ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року Справа № 910/13006/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Корсак В.А. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м. Київ (далі - Організація),

на рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017

зі справи № 910/13006/15

за позовом Організації в інтересах:

Broadcast Music Ink. (Бродкаст М'юзік Інк.), м. Нью-Йорк, США (далі - Компанія-1);

American Society Of Composers, Authors And Publishers (ASCAP), м. Нью-Йорк, США (далі - Компанія-2),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю", м. Київ (далі - Товариство),

про стягнення компенсації та штрафу,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: іноземне підприємство "1+1 Продакшн", м. Київ (далі - ІП "1+1 Продакшн");

товариство з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", м. Київ (далі - ТОВ "ВМУ");

приватне підприємство "Світова музика", м. Київ (далі - ПП "Світова музика").

Судове засідання проведено за участю представників:

Організації - Солов'я А.Б.,

Компанії-1 - не з'яв.,

Компанії-2 - не з'яв.,

Товариства - Фокіна С.О.,

ІП "1+1 Продакшн" - Фокіна С.О.,

ТОВ "ВМУ" - не з'яв.,

ПП "Світова музика" - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 40 194 грн. та штрафу в доход державного бюджету України за порушення названих прав у сумі 4 019, 40 грн.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2015: позов задоволено частково; з Товариства на поточний рахунок Організації на користь Компанії-1 і Компанії-2 стягнуто 24 360 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав і 1 107,27 грн. судового збору; стягнуто з Товариства в доход державного бюджету України 2 436 грн. штрафу; в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 згадане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 відповідні рішення і постанову скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Доманська М.Л. і Агрикова О.В.): у позові відмовлено; з Організації стягнуто на користь Товариства 1 096,20 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 з цієї справи і задовольнити позовні вимоги "в повному обсязі"; судові витрати покласти на відповідача. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального права, в тому числі статей 426, 440, 443, 1109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 15, 31-33, 45, 48, 49, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) і порушенням ними норм процесуального права, - статей 1, 42, 43, 47, 32, 33, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Організація є організацією колективного управління, яка діє на підставі статуту, затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 10.10.2014 № 440-н, свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та відповідно до положень статей 47-49 Закону.

Організацією і Компанією-1 укладено договір про взаємне представництво інтересів від 31.12.2004, за умовами якого Компанія-1 передає Організації виключне право на території України видавати дозволи на будь-яке виконання - публічне виконання, публічне сповіщення (в тому числі ретрансляція) та публічний показ творів - музичні композиції з текстом або без тексту (в тому числі рингтони), але сюди не включаються драматичні права, право на виконання музично-драматичних творів, право представляти індивідуальні твори в драматичних постановках або право використовувати музику, на яку є дозвіл відповідно до даного договору в будь-якому іншому контексті, що може являти собою використання "великих прав" за даним договором. Відповідно до пункту 10 статті ІІІ цього договору (в редакції додаткової угоди до нього від 11.03.2013) Організація з метою ідентифікації музичних творів з репертуару іншої сторони даного договору може використовувати інформацію з CIS-Net [мережа баз даних (також званих вузлами)], побудованих на основі Стандартів CIS, а також із WID (база даних інформації про музичні твори) та IPI [база даних, що містить інформацію про зацікавлених осіб, їх імена (включаючи сценічні), їх права].

У свою чергу, 09.06.1981 Компанією-1 та ОСОБА_1 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_1 передав Компанії-1 всі права, якими він володіє або набув, на публічне виконання, а також видавати іншим дозволи на виконання, в будь-якій частині світу, будь-якої частини або твору в цілому; невиключне право на запис та надання права на запис будь-якої частини або в цілому будь-якого твору на механічному записі, на плівці, на кіноплівці або іншим шляхом, але лише публічного виконання твору засобами радіо та телебачення або ж з метою зберігання та прослуховування; дане право не включає запис з метою продажу або озвучування у кінокартині, призначеній в першу чергу для театрального показу або у програмах, які розповсюджуються шляхом синдикату декількох станцій сповіщення; невиключне право адаптувати або аранжувати твір або його частину з метою публічного виконання або надання права на публічне виконання іншим.

01.01.2006 Організацією і Компанією-2 укладено договір (далі - Договір від 01.01.2006), яким передбачено, що:

- Компанія-2 надає, а Організація набуває невиключне право ліцензувати в Україні недраматичне публічне виконання музичних творів, права на виконання яких тепер або протягом терміну дії договору належать або контролюються Компанією-2 в тій мірі, в якій право публічного виконання таких музичних творів належить, може належати або може бути передане Компанії-2 протягом дії даного договору її членами згідно зі статтями та правилами ASCAP; такі твори надалі будуть називатися "Репертуар ASCAP". Виключенням з наданого права є публічні виконання таких творів або права яких на даний момент ліцензовані на вказаній території третіми сторонами згідно з діючими договорами, список яких додається до даного договору, - список "А", або які можуть бути ліцензовані в майбутньому на обумовленій території будь-якими третіми особами. У випадку якщо таке ліцензування буде мати місце у майбутньому, Компанія-2 повинна миттєво повідомити про це Організацію у письмовій формі;

- термін "публічне виконання" згідно з даним договором означає: будь-яке вокальне, інструментальне та/або музичне представлення або інше виконання твору з репертуару ASCAP, твори почуті або отримані іншим чином представниками публіки у будь-якій манері або будь-яким методом, включаючи живе виконання, інструментальне виконання, вокальне виконання або інструментальне та вокальне виконання разом, засобами механічного відтворення, такими як: аналоговий, цифровий або фонографічний запис, компакт-диск, касета, провід (дріт) або будь-якими іншими засобами, як вже відомими, так і такими, що будуть винайдені у майбутньому; розповсюдження або трансляція по радіо або по телебаченню, кабелю, шляхом кабельного телесповіщення/ретрансляції мікрохвиль, супутникового зв'язку, телефону, дроту та/або бездротового сповіщення, або будь-яким іншим шляхом, представлення та виконання музичних творів засобами для відтворення записаних звуків у синхронізації або у синхронізованому відношенні з кінокартиною або будь-яким іншим аудіовізуальним засобом/твором (пункт 2);

- протягом терміну дії даної угоди на відповідній території Компанія-2 згідно з даним договором безповоротно доручає, уповноважує та передає Організації у право (на користь того, хто передає, або на користь того, хто отримує, або на користь власника авторського права/прав будь-якого музичного твору у відповідності з положеннями даного договору) починати та вести судові справи для стягнення та покриття збитків за порушення авторського права/прав, наданих тому, хто отримує право згідно з даним договором, та звільняти від відповідальності, йти на компроміс або передавати на розгляд арбітражу, виконувати будь-які інші дії таким же чином та у тій же самій мірі, як можуть або могли б здійснити ті, хто передає, та/або власника авторського права ASCAP, згідно з даним договором утворює, встановлює та призначає Організацію своїм представником на території безповоротно протягом дії даного договору від імені того, хто отримує право, або на користь власника авторського права або авторських прав будь-якого музичного твору для здійснення всіх дій, порушення судових справ та виконання, визнання та надання всіх засобів та документів, які можуть бути необхідні, придатні або доречні, та відшкодовувати збитки згідно з авторським правом на даний музичний твір або іншим чином, за порушення прав у даних творах, наданих згідно з даним договором, та звільняти від відповідальності, йти на компроміс або звертатися до арбітражу з будь-якими судовими справами чи діями, або здійснювати будь-які інші вирішення спорів стосовно вищевказаного (пункт 13);

- даний договір вступає в дію з 01.01.2006 та діє до 31.12.2006 і після цього буде автоматично пролонгуватися з року в рік, якщо його дію не буде припинено у встановленому цим договором порядку (пункт 19).

До Договору від 01.01.2006 укладено додаткову угоду від 24.02.2013.

У свою чергу, 11.11.1975 Компанією-2 і ОСОБА_2 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_2 передає Компанії-2 право ліцензувати недраматичне публічне виконання кожного музичного твору, власником прав якого є правовласник або який правовласник самостійно або разом з іншими створив, опублікував, набув права на нього.

Також 06.01.1976 Компанією-2 та ОСОБА_3 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_3 передав Компанії-2 право ліцензувати недраматичне публічне виконання кожного музичного твору, власником прав якого є правовласник або який правовласник самостійно або разом з іншими створив, опублікував, набув права на нього.

Організація є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC).

Між SUISA - Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори як власником і менеджером ІРІ Системи і державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав", правонаступником якого є Організація, як користувачем була укладена Угода користувачів ІРІ, відповідно до якої користувачу надано доступ до системи ІРІ.

З виписок з цієї системи вбачається, що в управлінні іноземних організацій колективного управління - Компанії-2 і Компанії-1 - знаходяться, зокрема, авторські майнові права на твори: "ІНФОРМАЦІЯ_1", композитор і автор тексту ОСОБА_1; композитор ОСОБА_2; "ІНФОРМАЦІЯ_2", композитор і автор тексту ОСОБА_3 (далі - Твори). Відповідно до договорів про взаємне представництво інтересів, укладених між зазначеними іноземними організаціями колективного управління та Організацією, на території України авторськими майновими правами щодо Творів управляє Організація.

Таким чином, Організація здійснює колективне управління виключними майновими авторськими правами Компанії-1 і Компанії-2 на Твори.

На підтвердження використання Товариством Творів в ефірі телеканалу "1+1", який належить Товариству, з 21 год. 03 хв. до 22 год. 01 хв. Організацією подано суду відеозапис публічного сповіщення та акт фіксації від 08.02.2015.

З відповідного відеозапису вбачається, що публічне сповіщення Творів відбулося на названому телеканалі 08.02.2015 у складі передачі "Голос країни. Діти - 2" у період часу з 21 год. 03 хв. до 22 год. 22 хв. Крім того, за даними журналу обліку телепередач за 08.02.2015 у період часу з 21 год. 00 хв. до 22 год. 22 хв. в ефірі телеканалу "1+1" транслювалася передача "Голос країни. Діти-2".

Товариством зазначається, що Твори під згаданими назвами могли демонструватися лише у складі цілісного аудіовізуального твору "Голос країни. Діти-2" (далі - "Голос країни. Діти-2"), при цьому Товариство набуло права на публічне сповіщення "Голос країни. Діти-2" на підставі договору від 05.05.2014 про виробництво творів до передачі (уступки) майнових прав (далі - Договір від 05.05.2014).

За умовами Договору від 05.05.2014, укладеного ІП "1+1 Продакшн" (виробник) і Товариством (замовник), замовник доручає, а виробник бере на себе зобов'язання з виробництва передачі на основі формату "THE VOICE KIDS-2" та подальшої передачі. При цьому передача - призначений для телевізійного показу аудіовізуальний твір, а саме телевізійна передача під умовною назвою "Голос країни. Діти-2" на основі формату "THE VOICE KIDS-2". Для цілей договору під "Передачею" можуть розумітися також її окремі випуски. Передача в цілому складається з кількості випусків, які вказуються у відповідних додатках до договору.

Окремими пунктами Договору від 05.05.2014 визначено, що:

- на умовах і в порядку, передбачених договором, замовник доручає, а виробник бере на себе зобов'язання з виробництва рекламних фото-, аудіо- та/або відеоматеріалах, призначених для популяризації передачі, її просування і демонстрації та подальшої передачі (уступки) виключних майнових авторських прав на їх використання (пункт 2.2);

- ціна договору включає в себе вартість виробництва телепередачі (включаючи вартість виключних майнових прав на телепередачу) та вартість виробництва рекламних матеріалів (включаючи вартість виключних майнових авторських прав на рекламні матеріали) і визначається сторонами в додатку до договору, який є його невід'ємною частиною і підписується сторонами одночасно з договором (пункт 3.1);

- договір набирає чинності з дати його підписання, вказаної на 1-й сторінці договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором, а в частині реалізації замовником виключних майнових прав на телепередачу та рекламні матеріали - протягом всього строку охорони таких майнових прав (пункт 10.1).

Крім того, ІП "1+1 Продакшн" і Товариством підписано акт - додаток до Договору від 05.05.2014, згідно з яким протягом лютого 2015 року виробник передав, а замовник прийняв "Голос країни. Діти-2" та відповідні виключні майнові права на нього (1-5 випуски).

ІП "1+1 Продакшн" було укладено ліцензійний договір, який стосувався отриманням цим підприємством невиключних майнових прав на використання творів з каталогів правовласників.

Так, 11.02.2015 цим підприємством (як компанією) та ПП "Світова музика" (як правовласником) укладено ліцензійний договір № 11/02/15 (далі - Договір № 11/02/15), за умовами якого правовласник надає компанії на умовах, визначених ліцензійним договором, дозвіл на використання творів з каталогу правовласника у передачах, а компанія зобов'язується виплатити винагороду (роялті) правовласнику за надання дозволу на використання творів відповідно до умов договору. Цей договір набирає чинності з 01.01.2015 і діє до 31.12.2015 (пункт 5.1).

Згідно із звітом до Договору № 11/02/15 на підставі цього договору його сторонами було погоджено перелік творів для використання, а саме твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", авторами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2; доля правовласника - 100 %.

Також 01.04.2015 між ІП "1+1 Продакшн" (як ліцензіатом) та ТОВ "ВМУ" (як ліцензіаром) укладено ліцензійний договір № WMU-010415 (далі - Договір № WMU-010415), за умовами якого:

- ліцензіар передає ліцензіату невиключні права (авторські та/або суміжні) на використання музичних творів (твори) та/або фонограм, які зазначені в додатку до договору, який є його невід'ємною частиною, способами, вказаними в пункті 1.2 цього договору, та в об'ємі, вказаному в пункті 1.3 цього договору (ліцензійні права), а ліцензіат зобов'язується використовувати твори/фонограми відповідно до умов ліцензійного договору та виплачувати ліцензіару винагороду за використання ліцензійних прав у розмірі, вказаному в ліцензійному договорі та в додатках до нього. Ліцензійні права, вказані в договорі, надаються ліцензіаром ліцензіату без передачі права власності, володіння, відчуження або будь-якого іншого розпорядження такими творами/фонограмами (пункт 1.1);

- ліцензіат має право передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів/фонограм, отриманих за цим договором, третім особам, які здійснюють виробництво телепередач, для наступного включення в ефір телевізійних каналів "ТЕТ", "2+2", "1+1", "Плюс Плюс", "Бигуди", "УНИАН" (пункт 1.5);

- даний договір набирає чинності з моменту підписання представниками та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2015, але не може бути припинений раніше виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Керуючись пунктом 3 статті 631 ЦК України, сторони домовилися, що положення даного договору поширюються на відносини сторін, які виникли раніше, а саме з 01.01.2015.

Продовження строку дії даного договору оформлюється додатковою угодою до нього або окремим договором і підписується сторонами (пункт 11.1).

Згідно з додатком № 1 до Договору №на підставі цього договору ліцензіар передав ліцензіату невиключні авторські та суміжні права на твори/фонограми для використання у телепередачі під назвою "Голос країни. Діти-2", а саме твір "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор - ОСОБА_3, доля авторських прав на музику - 100%; доля авторських прав на текст твору - 100%; строк дії ліцензійного права з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Умови та положення Договору №розповсюджуються на відносини сторін, які виникли раніше, а саме з 01.01.2015, у той час як музичне сповіщення Творів у складі "Голос країни. Діти-2" відбувалося 08.02.2015.

За таких обставин та з урахуванням положень частини третьої статті 631 і статті 1109 ЦК України доводи позивача щодо незаконного використання відповідачем Творів не знаходять свого підтвердження.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з Товариства на користь Організації в інтересах позивачів сум компенсації за порушення майнових авторських прав та відповідного штрафу в доход державного бюджету України.

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 цього Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що Організація на підставі договорів про взаємне представництво інтересів, які укладені з іноземними компаніями (позивачі у справі), управляє на території України майновими авторськими правами щодо спірних музичних творів.

Відповідно до статті 1 Закону публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому законом порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлюється законом).

Згідно з частинами другою і третьою статті 17 Закону:

- якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом;

- автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Отже, визначальним у вирішенні даного спору є дослідження фактичних обставин, які пов'язані з передачею авторами спірних музичних творів (правовласниками) відповідних майнових прав організації, що здійснила виробництво аудіовізуального твору "Голос країни. Діти-2" чи продюсеру цього аудіовізуального твору.

Судові інстанції у розгляді справи, керуючись положеннями Закону та ЦК України, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ними норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, встановивши: що за Договором № 11/02/15, який укладено ІП "1+1 Продакшн" та ПП "Світова музика", ІП "1+1 Продакшн" отримало дозвіл на використання твору з каталогу правовласника (зокрема, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"), строк дії ліцензійного права за умовами даного договору поширюється на період з 01.01.2015 по 31.12.2015; за Договором № WMU-010415, який укладено ІП "1+1 Продакшн" та ТОВ "ВМУ", ІП "1+1 Продакшн" отримано невиключні майнові права на використання творів (зокрема, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2"), у складі аудіовізуального твору (телепередачі) під назвою "Голос країни. Діти-2", і строк дії ліцензійного права за умовами даного договору поширюється на період з 01.01.2015 по 31.12.2015; беручи до уваги презумпцію правомірності правочину, а також те, що приписи статей 31 Закону та 1109 ЦК України не містять обмежень щодо застосування у договорах про відчуження майнових прав та ліцензійних договорах положень частини третьої статті 631 ЦК України, - дійшли висновку про правомірне використання відповідачем спірних музичних творів у складі аудіовізуального твору "Голос країни. Діти-2", у зв'язку з чим відмовили в позові.

До того ж суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив без розгляду клопотання Організації про визнання недійсним договору від 05.05.2014, який укладений ІП "1+1 Продакшн" та Товариством, як такого, що не відповідає вимогам законодавства та погіршує правове становище суб'єктів авторського права - ВМІ та ASCAP, з огляду на те, що в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи касаційної скарги даних висновків не спростовують.

Оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання скаржника на постанови Вищого господарського суду України у справах № 910/26062/15 та № 910/25105/15 судом відхиляються, оскільки згадані постанови, як випливає з їх змісту, прийнято за фактично-доказової бази, відмінної від наявної в даній справі.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам та прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування прийнятих по суті справи судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд У країни

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 зі справи № 910/13006/15 залишити без змін, а касаційну скаргу державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Корсак

Суддя В. Палій