ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 907/74/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.(доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Алєкєєв С.С. Ковальова Л.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"на рішення та постановуГосподарського суду Закарпатської області від 13 квітня 2016 року Львівського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 рокуу справі№ 907/74/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"допублічного акціонерного товариства "Закарпатвтормет"про стягнення 172 925,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 172 925, 00 грн штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.04.2016 (суддя - Русняк В.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (головуючий - Юрченко Я.О., судді - Зварич О.В., Хабіб М.І.), у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами, у серпні 2015 року за залізничною накладною № 37833324 зі станції Мукачеве Львівської залізниці ПАТ "Закарпатвтормет" відправило на адресу ПАТ "МК "Азовсталь" на станцію Сартана Донецької залізниці у вагоні № 60384633 брухт чорних металів вагою, як вказано в накладній, - 55 140 кг. Масу визначено на вагонних вагах.

Відповідно до витягу із книги зважування на вагонних вагах станції Мукачеве Львівської залізниці ф. ГУ-36 від 08.08.2015, вагон № 60384633 на станції Мукачеве зважувався за участю представників залізниці та представника відповідача. При зважуванні була встановлена вага вантажу нетто 65 140, 00 кг, яка і була зафіксована у документі про якість № 45, посвідченні про вибухобезпечність № 45, протоколі радіаційного контролю № 45.

На попутній станції Нижньодніпропетровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено що маса вантажу у вагоні № 60384633 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній про що залізницею було складено комерційний акт РА № 009161/515/931 від 11.08.2015. В указаному акті було зазначено, що за результатами переважування вагону № 60384633 в статичному режимі, двічі на 150-тонних вагонних вагах станції Нижньодніпропетровськ-Вузол Придніпровської залізниці (державна повірка від 15.10.2014) виявилось, що вага брутто складає 88 000, 00 кг, тара по документу 23 060, 00 кг, нетто 64 940, 00 кг, що більше ваги зазначеної в документі на 9 800, 00 кг.

В комерційному акті також було вказано, що за документами значиться навал, брухт чорних металів, нанесено маркування вапном, маркування не порушено. Навантаження в вагоні нерівномірне, нижче бортів на 40-50 см, вантаж пакетований, заглиблень немає. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох боків закриті, люки закручені, в технічному відношенні справний.

11.08.2015 був складений акт загальної форми.

Як було встановлено судами, товарний касир при накладання ЕЦП у залізничній накладній випадково змінила дані. Водночас, виявивши свою помилку, внесла виправлення шляхом відправлення телеграми 09.08.2015, про що працівники позивача мали зробити відмітку в залізничній накладній.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, залізницею на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України нараховано відповідачу штраф в загальній сумі 172 925, 00 грн (34 585,00 грн * 5).

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України (ст. 2 Статуту залізниць України).

Згідно з ст. 6 Статуту накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно зі ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За змістом ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктом 10 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що метали всіх найменувань які перевозяться навалом зважуються із зупинкою і розчепленням вагонів. Відповідно до ДСТУ 4121 -2002 металобрухт визначається як "метали чорні вторинні", крім того відповідно до Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТ ЗПТ відходи та брухт чорних металів відносяться до Групи 72 Чорні метали та мають свій особистий код 7204.

Господарські суди, здійснивши аналіз наданих сторонами доказів, прийшли до правильного висновку, що зважування вагону на ст. Нижньодніпровськ-Вузол проводилось в статичному режимі без розчеплення вагонів, що в даному випадку є порушення п. 10 Правил приймання вантажів до перевезення; комерційний акт РА № 009161/515/391 був складений всупереч п. 10 Правил складання актів та що відомості, які містяться в цьому комерційному акті є недостовірними, адже позивач при здійсненні контрольного переважування застосував інший спосіб зважування, ніж той, який був застосований позивачем при зважуванні вантажу при його прийманні до перевезення на ст. Мукачеве.

Крім того, апеляційним судом було установлено, що з технічного паспорта засобу ваговимірювальної техніки № 14 - вагонні ваги, на яких проводилось переважування вагону № 60384633 вбачається, що такі проходили останню державну перевірку 15.10.2014. Водночас, п. 12 технічного паспорта передбачено, що інтервал між оглядами-перевірками становить 6 місяців, а отже плановий огляд-перевірка повинна була проводитись не пізніше 15.04.2015, однак, відомостей про таку перевірку технічний паспорт не містить.

Отже, суди врахувавши наявність телеграми залізниці, яка підтверджує правильність ваги нетто - 65 140 кг, обрання неправильного способу зважування вантажу залізницею, відсутності доказів проходження вагами планової перевірки, недоліків комерційного акта, який є тільки одним із доказів, який оцінюється у сукупності з усіма іншими доказами у справі, участю представників залізниці у зважуванні вагонів та узгодженні ними відомостей зі зважування, що підтверджується даними накопичувальної картки, обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

Щодо доводів позивача в касаційній скарзі проте, що комерційний акт повинні підписати 3 працівники залізниці, перелік посад яких не є нормативно вичерпним, то вони були предметом розгляду апеляційного суду, який правомірно вказав, що ці доводи є безпідставними, адже п. 10 Правил складання актів чітко передбачено посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти, а також зазначено про осіб, які у разі необхідності можуть бути залучені. Водночас, при здійсненні аналізу вказаного акта апеляційним судом встановлено, що у даному випадку лише зам. ДС ОСОБА_5 (заступник начальника станції) є особою, яка уповноважена складати комерційний акт, а інші особи, а саме АРГ (агент розыска грузов) ОСОБА_8, приймальник поїздів ОСОБА_6 та прийомоздавач ОСОБА_7 у разі необхідності могли бути залучені до перевірки вантажу і підписання акта (при цьому, не замість, а крім осіб, визначених п. 10 Правил складання актів). Також, з комерційного акта не можливе встановити хто з працівників станції здійснював особисту перевірку маси вантажу, оскільки в ньому лише зазначено, що перевірка здійснювалась в присутності начальника станції ОСОБА_5, прийомоздавача ОСОБА_7, приймальника поїздів ОСОБА_6 та АРГ ОСОБА_8, яка акт взагалі не підписала.

Решта доводів касаційної скарги висновків судів не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 13 квітня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2016 року у справі за № 907/74/16 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова