ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 918/596/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Барицької Т.Л., Іванової Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2016у справі№ 918/596/16Господарського судуРівненської області за позовомУправління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованості в сумі 3342,81 грн.за участю представників:

позивача - Борисова І.В., довір. № 08-2 від 04.01.2017

відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016 у справі № 918/596/16 (суддя - Торчинюк В.Г.) частково задоволено позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 3 342,81грн. Присуджено до стягнення на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (позивач) з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (відповідач) 2 215,29 грн боргу по орендній платі та 913,20 грн судового збору.

Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення пені нарахованої на заборгованість за період з липня 2015 року по грудень 2015 року в сумі 607,79 грн.

Припинено провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради заборгованості по орендній платі в сумі 519,73 грн. за договором оренди від 17.05.2012 № 33-б, за липень 2015 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у даній справі (головуючий суддя Гудак А.В., судді: Розізнана І.В., Олексюк Г.Є.) залишено без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016 у справі № 918/596/16.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 918/596/16 в частині задоволення позову позивача та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 17.05.2012 між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем (орендар) укладено договір оренди № 33-б нерухомого майна (спортивного майданчика - міні футбольного поля), що належить територіальній громаді м. Рівного, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування спортивний майданчик (міні футбольне поле), надалі - майно, загальною площею 796 кв.м, розташований на АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради (надалі Методика розрахунку) і становить без ПДВ за місяць оренди - 302,39 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 3.8. договору у разі припинення договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі враховуючи санкції, балансоутримувачу.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або за його вказівкою балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахування нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктами 10.1 та 10.3 договору визначено, що цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців; діє з 17 травня 2012 року до 16 квітня 2015 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умови згоди балансоутримувача. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка майна.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 18.08.2015 у справі № 918/631/15 частково задоволено позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 передати орендоване майно-спортивний майданчик (міні футбольне поле) загальною площею 796 кв.м, розташований на АДРЕСА_1, балансоутримувачу - Управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради та стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 борг в сумі 172,93 грн по орендній платі на користь Управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відмовлено у задоволенні позову Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 892,81 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у справі № 918/631/15 вказане рішення залишено без змін.

Судами при розгляді справи № 918/631/15 встановлено, що Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради на адресу ФОП ОСОБА_4 надіслано лист від 20.04.2015 № 08-341 про припинення дії договору та повернення орендованого майна, який отримано Підприємцем 07.05.2015.

Договір оренди від 17.05.2012 припинив свою дію 16.04.2015 на підставі пункту 10.3. договору (направленого повідомлення орендодавцем про закінчення договору протягом одного місяця після закінчення дії договору).

Оскільки орендарем не повернуто орендоване майно, судом задоволено позов та зобов'язано ФОП ОСОБА_4 передати орендоване майно-спортивний майданчик (міні футбольне поле) загальною площею 796 кв.м, розташований на АДРЕСА_1, балансоутримувачу - Управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого комітету Рівненської міської ради.

07.12.2015 Державним виконавцем складено акт, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 передав орендоване майно - спортивний майданчик (міні футбольне поле) загальною площею 796 кв.м, розташований на АДРЕСА_1 згідно із судовим наказом № 918/631/15 від 16.11.2015 Господарського суду Рівненської області. Зауважень щодо передачі майна у боржника та стягувача відсутні. Рішення суду фактично виконано.

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 2 215,29 грн за період з серпня 2015 року по грудень 2015 року по орендній платі за період неповернення орендованого приміщення після припинення орендних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, частково задоволено позовні вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до положень частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з пунктом 3.8 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції балансоотримувачу.

Пунктом 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 № 12 передбачено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Оскільки, як встановлено судами договір оренди припинено 16.04.2015, майно повернуто підприємцем балансоутримувачу 07.12.2015, тому в орендаря виникло зобов'язання щодо сплати орендної плати за фактичне користування майном відповідно до пункту 3.8. договору (сплата орендної плати у разі припинення договору по день фактичного користування).

Таким чином судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за фактичне користування майном.

Судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за липень 2015 року, оскільки вказана заборгованість стягнута рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.08.2015 у справі № 918/631/15.

Крім того, судами обґрунтовано відмовлено позивачеві у стягненні з відповідачі пені, у зв'язку з припиненням дії договору.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення пені та орендної плати за липень 2015 року сторонами не оскаржується.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання відповідача на норми статті 612 Цивільного кодексу України щодо прострочення кредитора, який, на думку відповідача, ухилявся від приймання орендованого майна, оскільки особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.03.2012 у справі № 1/5005/5719/2011.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2017 у даній справі відстрочено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 сплату судового збору за подання касаційної скарги, вказаний збір підлягає стягненню за наслідками розгляду касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 у справі № 918/596/16 залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1653,60 грн судового збору за подання касаційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету по коду класифікації доходів бюджету 22030104 (згідно наказу Державної казначейської служби України № 13 від 14 січня 2016 року) "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символу звітності 254: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38004897; рахунок отримувача: 31211254700007; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019.

На виконання даної постанови доручити Господарському суду Рівненської області видати наказ.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.Б. ІВАНОВА