ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 917/1110/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційні скарги1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" 2) ОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 року у справі№917/1110/16 Господарського суду Полтавської області за позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) ОСОБА_5; 2) ОСОБА_6; 3) ОСОБА_7; 4) ОСОБА_8; 5) ОСОБА_9; 6) Виконавчого комітету Полтавської міської радипровизнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 22.06.2011 року та оформленого протоколом засідання зборів учасників ТОВ "Мостоконструкція" №5 від 22.06.2011 року про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ "Мостоконструкція" головного інженера ОСОБА_9

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_4 (особисто); ОСОБА_10, дов. від 03.06.2016 №1407;

- відповідача: ОСОБА_11, довір. від 30.03.2016 №3;

- третьої особи 5: ОСОБА_9 (особисто);

- третьої особи 1-4, третьої особи 6: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" від 22.06.2011, оформленого протоколом засідання зборів учасників товариства № 5 від 22.06.2011 про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора головного інженера ОСОБА_9 (згідно прохальної частини позовних вимог з урахуванням виправлених описок, допущених позивачем у даті оспорюваного рішення, про що усно зазначено представником позивача у судовому засіданні 04.08.2016 та відображено у протоколі судового засідання від 04.08.2016).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016 у справі №917/1110/16 (суддя Мацко О.С.) у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із недоведеністю позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 (головуючий суддя Тарасова І.В., судді Білоусова І.В., Пуль О.А.) рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові з підстав спливу строку позовної давності, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини звернення ОСОБА_4 за захистом порушених прав поза межами строку, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

До Вищого господарського суду надійшло дві касаційні скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" у поданій касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема статей 61, 62 Закону України "Про господарські товариства", частини 2 статті 145 Цивільного кодексу України, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, а рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016 залишити без змін.

ОСОБА_4 у поданій касаційній скарзі наголошує на порушенні апеляційним судом статей 22 267 Цивільного кодексу, статті 27 Господарського процесуального кодексу України та відсутності правових підстав для задоволення судом поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності. Натомість, встановлені апеляційним судом порушення порядку проведення загальних зборів товариства та вирішення 22.06.2011 загальними зборами питання, яке не було включене до порядку денного є підставою для скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, та прийняття у справі нового рішення про задоволення позовних вимог, про що заявлено позивачем у прохальній частині касаційної скарги.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якому відповідач просить згадану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених судами фактичних обставин справи, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" підлягає задоволенню у повному обсязі, а вимоги за касаційною скаргою ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Мостоконструкція" діє на підставі Статуту, затвердженого зборами учасників товариства 02.04.2011, протокол №4 та зареєстрованого в установленому порядку.

Позивач - ОСОБА_4 є учасником ТОВ "Мостоконструкція" із розміром частки в статутному капіталі 2399,04 грн., що становить 16,66 % від загального статутного капіталу.

Іншими засновниками Товариства є ОСОБА_6 із розміром частки в статутному капіталі 16,67%, ОСОБА_5 - 16,67%, ОСОБА_7 - 16,66%, ОСОБА_8 - 16,67%, ОСОБА_9 - 16,67% .

22.06.2011 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Мостоконструкція" та прийнято рішення, оформлені протоколом №5.

Предметом спору у справі, що переглядається є вимога учасника товариства визнати недійсним згадане рішення загальних зборів ТОВ "Мостоконструкція" від 22.06.2011, оформлене протоколом №5, як такого, що порушує його корпоративні права та прийняте з порушенням статті 61 Закону України "Про господарські товариства". Позивачем наголошено на тому, що посада тимчасово виконуючого обов'язки директора товариства законодавством не передбачена; питання про обрання на таку посаду ОСОБА_9 не було включено до порядку денного зборів, а голосування по цьому питанню взагалі не проводилося. Крім цього рішенням не визначено прав, обов'язків та повноважень цієї посадової особи та строку перебування її на цій посаді.

Розглядаючи справу, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, проте, за різних правових підстав.

Господарський суд першої інстанції із посиланням на норми статей 88, 167 Господарського кодексу України, статей 97, 98, 143, 145 Цивільного кодексу України статей 10, 58, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності безумовних підстав для визнання недійсним оспорюваного ним рішення загальних зборів учасників товариства та інших підстав для цього, а також факт порушення оспорюваним рішенням його прав та законних інтересів.

Апеляційний господарський суд, керуючись приписами статей 88, 167 Господарського кодексу України, статей 97, 98, 143, 145 Цивільного кодексу України статей 10, 58, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" з огляду на встановлені ним обставини вирішення загальними зборами товариства питання, яке не було включено до порядку денного зборів та відсутності у протоколі відомостей щодо досягнення згоди, дійшов висновку про порушення цим рішенням корпоративних прав позивача. Однак, оскільки оскаржуване позивачем рішення було прийнято загальними зборами товариства 22.06.2011, то звернення ОСОБА_4 до суду у липні 2016 року є підставою для відмови у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію Господарського суду Полтавської області про відсутність фактичних та відповідно правових підстав для задоволення позову з огляду на недоведеність позивачем обставин як порушення частини 4 статті 43, статей 61, 62 Закону України "Про господарські товариства" при прийнятті загальними зборами товариства рішення від 22.06.2011, оформленого протоколом №5, так і порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів його корпоративних прав.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як унормовано частиною 1 статті 79 Господарського кодексу України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Відповідно до статті 88 Господарського кодексу України, статті 116 Цивільного кодексу України, статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 89 Господарського кодексу України урегульовано, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 Цивільного кодексу України).

Як визначено статтею 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно зі статтею 145 Цивільного кодексу України, статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю зокрема належить створення та відкликання виконавчого органу товариства, визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, Статутом ТОВ "Мостоконструкція" учасникам Товариства надано право брати участь в управлінні товариством в порядку визначеному Статутом (п.12.1а); займати штатні посади в Товаристві (п.12.1ж).

Вищим органом Товариства є загальні збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. До виключної компетенції загальних зборів Учасників належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу Товариства (п.11.4.3 статуту ТОВ "Мостоконструкція").

Судами також з'ясовано, що 22.06.2011 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Мостоконструкція" з порядком денним:

- установлення ревізійної комісії, обрання голови та членів ревізійної комісії згідно до вимог статуту ТОВ "Мостоконструкція" у новій редакції, затвердженого протоколом № 4 загальних зборів учасників ТОВ "Мостоконструкція" від 02.04.2011, зареєстрованого 16.06.2011;

- затвердження виконавчого органу ТОВ "Мостоконструкція" згідно з вимогами статуту ТОВ "Мостоконструкція" у новій редакції, звільнення директора ТОВ "Мостоконструкція" ОСОБА_7, уповноваженого діяти згідно статуту ТОВ "Мостоконструкція" (стара редакція втратила чинність), зареєстрованого у виконавчому комітеті Полтавської міської ради від 03.04.2002, затвердження нового директора за контрактом.

Як убачається зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Мостоконструкція" № 5 від 22.06.2011 ними було прийнято рішення, про:

- затвердження ревізійної комісії у складі голови ревізійної комісії ОСОБА_5, членів ревізійної комісії ОСОБА_6, ОСОБА_9

- звільнення директора ОСОБА_7 у зв'язку зі втратою чинності статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" (стара редакція), тимчасово призначено виконуючим обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" ОСОБА_9 на час проведення конкурсу на вакантну посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція".

Згідно з протоколом загальних зборів № 5 від 22.06.2011 на загальних зборах учасників ТОВ "Мостоконструкція" присутні п'ять учасників товариства, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 (позивач), ОСОБА_9, сума статутного фонду присутніх учасників складає 11 599,52 грн., що становить 83,33 %. Дана обставина підтверджується окрім протоколу також реєстром присутніх на зборах учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" від вказаної дати.

Отже, розглядаючи справу, суди обґрунтовано виходили з того, що проведені учасниками 22.06.2011 загальні збори були повноважними.

Відповідно до п.11.9 Статуту ТОВ "Мостоконструкція" про проведення загальних зборів Учасників повідомляється письмово, по телефону або особисто з зазначенням часу, місця проведення та порядку денного не менш як за 30 днів до скликання зборів.

Як пояснили в суді першої та апеляційної інстанцій особисто позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вони були повідомлені про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку, а саме - телефоном.

Встановлена судами можливість альтернативного повідомлення учасників товариства, а саме письмово, телефоном або особисто, а також з'ясовані судами обставини повідомлення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 телефоном про проведення загальних зборів товариства унеможливлюють встановлення обставин стосовно надання учасникам товариства інформації про порядок денний загальних зборів у момент повідомлення їх про дату, час та місце проведення загальних зборів.

Звертаючись із позовом, ОСОБА_4 наголошував на прийнятті загальними зборами рішення, яке не було включено до порядку денного загальних зборів.

Апеляційний суд, переглядаючи справу також дійшов висновку про те, що оспорюваним рішенням загальних зборів вирішено питання про призначення виконуючим обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" ОСОБА_9 на час проведення конкурсу на вакантну посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція", яке не включено до порядку денного, що є прямим порушенням статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та безумовною підставою для скасування рішення загальних зборів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з цим висновком, оскільки, як встановлено судами з посиланням на п.11.6 статуту ТОВ "Мостоконструкція" виконавчим органом товариства є директор, призначений зборами учасників. На час відсутності директора товариства (відпустка, відрядження, хвороба, тощо) за рішенням загальних зборів учасників може бути призначено особу, тимчасово виконуючу обов'язки директора товариства на визначений термін. Наказ про призначення на посаду тимчасово виконуючого обов'язки директора товариства підписується директором товариства або особою, уповноваженою рішенням загальних зборів учасників. Виконуючий обов'язки директора товариства може мати права, повноваження та обов'язки, визначені у відповідному рішенні загальних зборів.

Судами також встановлено, і це не заперечується позивачем, що до порядку денного загальних зборів, які відбулися 22.06.2011 було включено питання про затвердження виконавчого органу товариства відповідно до нової редакції статуту. Пунктом 2 рішення загальних зборів, оформленого протоколом №5, учасники товариства затвердили виконавчий орган товариства в особі тимчасово виконуючого обов'язків директора товариства ОСОБА_9, що передбачено пунктом 11.6 статуту товариства.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідними підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів є: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства.

При цьому слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Право учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тощо.

Враховуючи викладене, висновок апеляційного суду про наявність безумовної підстави, зокрема розгляд та вирішення загальними зборами товариства питання не включеного до порядку денного, не відповідають дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим, встановлені апеляційним судом обставини порушення прав позивача внаслідок прийняття оспорюваного рішення загальних зборів учасників Товариства, визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими. Постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме статей 61, 62 Закону України "Про господарські товариства", частини 2 статті 145 Цивільного кодексу України, про що обґрунтовано зауважено відповідачем у поданій ним касаційній скарзі.

Водночас, беручи до уваги встановлені судами обставини справи, а також норми права, якими врегульовано спірні правовідносини сторін, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно недоведеності позивачем наявності як безумовних підстав для визнання недійсним оспорюваного ним рішення загальних зборів учасників товариства та інших підстав для цього, так і факту порушення оспорюваним рішенням його прав та законних інтересів.

Крім цього, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем до господарського суду першої інстанції було подано заяву про застосування позовної давності, підписану від його імені ОСОБА_9 в якості в.о. директора Товариства із скріпленням підпису печаткою Товариства.

Розглядаючи цю заяву суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано взяли до уваги витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 08.07.2016, зі змісту якого судами встановлено наявність ОСОБА_9 підписувати від імені товариства юридично значимі документи.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" унормовано, що відомості, внесені до державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, заява про застосування позовної давності подана від імені відповідача його уповноваженою особою, у зв'язку з чим колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо підписання такої заяви не стороною у справі, а третьою особою - особисто ОСОБА_9

У зв'язку з викладеним, колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_4 щодо подання заяви про застосування строку позовної давності третьої особою, а не відповідачем, як такі, що ґрунтуються на помилковому розумінні позивачем норм матеріального права.

Водночас, як роз'яснено пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських справ" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, а тому перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки внаслідок прийняття загальними зборами 22.06.2011 оспорюваного рішення, оформленого протоколом №5 не було порушено корпоративних прав позивача, підстави для застосування строку позовної давності - відсутні. Відтак, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності та відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю.

Згідно з приписами пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, а відповідно до пункту 6 цієї статті залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Перевіривши відповідно до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду та постанові апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, саме місцевим господарським судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка. Натомість, прийнята апеляційним судом постанова не відповідає вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України та не ґрунтується на нормах матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини сторін, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" задовольнити.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 скасувати, рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016 у справі №917/1110/16 залишити в силі.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова