидової А.М., Євсікова О.О. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Подільській господар"на рішенняГосподарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 рокута постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 рокуу справі№924/1319/15 Господарського суду Хмельницької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"до відповідачів:1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільській господар"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Мирне"простягнення солідарно 10 854 526,00 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Мельник М.В., дов.№ 725/03 від 12.12.2016
Саєнко В.В., дов. б/н від 01.12.2016
- відповідача 1: Бойко Р.В., дов. б/н від 01.12.2016
- відповідача 2: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ" Мирне" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. - основного боргу, 734 890,49 грн. - процентів за користування кредитними коштами, 1 449 750,47 грн. - пені за несплату основного боргу, 160 683,46 грн. - пені за несплату процентів, 8 000,00 грн. - штрафу, 78 808,63 грн. - 3% річних за несплату основного боргу, 10 501,13 грн. - 3% річних за несплату процентів, 2 185 935,73 грн. - інфляційних втрат за несплату суми основного боргу та 233 216,31 грн. - інфляційних втрат за несплату процентів.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 у справі №924/1319/15 (головуючий суддя - Заярнюк І.В., судді Димбовський В.В., Шпак В.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 (головуючий суддя Дужич С.П., судді Мамченко Ю.А., Саврій В.А.) позов задоволено, присуджено до стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та з товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗ "Мирне" на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" 5992739,78 грн. основної заборгованості за кредитом, 734890,49 грн. заборгованості зі сплати процентів, 1610433,93 грн. пені, 8000,00 штрафу, 89309,76 грн. 3% річних, 2419152,04 грн. інфляційних втрат.
Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" звернулось із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням доповнень до касаційної скарги (вхідний ВГС №931Д2/2900 від 23.02.2017), просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій статей 559, 1050 Цивільного кодексу України, наголошуючи на пропущенні банком строку позовної давності в частині пред'явлення вимог до ТОВ "АТЗН "Мирне" як до поручителя, оскільки пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків, пені та інших платежів, банк як кредитор, відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, змінив строк виконання основного зобов'язання, відтак, був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення позичальником встановленого банком строку для повернення кредиту. Натомість, банк звернувся із позовом поза межами згаданого шестимісячного строку, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ТОВ "АТЗН "Мирне" у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Крім цього, судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не перевірено правильність розрахунку заявленої до стягнення пені та не здійснено оцінки доказів, на яких згаданий розрахунок ґрунтується.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 30.01.2014 між публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" (позичальник) було укладено кредитний договір №01/04-2014, відповідно до п. 1.1 якого банк в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надає позичальнику кредит, на умовах визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2. договору кредит надається банком позичальнику у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом у розмірі 187 500 000,00 грн., який змінюється і встановлюється для кожного періоду дії цього договору окремо та визначається графіком згідно договору. Позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі у порядку та на умовах, визначених цим договором, не пізніше строку, зазначеного у п. 1.3. цього договору, у відповідності до графіку згідно договору. Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму ліміту вважається простроченою заборгованістю.
Відповідно до п. 1.3. договору строк користування (термін повернення) залишку заборгованості за кредитом до 29 грудня 2023 року включно.
Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 12 (дванадцять) процентів річних. Сторони погоджуються, що у разі не погашення позичальником кредиту у строк, визначений п. 1.2. цього договору, починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною у п. 1.2. цього договору нарахування процентів за простроченою частиною кредиту здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі 12 (дванадцять) процентів річних (п. 1.4. договору).
Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що видача кредиту на цілі, визначені п. 1.5. цього договору, здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заяви позичальника. Після надходження від позичальника письмової заяви про надання кредиту (траншу) в межах ліміту кредитної лінії, банк і позичальник укладають додаткові угоди до цього договору про надання кредиту (траншу) в межах дії ліміту кредитної лінії на дату укладення відповідної додаткової угоди. Після укладення такої додаткової угоди банк перераховує позичальнику суму кредиту (траншу) з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до п. 2.5. договору моментом (днем) надання кредиту (траншу) банком позичальнику вважається день перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок, зазначений в п. 2.1. цього договору на підставі заяви позичальника.
Згідно з п. 2.9. договору проценти позичальник сплачує щомісяця до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повному обсязі.
Позичальник зобов'язується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати проценти, сплачувати інші грошові зобов'язання за цим договором, виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі та у строки, передбачені цим договором (п. 4.2.1. договору).
Згідно з п.п. 4.2.5 договору позичальник зобов'язаний надавати банку: а) щоквартально до 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2); щоквартально до 7-го числа місяця наступного за звітним кварталом, надавати банку довідки (або завірені банками виписки) з інших банків, в яких у позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній квартал.
Банк має право нараховувати позичальнику, а позичальник, у разі нарахування банком, зобов'язаний сплатити штраф за порушення п.п. 4.2.5 в сумі 1 000,00 грн. за кожний випадок такого порушення (п.п. б, п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту (в повному обсязі або у визначеній банком частині) та іншої заборгованості за кредитним договором у випадку прострочення сплати чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом. Для реалізації цього права банк надсилає письмове повідомлення позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30 (тридцяти) календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31 (тридцять перший) календарний день після направлення позичальнику такої вимоги строк (термін) повернення кредиту вважається таким, що настав і позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за кредитом в повному обсязі.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій, інших грошових зобов'язань позичальника, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році.
Сторони домовились, що за вимогами банку про сплату пені застосовується позовна давність у три роки і вона нараховується за цей же строк. Сторони домовились, що за вимогами банку про сплату штрафу застосовується позовна давність у три роки і вона нараховується за цей же строк (п. 6.4. договору).
Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
30.01.2014 публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" (поручитель) укладено договір поруки №03/04-2014, згідно п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання боргових зобов'язань боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар".
Відповідно до п. 1.2. договору, порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його боргових зобов'язань у розмірі, валюті, строки та порядку встановленому кредитним договором - №01/04-2014 від 30.01.2014. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором, сплати пені, штрафу, неустойки; інших платежів на користь кредитора за кредитним договором; відшкодування збитків та витрат, зумовлених порушенням кредитного договору.
У разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники (п. 1.6. договору).
Згідно з п. 3.1. договору поруки сторони домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або комісійної винагороди, та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором), поручитель зобов'язаний за вимогою кредитора здійснити дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.
Поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги кредитора зобов'язаний виконати боргові зобов'язання боржника шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок (рахунки), що визначені у вимозі кредитора (п. 3.2. договору).
Цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором або до моменту припинення поруки з інших підстав, визначених законодавством України (п. 5.1. договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
31.01.2014 позивач на підставі заяви №1 від 31.01.2014 та додаткової угоди №1 від 31.01.2014 до кредитного договору надав відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 136 539 615,57 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 31.01.2014.
11.02.2014 позивач на підставі заяви №2 від 11.02.2014 та додаткової угоди №2 від 11.02.2014 до кредитного договору надав відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 52 946 848,35 грн., що підтверджується меморіальним ордером №30 від 11.02.2014.
26.12.2014 позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою №969/056-хм погасити прострочену заборгованість за процентами в сумі 295 532,36 грн., яка отримана відповідачем-1 30.12.2014. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.
16.02.2015 позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою №51/056хм протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання даної вимоги, усунути допущені позичальником порушення умов кредитного договору шляхом виконання в повному обсязі усіх зобов'язань за кредитним договором, яка отримана відповідачем-2 18.02.2015, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" своїх зобов'язань за кредитним договором від 30.01.2014 №01/04-2014, у зв'язку з чим станом на 09.07.2015 утворилась заборгованість у розмірі 10 854 526,00 грн., з яких 5 992 739,78 грн. сума основного боргу, 734890,49 грн. - проценти, 1 449 750,47 грн. - пеня за несплату основного боргу, 160 683,46 грн. - пеня за несплату процентів, 8 000,00 грн. - штраф, 78 808,63 грн. - 3% річних за несплату основного боргу, 10501,13 грн. - 3% річних за несплату процентів, 2 185 935,73 грн. - інфляційні втрати за несплату суми основного боргу та 233 216,31 грн. - інфляційні втрати за несплату процентів.
При цьому, публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", керуючись умовами договору поруки від 30.01.2014 №03/04-2014, звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" як до солідарних боржників.
Задовольняючи позовні вимоги у заявленому банком обсязі, суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свої рішення приписами статей 553,554 Цивільного кодексу України якими встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Зокрема у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Судами зауважено, що положеннями пункту 3.1 договору поруки від 30.01.2014 №03/04-2014 визначено право банку вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання. Водночас, ні позичальник, ні поручитель не надали судам доказів погашення заборгованості за кредитним договором перед позивачем.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення у касаційному порядку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про наявність правових підстав для стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" на користь публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" заборгованості за кредитним договором від 30.01.2014 №01/04-2014 з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" договір від 30.01.2014 №01/04-2014 є кредитним договором.
Згідно з частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно приписів частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно приписів статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За своєю правовою природою укладений між публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" договір від 30.01.2014 №03/04-2014 є договором поруки.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 11.02.2014 на виконання умов кредитного договору від 30.01.2014 №01/04-2014 позивач на підставі заяви №2 від 11.02.2014 та додаткової угоди №2 від 11.02.2014 до кредитного договору надав відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 52 946 848,35 грн., що підтверджується меморіальним ордером №30 від 11.02.2014. Відповідач-1 використав надані їй кредитні кошти, про що свідчать виписки з її рахунків, копії яких наявні в матеріалах справи. Натомість товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" не виконувало належним чином свої зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору, своєчасно та в повному обсязі не проводило сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів, передбачених договором.
В силу приписів статті 1050 Цивільного кодексу України, умов пункту 5.1 кредитного договору від 30.01.2014 №01/04-2014, умов пунктів 1.6, 3.1 договору поруки від 30.01.2014 №03/04-2014. у випадку невиконання ТОВ "Подільський господар" своїх боргових та інших зобов'язань, зокрема щодо своєчасного повернення кредиту на сплати відсотків, ПАТ "Брокбізнесбанк" має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній частині з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський господар" та товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Мирне" як із солідарних боржників.
Отже висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини сторін.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі про неправильне застосування судами статей 599, 1050 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.
При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд - відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільській господар" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.01.2016 у справі №924/1319/15 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я А.М. Демидова
С у д д я О.О. Євсіков