ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 922/2951/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс",

ОСОБА_4

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2016 року

та на рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року

у справі № 922/2951/16

господарського суду Харківської області

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Сподобівське"

до 1.Малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс"

2.ОСОБА_4

3.ОСОБА_5

4.ОСОБА_1

5.ОСОБА_6

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Державного реєстратора відділу економічного розвитку і торгівлі Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області Білої Г.В.

про визнання недійсним рішень загальних зборів та визнання правонаступником

за участю представників

позивача - Губських С.М.

відповідачів- 1. ОСОБА_19

2. ОСОБА_19

3. не з'явився

4. не з'явився

5. не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у справі №922/2951/16 (суддя Байбак О.І.), з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області про виправлення описки від 29 листопада 2016 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду 21 грудня 2016 року (судді Терещенко О.І., Сіверін В.І., Слободін М.М.) позов задоволено;

визнано недійсними рішення Загальних зборів трудового колективу МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) оформлених протоколом № 2 від 26 березня 2011 року;

скасовано державну реєстрацію змін засновника та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) від 15 червня 2011 року №14731050014000264 проведених на підставі протоколу № 2 Зборів трудового колективу МКБП "ЗЕВС" від 26 березня 2011 року;

визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) оформлених протоколом від 30 серпня 2013 року;

скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) номер запису 14731050049000440 від 04 вересня 2013 року внесених на підставі рішень оформлених протоколом від 30 серпня 2013 року;

визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) оформлених протоколом від 08 вересня 2015 року;

скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) номер запису 14731050053000440 від 10 вересня 2015 року внесених на підставі рішень оформлених протоколом від 10 вересня 2015 року;

визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) оформлених протоколом від 10 вересня 2015 року;

скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) номер запису 14731050054000440 від 17 вересня 2015 року внесених на підставі рішень оформлених протоколом від 10 вересня 2015 року.;

визнано Приватне сільськогосподарське підприємство "Сподобівське" (ідентифікаційний код юридичної особи 30755349) правонаступником прав та обов'язків Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" (ідентифікаційний код юридичної особи 00706450) у статутному капіталі Малого колективного багатопрофільного підприємства "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009)

Не погодившись з зазначеними рішенням та постановою Мале колективне багатопрофільне підприємство "Зевс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2016 року та рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_4 також не погоджується з прийнятими у справі судовими актами та просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2016 року та рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга Малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс" та касаційна скарга ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної ради Харківської області від 18 липня 1992 року № 38 зареєстроване Мале колективне багатопрофільне підприємство "Зевс" (1-й відповідач), засновниками якого стали Агрофірма "Дружба" та Установа з виконання покарань № 43 УВС Харківської області. Майнові частки у статутному капіталі засновників складали по 50 відсотків у кожного з засновників, про що свідчить залучений до матеріалів справи Статут МКБП "Зевс" станом на 1992 року.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 24-92 від 31 грудня 1992 року державні підприємства не можуть бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів, господарських товариств. Суб'єкти підприємницької діяльності зі змішаною формою власності до яких відносилось і Мале колективне багатопрофільне підприємство "Зевс" повинні були до 01 травня 1993 року реорганізуватись шляхом перетворення у один із видів господарського товариства. При цьому частина державного майна визначається з урахуванням безоплатної передачі його з балансу державних підприємств на баланс суб'єктів підприємницької діяльності за цінами на час перетворення.

Враховуючи, що реорганізації шляхом перетворення у один із видів господарського товариства МКБП "ЗЕВС" до 01 травня 1993 року не відбулося, 50 відсотків часток у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС", яка належала УВП №43 перейшла на баланс МКБП "ЗЕВС", що і було підтверджено рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 10 березня 2011 року у справі №2-11/11, яке набрало законної сили.

З огляду на вищезазначене рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з 01 травня 1993 року єдиним засновником МКБП "ЗЕВС" залишилась Агрофірма "Дружба". Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок судів попередніх інстанцій передчасним, оскільки судами не встановлено, що відбулося з часткою яка належала УВП №43 та перейшла на баланс МКБП "ЗЕВС".

У відповідності до норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства" судам необхідно встановити чи відбувся перерозподіл часток товариства чи було зменшено статутний капітал товариства та хто був учасником відповідача.

Агрофірма "Дружба" була реорганізована у КСП "Дружба" (рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 2 від 03 червня 1998 року), яке в подальшому було реорганізоване шляхом поділу на два відокремлених підприємства: Приватне сільськогосподарське підприємство "Сподобівське" та Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба", які стали правонаступниками КСП "Дружба".

Зазначені обставини було встановлено з Історичної довідки КСП "Дружба" від 27 липня 2016 року № 01-33/75, протоколів загальних зборів пайовиків КСП "Дружба" № 3 від 26 лютого 2000 року, № 4 від 07 квітня 2000 року та з рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 10 березня 2011 року у справі №2-11/11, яке набрало законної сили.

Позивач звертаючись з позовом обґрунтовує своє порушене право тим, що частка в статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" яка належала КСП "Дружба" перейшла до ПСП "Сподобівське" та ПСП "Дружба" в рівних частинах по 50 відсотків кожному та просить визнати його правонаступником прав та обов'язків КСП "Дружба" у статутному капіталі 1-го відповідача - МКБП "ЗЕВС".

Однак, судами попередніх інстанцій не встановлено, правонаступником яких саме майнових прав чи обов'язків, які належали КСП "Дружба" та в якому розмірі є позивач та яким чином до ПСП "Сподобівське" перейшли корпоративні права МКБП "ЗЕВС".

Після реорганізації КСП "Дружба", рішенням господарського суду Харківської області від 05 вересня 2001 року у справі № А-9366/1-36 скасовано державну реєстрацію МКБП "ЗЕВС".

Зазначене рішення після перегляду за нововиявленими обставинами скасовано на підставі чого державну реєстрацію МКБП "ЗЕВС" було поновлено.

Позивач зазначає про те, що внаслідок того, що МКБП "ЗЕВС" майже 9 років вважалося ліквідованим, підприємства правонаступники КСП "Дружба" - ПСП "Сподобівське" та ПСП "Дружба" не зареєстрували в установленому порядку свої корпоративні права в статутному капіталі МКБП "ЗЕВС".

Однак, суди попередніх інстанцій не з'ясували чи фактично здійснювало свою діяльність МКБП "ЗЕВС", оскільки підставою для скасування рішення після перегляду за нововиявленими обставинами було звільнення відповідача від сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

ПСП "Дружба" було припинено у зв'язку з визнанням його банкрутом в межах справи господарського суду Харківської області № Б-50/37-06, про що 25 квітня 2008 року. Державним реєстратором внесено до державного реєстру запис № 14731170003000187 про припинення юридичної особи.

Крім того, ПСП "Дружба" остаточно було ліквідовано, також, в межах справи господарського суду Харківської області № Б-39/185-07 про банкрутство КСП "Дружба", про що свідчать відповідні ухвали у зазначеній справі та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31 жовтня 2016 року.

Після поновлення державної реєстрації МКБП "ЗЕВС" згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 17 лютого 2010 року у справі № 50/10-10, 2-й відповідач - ОСОБА_4, а також гр. ОСОБА_20., ОСОБА_21. провели збори трудового колективу МКБП "ЗЕВС", які оформлені протоколом № 2 від 26 березня 2011 року, на яких вирішили:

1) в зв'язку з ліквідацією АФ "Дружба", частка якого становить 50% у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" переходить на користь трудового колективу (п. 2);

2) передати 100% часток у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" на користь ОСОБА_4 (п. 4),

3) затвердити нову редакцію Статуту МКБП "ЗЕВС".

ОСОБА_4 звернувся до Державного реєстратора Шевченківської РДА Білої Г.В. з заявою № 103312 від 03 червня 2011 року в якій повідомив, що у зв'язку з відсутністю АТ "Дружба", для відновлення роботи підприємства, на підставі ст. 4 Статуту він входить в склад засновників МКБП "ЗЕВС", та володіє 100% статутного капіталу зазначеного підприємства.

Державна реєстрація зазначених змін засновника та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) проведена 15 червня 2011 року за №14731050014000264.

Рішенням Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" оформленим протоколом від 30 серпня 2013 року вирішено: включити ОСОБА_6 до складу учасників МКБП "ЗЕВС", оскільки ОСОБА_4 відступив йому частку з належних йому корпоративних прав (частки у статутному фонді) МКБП "ЗЕВС" у розмірі 330 грн.; затвердити нову редакцію Статуту МКБП "ЗЕВС".

Державна реєстрація зазначених змін засновника та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) проведена 04 вересня 2013 року, номер запису 14731050049000440.

Рішенням Загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" оформленим протоколом від 08 вересня 2015 року вирішено:

1) Прийняти до складу учасників МКБП "ЗЕВС" ОСОБА_5;

2) Вивести зі складу учасників МКБП "ЗЕВС" ОСОБА_6;

3) Перерозподілити частки в Статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" наступним чином:- ОСОБА_4 - 670 грн., ОСОБА_5 - 330 грн., затвердити нову редакцію Статуту МКБП "ЗЕВС";

Державна реєстрація зазначених змін засновника та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) проведена 10 вересня 2015 року, номер запису 14731050053000440.

Рішенням Загальних зборів власників МКБП "ЗЕВС" оформленим протоколом № 4 від 10 вересня 2016 року вирішено:

1) прийняти ОСОБА_1 до складу власників МКБП "ЗЕВС", оскільки ОСОБА_4 відступив йому належну йому частку у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС" в розмірі 330 грн., що становить 33% статутного капіталу;

2) розподілити долі власників у сформованому статутному фонді МКБП "ЗЕВС" наступним чином:- ОСОБА_4 - 340 грн., частка - 34%; ОСОБА_5 - 330 грн., частка - 33%; ОСОБА_1 - 330 грн., частка - 33%;

3) затвердити нову редакцію Статуту МКБП "ЗЕВС".

Державна реєстрація зазначених змін засновників та нової редакції установчих документів юридичної особи МКБП "ЗЕВС" (ідентифікаційний код юридичної особи 21234009) проведена 17 вересня 2015 року, номер запису 14731050054000440.

Позивач вважає зазначені рішення трудового колективу та загальних зборів учасників МКБП "ЗЕВС" незаконними та просить визнати їх недійсними та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів МКБП "ЗЕВС", проведену на підставі зазначених рішень.

Судами попередніх інстанцій прийнято рішення, якими задоволено позовні вимоги. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає прийняті у справі рішення передчасними з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

КСП "Дружба", якій належали корпоративні права у статутному капіталі МКБП "ЗЕВС", згідно з протоколами загальних зборів пайовиків КСП "Дружба" № 3 від 26 лютого 2000 року, № 4 від 07 квітня 2000 року було реорганізовано шляхом поділу на два відокремлених підприємства: Приватне сільськогосподарське підприємство "Сподобівське" та Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба", які стали правонаступниками майнових прав та обов'язків КСП "Дружба".

Статтею 37 ЦК УРСР (в редакції чинній на момент здійснення реорганізації КСП "Дружба"), передбачено, що юридична особа припиняється зокрема шляхом реорганізації (злиття, поділу або приєднання). Під час злиття і поділу юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.

Відповідно до п. п. 1, 5 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції чинній станом на момент здійснення реорганізації КСП "Дружба", реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства проводяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду. У разі поділу підприємства до новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.

Відповідно до листів колишнього голови КСП "Дружба" ОСОБА_17 та колишнього заступника голови КСП "Дружба" ОСОБА_18, реорганізація КСП "Дружба" відбувалася протягом 2001-2003 років, і під час переходу права власності на майно, права і обов'язки від КСП "Дружба" до підприємств правонаступників - ПСП "Сподобівське" та ПСП "Дружба" ніяких розподільчих балансів не складалося.

Крім того, поза увагою судів залишився п. 1.6. Статуту Приватного сільськогосподарського підприємства "Сподобівське" у якому зазначено, що позивач є правонаступником КСП "Дружба" в частині боргових зобов'язань перед бюджетом і кредиторської заборгованості з заробітної плати згідно розподілу господарства і майна по територіальному цілісному майновому комплексу згідно змін і доповнень до статуту за реєстраційним номером 0035 від 23 лютого 2000 року (т. 3 ар. 124). Також, в матеріалах справи міститься Ухвала апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2013 року в якій зазначено, що ПСП "Сподобівське" не було на 22 травня 2009 року власником 100 % часток статутного капіталу МКБП "ЗЕВС" і не є його засновником. (т. 2 ар. 186-189).

За змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, статті 167 ГК України, статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув.

Приписами статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній станом на момент прийняття рішення зборів трудового колективу МКБП "ЗЕВС", які оформлені протоколом № 2 від 26.03.2011 року) засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 63 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній станом на момент прийняття рішення зборів трудового колективу МКБП "ЗЕВС", які оформлені протоколом № 2 від 26 березня 2011 року) передбачено, що учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

У матеріалах справи міститься Статут МКБП "ЗЕВС", затверджений засновниками підприємства 15 січня 1992 року, відповідно до п. 4.2. якого, органами управління підприємством є рада засновників підприємства та дирекція підприємства.

Пунктами 4.3.8. - 4.3.9. Статуту МКБП "ЗЕВС" передбачено, що рада засновників формується строком на три роки і складається з чотирьох представників засновників, двох представників трудового колективу підприємства. Рада засновників уповноважена приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше 2/3 членів ради.

Відповідно до п. 2.10, 2.11, 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", у разі коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть відповідно до статуту юридичної особи бути надані або делеговані іншим органам цієї особи.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Вирішуючи питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

З огляду на викладене судам слід встановити хто був учасником МКБП "ЗЕВС" станом на 26 березня 2011 року та чи оскаржувані збори МКБП "ЗЕВС" порушують права позивача.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 32-33, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні наступного: а саме, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи судам необхідно встановити що саме відбулося з часткою яка належала УВП №43 та перейшла на баланс МКБП "ЗЕВС" та чи відбувся перерозподіл часток товариства, чи було зменшено статутний капітал товариства та хто був учасником відповідача у відповідності до норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону "Про господарські товариства".

Крім того, судам слід з'ясувати правонаступником яких саме майнових прав, які належали КСП "Дружба" та в якому розмірі є позивач та яким чином до ПСП "Сподобівське" перейшли корпоративні права МКБП "ЗЕВС".

Також, судам слід встановити чи фактично здійснювало свою діяльність МКБП "ЗЕВС", оскільки підставою для скасування рішення після перегляду за нововиявленими обставинами було звільнення відповідача від сплати фіксованого сільськогосподарського податку, а скасування державної реєстрації відповідача у судовому порядку було підставою для відмови у застосуванні строку позовної давності заявленого відповідачем.

Водночас судам слід з'ясувати чи другий відповідач та інші учасники зборів у справі були членами трудового колективу першого відповідача та згідно статуту останнього мали необхідний обсяг повноважень для розподілу часток цього підприємства.

Судам необхідно врахувати вищевикладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи з урахуванням правової природи спірних рішень, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс" задовольнити частково.

3. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2016 року та рішення господарського суду Харківської області від 15 листопада 2016 року скасувати.

4. Справу № 922/2951/16 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді М. М. Малетич

С. С. Самусенко