ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 910/31412/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Кондратової І.Д. Нєсвєтової Н.М.за участі представників: позивача: відповідача: Таран Д.П. Колток О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 10 березня 2016 року Київського апеляційного господарського суду від 17 січня 2017 рокуу справі№ 910/31412/15за позовомприватного підприємства "Сканпласт"доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"про стягнення 5 392 284,64 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 5 392 284, 64 грн страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 (суддя - Пінчук В.І.) позов задоволено.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь приватного підприємства "Сканпласт" 5 392 284, 64 грн страхового відшкодування та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 (головуючий - Михальська Ю.Б., судді - Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 змінено.

Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 390 644,54 грн страхового відшкодування та судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені рішення та передати справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 - без змін.

У справі оголошувалася перерва з 15.03.2017 р. по 22.03.2017 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається із матеріалів справа і встановлено судами, 08.05.2014 між ПП "Сканпласт" (страхувальник) та ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) було укладено договір добровільного страхування майна № 10-1601-14-00001, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, зазначеним в договорі.

За п.п. 1, 2.1. договору нерухоме майно (виробниче приміщення, загальною площею 800 кв.м. (конструкція без оздоблення)), обладнання згідно з додатком № 1, сировина, продукція на складі та рухоме майно згідно з додатку № 1, яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Пост - Острівська, 14 було застраховане на загальну суму 10 000 000,00 грн.

У п. 2.3.1. договору сторони погодили, що страховим випадком, за яким відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна є вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки).

Згідно з п. 6.1. договору розмір страхового відшкодування визначається при пошкодженні, знищенні або втраті майна виходячи з фактичного розміру збитків, завданих майну в результаті страхового випадку, зазначеного в договорі, на підставі даних огляду та документів згідно з розділу 8 договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не повинен перевищувати розмір страхової суми за договором.

Франшиза (безумовна) у відсотках від розміру страхової суми, зазначеної в п. 2.1. цього договору, за страховими випадками, зазначеними в п. 2.3. цього договору, становить 1 % (п. 2.7. договору).

Відповідно до п.п. 15, 20 п. 3.1. договору не визнається страховим випадком та не підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні майновим інтересам страхувальника внаслідок загибелі, пошкодження чи втрати застрахованого майна в результаті, зокрема, грубого порушення умов протипожежної й охоронної безпеки, інших встановлених правил використання та збереження майна, умови технологічних процесів, техніки безпеки, що призвело до загибелі, пошкодження чи втрати майна, якщо інше не передбачено договором страхування; не виправлення приписів за підсумками останньої перевірки УППБ МНС.

На виконання умов п. п. 2.5., 2.6. договору позивач здійснив страховий платіж в сумі 8 111,00 грн.

26.09.2014 внаслідок пожежі, що сталася за адресою: м. Полтава, вул. Пост - Острівська, 14, частина застрахованого майна (сировина та продукція на складі) була знищена, а інша частина застрахованого майна (виробничі приміщення та обладнання) - пошкоджені.

26.09.2014 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування.

25.05.2015 позивач отримав лист-повідомлення про відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування.

Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідачем є сюрвейєрський звіт № 2 від 05.05.2015 ПП "Юнайтед Лосс Аджастерс" (офіційний представник Canningham Lindsey International Ltd на території України), яким встановлено таке - висновком експертного дослідження НДЕКЦ УМВС України № 1 від 24.04.2015 встановлено, що "осередок пожежі" знаходився у середині цеху по виробництву пінопласту ПП "Сканпласт", у верхній частині дальньої правої зони приміщення; причиною виникнення пожежі у виробничому приміщенні ПП "Сканпласт" стали теплові прояви аварійних режимів роботи електрообладнання, люмінесцентного світильника; порушено встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки при експлуатації електромережі та світильників в виробничому приміщенні ПП "Сканпласт", які сприяли виникненню пожежі, а саме: пп. 5.1.7., 5.1.29., 5.1.38. Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом МНС України № 126 від 19.10.2014 (зі змінами), а також ті, які вказано у приписі № 1057 від 08.07.2014 Полтавським МРВ УДСНС України в Полтавській області; невиконання приписів № 1057 від 08.07.2014 Полтавського МРВ УДСНС України в Полтавській області.

Віднісши пожежу, яка відбулася 26.09.2014 до виключень із страхових випадків, передбачених договором, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування позивачу на підставі п.п. 15, 20, п. 3.1. договору страхування, п. 3.1.2. Правил страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ ПрАТ "СК "УСГ", які зареєстровані Держфінпослуг України за № 1150769 від 26.08.2005 (зі змінами та доповненнями).

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що пожежа, яка сталася 26.09.2014 за адресою: м. Полтава, вул. Пост - Острівська, 14, є страховим випадком і страховик відповідно до умов договору і вимог Закону України "Про страхування" повинен здійснити виплату страхового відшкодування.

При цьому, апеляційний суд, врахувавши п. п. 2.7., 6.2. договору, а також висновок судово-економічної експертизи № 1030/1031, проведеною Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, стягнув з відповідача на користь позивача 5 390 644,54 грн страхового відшкодування і змінив рішення місцевого суду.

Проте, повністю погодитись з такими висновками судів неможливо, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За п. 2 ст. 352 ГК України страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування").

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до висновку судової експертизи № 141 від 06.11.2014, проведеної відділом вибухотехнічної і пожежної експертизи Науково-дослідного експертного-криміналістичного центру при УМВС України, що здійснювалась в рамках кримінального провадження № 12014170030001013, було встановлено, що осередок пожежі знаходився всередені цеху з виробництва пінопласту ПП "Сканпласт", у верхній частині дальної правої зони приміщення. Причиною виникнення пожежі, 27.09.2014 за адресою: м. Полтава, вул. Сакко, 66 стали теплові прояви аварійних режимів роботи електрообладнання (люмінесцентного світильника).

Аналогічні причини виникнення пожежі встановлені висновком експертного дослідження НДЕКЦ УМВС України № 1 від 24.04.2015.

Висновком Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України № 1030/1031 визначено розмір страхового відшкодування, який згідно з договором становить 5 390 644,54 грн.

Господарські суди, встановивши причину виникнення пожежі, яка відбулася 26.09.2014 за адресою: м. Полтава, вул. Пост - Острівська, 14 (яка є страховим випадком) - теплові прояви аварійних режимів роботи електрообладнання (люмінесцентного світильника), не з'ясували що було причиною аварійної роботи електрообладнання, чи не було це наслідком грубого порушення страховиком встановлених законодавством правил протипожежної безпеки.

Також, поза увагою та перевіркою судів залишилось і те, що згідно з п. 1 договору його предметом є, в тому числі, і нерухоме майно, а саме виробниче приміщення, загальною площею 800 кв.м (конструкція без оздоблення), а тому, стягуючи з відповідача 5 390 644,54 грн страхового відшкодування, суди не встановили чи було включено до цієї суми і вартість оздоблення, що не є згідно з умовами договором предметом страхування у випадку настання страхової події.

Враховуючи викладене, постановлені судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки вони прийнятті без з'ясування усіх обставин, що мають істотне значення для справи.

При новому розгляді справи суду необхідно більш ретельно дослідити, що зумовило причину виникнення пожежі, встановити з чиєї вини виникла ця пожежа та належним чином з'ясувати чи не було це наслідком порушення страховиком умов протипожежної й охоронної безпеки у застрахованому приміщені за адресою: м. Полтава, вул. Пост - Острівська, 14, а у випадку встановлення таких дій, дослідити чи було таке порушення грубим, адже лише в такому випадку (наявність саме грубого порушення з боку позивача) у страховика не виникає обов'язку відшкодувати страхове відшкодування страхувальнику на підставі пп. 15 п. 3.1. договору. Також надати належну правову оцінку договору добровільного страхування майна № 10-1601-14-00001, встановити, що є його предметом та врахувати, що згідно з п. 1 договору страхуванню підлягає, зокрема, виробниче приміщення, загальною площею 800 кв.м, однак конструкція без оздоблення. Крім того, взяти до уваги, що висновком судової експертизи № 141 від 06.11.2014, проведеної відділом вибухотехнічної і пожежної експертизи НДЕКЦ при УМВС України була встановлена причина виникнення пожежі, що відбулась 27.09.2014, а не 26.09.2014 та за адресою м. Полтава, вул. Сакко, 66, а не за адресою: м. Полтава, вул. Пост - Острівська, 14 та, що висновком експертного дослідження НДЕКЦ УМВС України № 1 від 24.04.2015 було встановлено, що при виникненні пожежі були порушені встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки при експлуатації електромережі та світильників у виробничому приміщенні позивача, які могли сприяти виникненню пожежі, однак не було встановлено, наявність грубого порушення з боку позивача правил пожежної безпеки.

Враховуючи викладене і в залежності від встановленого вирішити питання наявності чи відсутності підстав для стягнення відповідача страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 10-1601-14-00001, його розмір, та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10 березня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 січня 2017 року у справі за № 910/31412/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Кондратова Суддя Н. Нєсвєтова