ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Справа № 910/13093/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Євсікова О.О., Кролевець О.А.,

розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 16.08.2016 Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016у справі№ 910/13093/16господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"доПублічного акціонерного товариства "Енергобанк"пророзірвання договору,за участю представників: від позивача: Барандич І.М.,від відповідача: Кохановський В.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 касаційну скаргу ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у справі №910/13093/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Євсікова О.О., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2016.

Сторони повідомлено телефонограмами від 16.12.2016 про те, що 20.12.2016 у зв`язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному розгляд справи № 910/13093/16 не відбудеться.

Ухвалою Вищого господарського суду України у справі №910/13093/16 від 26.12.2016 касаційну скаргу прийнято до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Євсіков О.О., Кролевець О.А. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.12.2016 та призначено її розгляд на 17.01.2017.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

У липні 2016 року ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Енергобанк" про розірвання договору поруки від 10.09.2012 з посиланням на норми ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України.

Позов обґрунтовано тим, що позивач виступив поручителем для забезпечення виконання зобов`язань ДП "Дитячий та підлітковий санаторій "Таврида" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" перед ПАТ "Енергобанк" за договором про надання кредитної лінії №1209-05 від 10.09.2012. Укладаючи відповідний договір поруки, позивач виходив із того, що кредитний договір буде виконуватись самим боржником.

Окупація АР Крим та наслідки, які вона має для укладеного між банком і боржником кредитного договору та спірного договору поруки, на думку позивача, є істотною зміною обставин.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.08.2016 у справі №910/13093/16 (суддя Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 (судді: Агрикова О.В. - головуючий, Чорногуз М.Г., Гаврилюк О.М.), у позові відмовлено.

Суди визначились, що підстави для розірвання укладеного між сторонами договору поруки від 10.09.2012 в порядку ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України відсутні.

Доводи позивача про те, що він позбавлений можливості здійснити належне виконання умов договору поруки, суду не доведено належними засобами доказування, зокрема, враховуючи ту обставину, що місцезнаходження позивача та відповідача у м. Києві. Виконання умов договору поруки полягає у перерахуванні коштів поручителем за позичальника у випадку наявності у останнього заборгованості та за відповідної вимоги банку до поручителя. Позивачем не доведено неможливості такого виконання.

Доводи позивача щодо ускладнення господарської діяльної позичальника через перебування у зоні АТО також судами відхилено, оскільки у даному випадку предметом спору є доведення зміни істотних обставин, якими сторони керувалися при укладення договору поруки, тоді як позичальник стороною договору поруки не є.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ч.2 ст. 652 ЦК України та ст. 188 ГК України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скаржник вказує, що у зв`язку з окупацією АРК з березня 2014 року боржник перестав виконувати свої зобов`язання за кредитним договором.

З урахуванням ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" вважається встановленим, що з 20.02.2014 установа боржника була захоплена внаслідок збройної агресії Російської Федерації і її звичайна діяльність була припинена.

Окупація та наслідки, які вона має для укладеного між банком та боржником кредитного договору та відповідного договору поруки, являється істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладення договору і якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б на інших умовах.

4. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

10.09.2012 між ПАТ "Енергобанк" та Дочірнім підприємством "Дитячий та підлітковий санаторій "Таврида" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" як позичальником укладено договір про надання кредитної лінії №1209-05.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед банком, 10.09.2012 між ПАТ "Енергобанк" як кредитором та ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" як поручителем укладено договір поруки.

За п.1 договору поруки в редакції додаткової угоди №1 від 03.03.2014 поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати по зобов`язаннях ДП "Дитячий та підлітковий санаторій "Таврида" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" як боржника, що випливають з договору про надання кредитної лінії №1209-05 від 10.09.2012 зі всіма змінами і доповненнями до нього.

В пункті 2 договору поруки сторони також домовились, що поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов`язаннях боржника в повному обсязі, а саме за повернення кредитних коштів за основним зобов`язанням, виплату відсотків, виконання інших умов основного зобов`язання та відшкодування збитків, завданих кредитору в зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням боржником умов основного зобов`язання.

Відповідно до п.9 договору поруки він вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання основного зобов`язання.

20.05.2016 позивач направив на адресу відповідача лист з пропозицією розірвати договір поруки від 10.09.2012 на підставі ст.652 ЦК України, визначивши істотною зміною обставин окупацію АР Крим.

31.05.2016 відповідач відмовив у розірванні договору поруки від 10.09.2012, посилаючись на наявність рішення господарського суду м.Києва, яке набуло законної сили по справі №910/22975/15, та яким стягнуто з позивача на користь ПАТ "Енергобанк" заборгованості за кредитом 1 367 990, 36 грн., 353 526, 62 грн. - за процентами, 17 701, 20 грн. - за прострочену комісію, 355, 80 грн. - за строкову комісію, 3 000, 00 грн. пені за кредитом у розмірі, 900 грн. пені за процентами та 50 грн. пені за комісією.

5. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно ч.2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з наведеного вище, можливість розірвати договір у разі істотної зміни обставин пов`язана із наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Не може вважатись істотною зміною обставин в даному випадку невиконання зобов`язань позичальником за кредитним договором (ризик такого невиконання), оскільки із суті договору поруки та законодавства, яким регулюються правовідносини поруки, ризик невиконання основного зобов`язання покладається саме на поручителя незалежно від причин такого невиконання.

Таким чином, зміна обставин по яким боржник не може виконати свої зобов`язання по кредитному договору, не є істотною в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

Позивач, укладаючи договір поруки свідомо надав згоду на забезпечення зобов`язань боржника за існуючим кредитним договором та зобов`язань, які можуть виникнути в майбутньому, та шляхом вільного волевиявлення прийняв не себе ризик невиконання позичальником умов кредитного договору.

Ситуація, що склалася на території АР Крим в даному випадку не впливає безпосередньо на позивача та на його можливість виконувати умови договору поруки, а відтак і не може вважатись істотною зміною обставин для сторін даного договору в розумінні ст. 652 ЦК України.

Господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які б підтвердили порушення співвідношення майнових інтересів сторін спірного договору поруки внаслідок анексії АР Крим.

Також, господарські суди попередніх інстанцій не встановили й обставин, які б підтверджували те, що у зв`язку з анексією території АР Крим виконання спірного договору поруки сторонами позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладанні оспорюваного договору, оскільки в даному випадку з суті спірного договору випливає лише обов`язок поручителя виконати зобов`язання боржника.

Господарські суди попередніх інстанцій визначилися, що позивачем не доведено наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, одночасна наявність яких є підставою для дострокового розірвання договору.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову про розірвання спірного договору поруки.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийнято із повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим для задоволення касаційної скарги правові підстави відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПрАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі №910/13093/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: О. Євсіков

О. Кролевець