Постанова ВГСУ від 15.03.2017 року у справі №910/2537/16

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року Справа № 910/2537/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Трейдінг", м. Харківна ухвалу від 22.12.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/2537/16 господарського суду м. Києваза заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Парк Реал Естейт", м. Київ про визнання банкрутомліквідаторголова ліквідаційної комісії Яновський С.С.

представники сторін в судове засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.02.2016 у справі № 910/2537/16 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Реал Естейт" (далі - ТОВ "Парк Реал Естейт", Боржник) про порушення справи про банкрутство останнього в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Парк Реал Естейт" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

Постановою господарського суду м. Києва від 20.04.2016 ТОВ "Парк Реал Естейт" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Боржника голову ліквідаційної комісії Яновського С.С., якого зобов'язано здійснити відповідні дії у ліквідаційній процедурі, які передбачено законодавством про банкрутство.

Не погодившись із вказаною постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Трейдінг" (далі - ТОВ "Сервісний центр Трейдінг") звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову господарського суду м. Києва від 20.04.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Яковлєв М.Л., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову господарського суду м.Києва від 20.04.2016 повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову господарського суду м. Києва від 20.04.2016.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 33, 43, 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційними судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про повернення ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 20.04.2016, апеляційний суд встановив, що постанова місцевого суду про визнання Боржника банкрутом була винесена 20.04.2016, а ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" з апеляційною скаргою на цю постанову звернулося 08.12.2016, тобто з пропуском встановленого ст. 93 ГПК України десятиденного терміну, тоді як клопотання про відновлення пропущеного строку в порядку норм цієї ж статті заявником апеляційної скарги подано та заявлено не було.

Заперечуючи наведені висновки, скаржник в касаційній скарзі вказав, що апеляційна скарга ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову господарського суду м. Києва від 20.04.2016 відповідала вимогам ст. 93 ГПК України, а ухвала апеляційного суду від 22.12.2016 прийнята з порушенням норм процесуального права.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені всупереч встановлених апеляційним судом обставин справи та застосованих норм законодавства.

Так, нормами ч. 1 ст. 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається, постанова про визнання Боржника банкрутом була винесена, виготовлена та підписана 20.04.2016, тоді як апеляційна скарга ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" була подана (як встановив апеляційний суд) лише 08.12.2016, тобто через сім місяців та вісімнадцять днів - з пропуском встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК України десятиденного терміну для звернення із апеляційною скаргою. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в оскаржуваній ухвалі, звертаючись із апеляційною скаргою на постанову від 20.04.2016, ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" не було подано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги в порядку норм ч. 2 ст. 93 ГПК України.

Отже, апеляційним судом були правомірно застосовані норми ч. 2 ст. 93 та п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а рішення про повернення ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" апеляційної скарги на постанову місцевого суду від 20.04.2016 є таким, що відповідає і обставинам справи, і нормам законодавства.

У зв'язку із цим доводи в касаційній скарзі не спростовують висновки в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду, а тому вимоги в цій скарзі не підлягають задоволенню, оскаржуване ж судове рішення апеляційного суду підлягає залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 91, 93, 97, 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -