ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Справа № 904/2767/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016у справі№904/2767/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"пророзірвання договору та стягнення грошових коштів у розмірі 79 232,90 грн.від позивача:ОСОБА_5,від відповідача:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 у справі № 904/2767/16 (суддя Ліпинський О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 (колегія суддів у складі: Дармін М.О., Березкіна О.В., Подобєд І.М.), позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - позивач) до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (надалі - відповідач) задоволено; розірвано договір між ПАТ КБ "Приватбанк" та ФОП ОСОБА_4 щодо відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 (у гривні) та поточного рахунку № НОМЕР_2 (у доларах США), який був укладений згідно заяви про відкриття поточного рахунку від 06.04.2012; стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" з рахунку № НОМЕР_3, відкритому в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299 на користь ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 79 232,90 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.04.2012 ФОП ОСОБА_4 (підприємець) підписав заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитком печатки.

Відповідно до довідки № 08.7.0.0.0/120406185536 від 06.04.2012 ОСОБА_4 Симферопільською філією ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 384436 відкрито рахунок № НОМЕР_1(у гривні) та № НОМЕР_2 (у доларах США).

Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_1, 28.05.2014 на кореспондентський рахунок № НОМЕР_3, відкритий на ім'я ОСОБА_4 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299 за документом №LOB3F з призначенням платежу "Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879", здійснено перерахування 79 232,90 грн. і вихідний залишок по рахунку №НОМЕР_1 становив 0,00.

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_4, 28.05.2014 на кореспондентський рахунок №НОМЕР_5, відкритий на ім'я ОСОБА_4 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299 за документом №LOD3H з призначенням платежу "Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879" здійснено перерахування 38 524,27 USD і вихідний залишок по рахунку №НОМЕР_5 становив 0,00 при курсовій різниці 1594,21.

01.02.2016 ФОП ОСОБА_4 звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" з вимогою перерахування 79 232,90 грн з рахунку №НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_6, відкритий у АТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 380805 та 38 524,27 доларів США з рахунку №НОМЕР_7 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_8, відкритий у АТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 380805, яке зареєстроване за вхід. № 43208, додавши відповідні платіжні доручення № №1, 2.

01.04.2016 ФОП ОСОБА_4 звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" з заявою про розірвання договорів банківських рахунків № НОМЕР_1(у гривні), № НОМЕР_2 (у доларах США) та з вимогою перерахування 79 232,90 грн з рахунку №НОМЕР_3 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_6, відкритий у АТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 380805 та 38 524,27 доларів США з рахунку № НОМЕР_7 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_4 № НОМЕР_8, відкритий у АТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 380805, яке зареєстроване за вхід. № 161115, додавши відповідні платіжні доручення № №1, 2.

Листом № 20.1.0.0.0/7-20160401/592 від 20.05.2016 відповідач поінформував ФОП ОСОБА_4, що постановою № 260 Правління НБУ від 06.05.2014 зупинено подальшу діяльність українських банківських установ та їх відокремлених підрозділів, розташованих на території АРК і міста Севастополя.

Відповідно до роздруківки "Приват 24" кошти в повному обсязі переведені на балансовий рахунок 2903 в зв'язку із тим, що НБУ зупинив роботу банків в Криму відповідно до постанови НБУ № 260 від 06.05.2014. Зазначено, що подивитися баланс рахунку 2903 і отримати з нього виписку можливо в "Приват 24 для бізнесу". Інші операції з рахунком неможливі.

Судами встановлено, що роздруківка меморіальних ордерів №LOB3F та № E0528LOD3H, яка здійснена позивачем з електронної системи обслуговування клієнтів через сайт https://client-bank.privatbank.ua/р24/c2b_рр, підтверджує здійснення банком в односторонньому порядку перерахування грошових коштів клієнта - з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_3 суму у розмірі 79 232,90 грн. (з призначенням платежу: "Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879");- з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_5 суму у розмірі 38 524, 27 USD. (з призначенням платежу: "Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879").

Предметом даного спору є вимога позивача про розірвання договору щодо відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 (у гривні) та поточного рахунку № НОМЕР_2 (у доларах США), та стягнення з відповідача залишку грошових коштів на гривневому рахунку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законодавством передбачено право клієнта в будь-який час подати заяву про закриття рахунку, що є підставою для розірвання договору банківського рахунку.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

За змістом ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки розірвання договору визначені в частинах 2, 3 ст. 653 ЦК України, згідно з якими у разі розірвання договору зобов'язання припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з п. 20.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою НБУ №492 від 12.11.2003 (далі - Інструкція), поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.

Пунктом 20.5 Інструкції встановлено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування Банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Пунктом 20.6 вказаної Інструкції передбачено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що заява позивача про закриття рахунку, розірвання договору банківського рахунку оформлені відповідно до п. 20.5 Інструкції.

Отже, враховуючи, що нормами чинного законодавства передбачено право клієнта в будь-який час подати заяву про закриття рахунку, що в свою чергу, є підставою для розірвання договору банківського рахунку, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача про розірвання договору щодо відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 (у гривні) та поточного рахунку № НОМЕР_2 (у доларах США), та як наслідок, стягнення з відповідача залишку грошових коштів на гривневому рахунку.

Доводи відповідача про те, що він не міг виконати вимог позивача по перерахуванню грошових коштів з рахунку класу 29, оскільки умовами договору передбачено виконання доручень клієнтів з розпорядження грошовими коштами на поточних рахунках класу 26, правомірно відхилено судом апеляційної інстанції, з огляду на відсутність доказів на підтвердження того факту, що ні Національний Банк України, ні ФОП ОСОБА_4 не надавали будь-які розпорядження відповідачу щодо зміни класів рахунків, на яких банку слід обраховувати кошти позивача.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до положень постанови Правління НБУ "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" №699 від 03.11.2014 позивач є нерезидентом, варто зазначити наступне.

Пунктом 1 вказаної постанови Правління НБУ №699 від 03.11.2014 установлено, що для цілей застосування нормативно-правових актів Національного банку України:

- особа, місцезнаходження якої (зареєстрована/постійно проживає) на території вільної економічної зони "Крим" (далі - суб'єкт Криму), прирівнюється до нерезидента (за інвестиційними операціями - до іноземного інвестора);

- фізична особа, яка є внутрішньо переміщеною особою та отримала передбачену законодавством України довідку, що засвідчує її проживання на материковій частині України, є резидентом України. Для цілей ідентифікації внутрішньо переміщеної особи місцем її проживання на території України є адреса житла, зазначена у довідці.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач повторно звертаючись до відповідача із заявою, в якій повідомляв про розірвання договору, та вимагав перерахувати залишок коштів, на його поточний рахунок, відкритий в іншій банківській установі, додав до цього звернення, відповідно до додатків копію виписки, виданої Реєстраційною службою Суворівського районного управління юстиції у м. Херсоні від 01.07.2015, відповідно до якої ФОП ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_1. Таким чином, судами вірно встановлено, що позивач є резидентом України.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржених судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 у справі № 904/2767/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

М. Малетич