ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 910/7992/16 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Студенця В.І., Бондар С.В., Грека Б.М.за участю представників сторінпозивача - Сорокіна А.В., відповідача - Горячев А.В., третіх осіб - не з'явились, розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від30.11.2016та на рішенняГосподарського суду міста Києвавід19.07.2016у справі№ 910/7992/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Велен"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хижняк Андрій Миколайович, Фрунзенське відділення державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального відділення юстиції у Харківській областіпро визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним та таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велен" (далі - ТОВ "Велен") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна") про визнання виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі №1718 від 24.11.2015, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком Андрієм Миколайовичем про стягнення з ТОВ "Велен" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" 235 345,68 грн., таким що є недійсним та не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 порушено провадження у справі №910/7992/16 за позовом ТОВ "Велен" до ТОВ "Порше Лізинг Україна" про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Мандриченко О.В.) від 19.07.2016 позов задоволено повністю. Визнано виконавчий напис, вчинений 24.11.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком А.М., зареєстрований у реєстрі за № 1718, яким зобов'язано повернути від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велен", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", майно транспортний засіб: марка - Volkswagen, модель - CC, номер шасі WVWZZZ3CZEE509361, рік виробництва - 2013, колір - білий, державний номер АА0785ОН, загальною вартістю 554 007,48 грн., яким було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором про фінансовий лізинг № 00009243 від 13.12.2013 року, за невиплачену в період з 03.12.2014 року по 04.08.2015 року заборгованість, яка станом на 04.08.2015 року складається з 220 001,90 грн. - несплачених лізингових платежів, 15 343,78 грн. - штрафних санкцій за прострочення сплати будь-яких платежів, що загалом становить 235 345,68 грн., таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ТОВ "Велен" судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий суддя, судді Коршун Н.М., Зеленін В.О.) від 30.11.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 та рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016, ТОВ "Порше Лізинг Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме ч.1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстав виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2017 касаційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.03.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 розгляд касаційної скарги відкладено на 22.03.2017.

ТОВ "Велен" надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просило суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.12.2013 між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та ТОВ "Велен" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 00009243 з додатками (Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування). Об'єктом лізингу за вказаним договором є транспортний засіб VW CC 2.0 TDI, 2013 року виробництва, номер кузова WVWZZZ3CZEE509361, вартістю 45 302,99 доларів США, що складає еквівалент 375 561,79 грн. Строк лізингу 60 місяців.

Згідно з п.6.1 Загальних комерційних умов, які є невід'ємною частиною договору фінансового лізингу, лізингоодержувач щомісяця здійснює на користь лізингодавця лізингові платежі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів.

В п.8.1 Загальних комерційних умов передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний негайно повідомляти Порше Лізинг Україна про будь-яку передбачувану затримку сплати платежів або прострочення, що вже відбулося.

Якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату одного лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг"), Порше Лізинг України має право в односторонньому порядку розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса. Аналогічні положення містяться в п.12.6 Загальних комерційних умов.

День, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту, визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості, зв'язується за доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувач вважається повідомленим на (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою ДП "Укрпошта" про прийняття повідомлення для відправки (п.12.6.14 Загальних комерційних умов).

Строк лізингу починається з дати підписання акта приймання-передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу (п.12.2 Загальних комерційних умов).

У справі, що розглядається, судами встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу, лізингодавець за актом прийому-передачі від 20.12.2013 року, який підписано повноважними представниками сторін за договором та скріплено печатками підприємств, передав лізингоодержувачу об'єкт лізингу.

ТОВ "Порше Лізинг Україна" зазначає, що ТОВ "Велен", як лізингоодержувач, починаючи з серпня 2014 порушував умови договору щодо оплати щомісячних платежів, сплачуючи їх з порушенням встановлених строків, внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань утворилася заборгованість по лізинговим платежам за період з серпня 2014 по серпень 2015 у розмірі 220 001,90 грн.

Також, відповідач зазначає, що у зв'язку з наявністю у лізингоодержувача заборгованості по лізинговим платежам, лізингодавець направив позивачу вимогу від 04.08.2015 про сплату заборгованості за договором, про повернення об'єкту лізингу та про відмову від договору. Вказана вимога не була доставлена 12.10.2015 кур'єрською службою на адресу позивача, про що повідомлено відповідача співробітником компанії ТОВ "Експрес Мото Україна" із зазначенням причини, що за місцезнаходженням позивача знаходиться будинок у нежитловому стані, осіб для вручення не знайдено, за телефоном ніхто не відповідав.

В подальшому, 24.11.2015 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Хижняком Андрієм Миколайовичем було вчинено виконавчий напис нотаріуса № 1718, яким зобов'язано повернути від ТОВ "Велен" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна", майно транспортний засіб: марка - Volkswagen CC, 2013 року виробництва, номер кузова WVWZZZ3CZEE509361, вартістю 554 007,48 грн., який було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором за невиплачену в період з 03.12.2014 по 04.08.2015 заборгованість, яка станом на 04.08.2015 складає 220 001,90 грн. - несплачених лізингових платежів, 15 343,78 грн. - штрафних санкцій за прострочення сплати будь-яких платежів, що загалом становить 235 345,68 грн.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про визнання виконавчого напису, вчиненого 24.11.2015 та зареєстрованого за № 1718, приватним нотаріусом Хижняком Андрієм Миколайовичем таким, що не підлягає виконанню.

Підставою позовних вимог є те, що виконавчий напис вчинений із порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", а також постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса", а саме заборгованість за якою було вчинено виконавчий напис не є безспірною та виконавчий напис був вчинений за відсутності доказів про отримання позивачем вимоги відповідача щодо заборгованості та відмови від договору.

Правовідносини, які виникли між сторонами за договором № 00009243 від 13.12.2013, врегульовуються ЦК України та Законом України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

За змістом вказаної статті, відмова лізингодавця від договору лізингу повинна передувати у часі реалізації лізингодавцем права вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені, зокрема гл. 14 Закону України "Про нотаріат", постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" та наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України".

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України "Про нотаріат").

Відповідно до п.3 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 N 1172.

Пунктом 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачено, що за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал договору лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Вчинення виконавчих написів є визначеною процедурою за законодавством України, за якою нотаріус перевіряє наявність правочину та безспірність вимог за укладеним правочином з огляду на те, що нотаріус не розглядає "спір" в галузі права, а виконує визначену Законом України та Кабінетом Міністрів України процедуру повернення предмету лізингу шляхом вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому, вчинення виконавчого напису це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість позивача перед відповідачем станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса не була безспірною.

У виконавчому написі від 24.11.2015 нотаріусом зазначено про невиплачену позивачем у період з 03.12.2014 по 04.08.2015 заборгованість у розмірі 235 345,68 грн., з яких 220 001,90 грн. - несплачені лізингові платежі та 15 343,78 грн. - штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Луганської області від 14.06.2016 у справі № 913/173/16, за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ТОВ "Велен" про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, встановлено, що за період з серпня 2014 по серпень 2015 заборгованість відповідача перед позивачем за договором по лізинговим платежам становить 109 054,92 грн., пеня - 5 391,57 грн., втрати від інфляції - 27 183,11 грн., 3% річних - 2 872,96 грн., штраф - 326,73 грн.

Проте за спірним виконавчим написом, сума заборгованості ТОВ "Велен" перед ТОВ "Порше Лізинг Україна" по лізинговим платежам за серпень 2014 - серпень 2015 становить 220 001,90 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що вимога відповідача про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, датована 04.08.2015 року за вих. № 00009243 не відповідає умовам договору та нормам Закону України "Про фінансовий лізинг" через відсутність належних доказів на підтвердження направлення та вручення даної вимоги позивачу.

Лист ТОВ "Експрес Мото Україна", за яким співробітником компанії ТОВ "Експрес Мото Україна" 12.10.2015 року була здійснена спроба доставки вимоги за вказаною в накладній адресою, судами попередніх інстанцій визнано неналежним доказом направлення та вручення вимоги, у зв'язку з тим, що відповідачем не було надано суду квитанцію про оплату такого відправлення.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, а саме, що виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності доказів безспірності заборгованості за договором фінансового лізингу, за відсутності належних доказів про направлення повідомлення лізингоодержувачу про наявність заборгованості, а також доказів повідомлення лізингодавцем про відмову від договору фінансового лізингу, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок попередніх судових інстанцій про визнання у даній справі виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", гл. 14 Закону України "Про нотаріат", постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" та наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України".

Доводи ТОВ "Порше Лізинг Україна" викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/7992/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Грек Б.М.