ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2017 року Справа № 915/1295/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - Бескровного В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини А 0959
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015
та на рішення господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015
у справі № 915/1295/15
за позовом Державного підприємства "Одеський авіаційний завод"
до Військової частини А 0959
про стягнення 130 198,52 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Військової частини А 0959 про стягнення з відповідача заборгованості за договором про закупівлю послуг з ремонту озброєння та військової техніки у загальній сумі 130 198,53 грн., з якої: 91 500,00 грн. - основна заборгованість, 37 247,07 грн. - інфляційні нарахування та 1 451,46 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015 (суддя Смородінова О.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 (колегія суддів у складі: суддя Колоколов С.І. - головуючий, судді Разюк Г.П., Петров М.С.), позов задоволено. Стягнуто з Військової частини А 0959 на користь Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" 91 500,00 грн. основної заборгованості, 37 247,07 грн. інфляційних нарахувань та 1 451,46 грн. 3% річних. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором від 29.05.2013 № 60, однак відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства за отримані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 29.09.2015, постанову господарського апеляційного суду від 10.12.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, на думку скаржника, відповідач є бюджетною установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету України та здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету, а тому заборгованість перед позивачем виникла не з вини командування військової частини. У цьому ж зв'язку відповідач вважає, що господарськими судами безпідставно з нього стягнуто інфляційні та річні.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення господарського суду першої інстанції від 29.09.2015 та постанову господарського апеляційного суду від 10.12.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. На думку позивача, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу. Крім того, позивач вказує на те, що рішення господарського суду про стягнення заборгованості повністю виконано.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого:
Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
- 29.05.2013 Військовою частиною А 4515 (правонаступником якої є Військова частина А 0959) як замовником та Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" як виконавцем укладено договір закупівлі послуг з ремонту озброєння та військової техніки № 60, згідно з умовами якого замовник за замовленням зобов'язався оплатити, а виконавець зобов'язався виконати послуги з ремонту озброєння та військової техніки (надалі - послуги);
- відповідно до п. 3.1 договору та специфікації № 1 до договору, вартість послуг становить 91 500,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у сумі 15 250,00 грн. та залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Всі витрати виконавця, що пов'язані з виконанням цього договору, враховуються в його сумі;
- п. 3.4 договору передбачено, що замовник здійснює розрахунки з виконавцем за надані послуги шляхом: прямого банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця; використання всіх форм (методів) розрахунків визначених чинним законодавством України за взаємною (письмовою) згодою сторін. Основною формою оплати є оплата за фактом виконання послуг після затвердження замовником (командиром військової частини А 4515) акта приймання послуг (додаток № 4 до договору);
- після закінчення виконання послуг за цим договором (або по факту припинення дії договору) сторони у місячний термін проводять остаточну звірку взаєморозрахунків (додаток № 6) з підписанням акта документальної звірки взаєморозрахунків, який є підтвердженням взаємного виконання зобов'язань за цим договором. Зобов'язання між виконавцем та замовником повинні виконуватись в межах терміну дії договору (п. 3.6);
- п. 7.1 сторони дійшли згоди, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання двома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, але у всіх випадках до повного виконання сторонами своїх зобов'язань;
- додатком № 2 до договору сторонами підписано протокол погодження ціни послуги, що надаються згідно з договором у сумі 91 500,00 грн.;
- додатком № 8 до договору сторонами був складений та підписаний акт передачі-приймання виробів після надання послуг, яким сторони погодили, що послуги на виконання умов договору передані представником виконавця на підставі довіреності та прийняті замовником;
- 25.06.2013 сторонами також був складений та підписаний без зауважень акт приймання послуг, яким зазначено, що послуги по виконанню ремонту кутових приводів 062.66.1700 № 66Д019 та № 66ГО98 коробки літакових агрегатів КСА-3 № 4200625504009, за технічним станом виконані у повному обсязі, згідно з умовами договору від 29.05.2013 на загальну суму 91 500,00 грн., в тому числі ПДВ 20% у розмірі 15 250,00 грн.;
- 25.06.2013 сторонами підписано та скріплено печатками акт виконаних робіт на загальну суму 91 500,00 грн. та позивачем виставлений рахунок-фактура № 13/1;
- 18.02.2014 ДП "Одеський авіаційний завод" звернулось до Командира Військової частини А 4514 з претензією № 359/ДВ, згідно з якою пропонувало в строк до 19.03.2014 сплатити у повному обсязі борг у сумі 91 500,00 грн. за порушення виконання умов договору № 60 від 29.05.2013.
У зв'язку з тим, що вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, ДП "Одеський авіаційний завод" звернулося до господарського суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди ґрунтуючись на встановлених обставинах та враховуючи приписи ст.ст. 11, 202, 509, 510, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 199 ГК України, дійшли висновку про те, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, тоді як матеріалами справи доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором закупівлі послуг з ремонту озброєння та військової техніки внаслідок чого у відповідача утворилась сума заборгованості, яка на момент винесення рішення погашена не була.
Вищий господарський суд України погоджується з рішеннями господарських судів щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості, а також інфляційних нарахувань та 3% річних, оскільки судові рішення відповідають встановленим господарськими судами фактичним обставинам справи, вимогам ЦК України, ГК України та ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що Військова частина А 0959 не здійснює прибуткової господарської діяльності та фінансується виключно з Державного бюджету, не можуть у даному випадку взяті до уваги, з огляду на те, що частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Отже, оскільки вказана обставина не позбавляє відповідача обов'язку виконувати взяті на себе зобов'язання, кредитор з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, має право вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, що і є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримані компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У той же час, слід зауважити, що, як вбачається з наявних матеріалів справи, листом від 07.07.2016 № 12-12/4947 Головне управління Державної казначейської служби у Миколаївській області повернуло наказ у даній справі на адресу господарського суду Миколаївської області у зв'язку з його виконанням у повному обсязі.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене, підстави для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Військової частини А 0959 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015 у справі № 915/1295/15 залишити без змін.
Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко