ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 5/057-11 Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М. розглянувши касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі № 5/057-11 Господарського суду Київської області за позовомДочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" доКомунально-побутового підприємства "Теплоенергопостачання" Ірпінської міської ради простягнення заборгованості

в судовому засіданні взяли участь представники :- позивача Акулініна С.А.- відповідачаМамаєв Д.Ю.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Комунально-побутове підприємство "Теплоенергопостачання" Ірпінської міської ради звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своєї заяви Комунально-побутове підприємство "Теплоенергопостачання" Ірпінської міської ради посилається на те, що на виконання вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", згідно з Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 р., ним було створено комісію по списанню заборгованості за спожитий природний газ згідно з наказом № 291 від 05.09.2011. Протоколом засідання комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ, який затверджений директором комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради та підписаний 05.09.2011, була списана заборгованість за наказом № 5/057-11. Посилаючись на частину 4 статті 117 ГПК України та статтю 598 ЦК України, заявник просив визнати наказ Господарського суду Київської області № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2016 (суддя Рябцева О.О.), залишеною без змін, з тих же підстав, постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 (головуючий Корсакова Г.В., судді Гончарова С.А., Отрюх Б.В.) заяву Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 у справі № 5/057-11 задоволено частково, визнано наказ Господарського суду Київської області від 25.08.2011 у справі даній справі, в частині стягнення пені у сумі 288,76 грн., інфляційних втрат у сумі 132 924,86 грн. та 3 % річних у сумі 47 853,92 грн. таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 627846,75 грн. заборгованості та 8089,14 грн. державного мита відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами попередніх інстанцій, Дочірня компанія "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням доповнень), в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить їх скасувати повністю та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду Київської області від 13.09.11 у даній справі.

Дочірньою компанією "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" подано доповнення до касаційної скарги, які залучено до матеріалів справи та враховано судом.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2011 визнано недійсним пункт 7.10 договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009 № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунально-побутовим підприємством "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради; позов задоволено частково; стягнуто з Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 627 846 грн. 75 коп. основного боргу, 132 924 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 47 853 грн. 92 коп. 3% річних, 288 грн. 76 коп. пені, 8 089 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 222 грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 - скасовано в частині визнання недійсним п. 7.10 договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009 № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунально-побутовим підприємством "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради; припинено провадження у справі № 5/057-11 в частині визнання недійсним пункту 7.10 Договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009р. № 06/09-1588 БО-17, укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунально-побутовим підприємством "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради; в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 у справі № 5/057-11 залишено без змін.

25.08.2011 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 було видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011 рішення господарського суду Київської області від 30.06.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 по справі №5/057-11 в частині щодо визнання недійсним пункт 7.10 договору поставки природного газу від 23.09.2009 №06/09-1588 БО-17 та в частині позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про стягнення пені в розмірі 48 449,68 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області; в іншій частині рішення та постанову залишено без змін.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.12.2011 позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про стягнення заборгованості за договором від 23.09.2009 за №06/09-1588 БО-17 в частині стягнення пені, - задоволено повністю; стягнуто з комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість за Договором від 23.09.2009 за №06/09-1588 БО-17 у вигляді пені у сумі 48 449,68 грн.

07.02.2012 на виконання рішення господарського суду Київської області від 27.12.2011 було видано наказ.

До Господарського суду Київської області надійшла заява комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011, в якій заявник просить суд визнати наказ господарського суду Київської області № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011.

Як вже зазначалось, заявник в обґрунтування своїх вимог, посилається на приписи статті 117 ГПК України та статті 598 ЦК України. Просить визнати наказ Господарського суду Київської області № 5/057-11 таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011. враховуючи те, що на виконання вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", згідно з Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011, ним було створено комісію по списанню заборгованості за спожитий природний газ згідно з наказом № 291 від 05.09.2011. Протоколом засідання комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ, який затверджений директором комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради та підписаний 05.09.2011, була списана заборгованість за наказом № 5/057-11.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2016 у даній справі заяву Комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню з 05.09.2011 у справі № 5/057-11 задоволено частково, визнано наказ Господарського суду Київської області від 25.08.2011 у справі № 5/057-11 в частині стягнення пені у сумі 288,76 грн., інфляційних втрат у сумі 132924,86 грн. та 3 % річних у сумі 47853,92 грн. таким, що не підлягає виконанню, в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 627846,75 грн. заборгованості та 8089,14 грн. державного мита відмовлено.

Зазначені висновки колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (який набув чинності 04.06.2011), дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Тобто, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, дія зазначеного Закону поширюється на Комунально-побутове підприємство "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради, на Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства, зокрема - ДК "Газ України".

Пунктом 2.5 статті 2 вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 894 від 08.08.2011, унормовано, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Також судами встановлено, що згідно з наказом № 291 від 05.09.2011 КПП "Теплоенергопостач" про створення комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ, підписаним директором КПП "Теплоенергопостач", відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", створено постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі: голови комісії - Кифорук А.М. (директор КПП "Теплоенергопостач"), заступника голови комісії - Козак К.О. (заступник головного бухгалтера КПП "Теплоенергопостач"), члена комісії - Осаулко М.В. (юрисконсульт КПП "Теплоенергопостач").

Відповідно до вимог пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 до комісії з питань списання заборгованості обов'язково входить, зокрема, головний бухгалтер. Проте, у зв'язку з перебуванням головного бухгалтера КПП "Теплоенергопостач" Осадчої Л.П. у щорічній відпустці у період з 01.09.2011 по 21.09.2011, що підтверджується наказом (розпорядженням) № 274-К від 25.08.2011 про надання відпустки, в якому також вказано, що обов'язки головного бухгалтера покладено на його заступника, до складу комісії, а саме заступника голови комісії, було призначено заступника головного бухгалтера КПП "Теплоенергопостач" Козак К.О.

А тому, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами,

склад комісії по списанню заборгованості за спожитий природний газ КПП "Теплоенергопостач" відповідає вимогам пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011.

Також, як вбачається з протоколу КПП "Теплоенергопостач" від 05.09.2011 про списання заборгованості за природний газ на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", затвердженого директором КПП "Теплоенергопостач", комісією у складі: голови комісії - Кифорука А.М. (директора КПП "Теплоенергопостач"), заступника голови комісії - Козак К.О. (заступника головного бухгалтера КПП "Теплоенергопостач"), члена комісії - Осаулка М.В. (юрисконсульта КПП "Теплоенергопостач") вирішено провести списання заборгованості станом на 05.09.2011, зокрема, згідно договору № 06/09-1588-БО-17 від 23.09.2009 заборгованість складається згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2011 з 627846,75 грн. основного боргу, 132 924,86 грн. інфляційних втрат, 47 853,92 грн. 3 % річних, 288,76 грн. пені, 8 089,14 грн. державного мита, 222,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 8 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, передбачено, що Учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що про списання зазначеної заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних та пені боржник повідомив стягувача листом № 262 від 09.09.2011, який був йому надісланий 23.11.2011 (том 3, а.с. 8-10) разом з протоколом від 05.09.2011 та наказом.

Згідно з пп. 2.1.1. п. 2.1. статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що списанню підлягає заборгованість, яка існувала станом на 01.01.2010, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 04.06.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2011 у даній справі встановлено, що між сторонами у справі було укладено договір № 06/09-1588 БО-17 від 23.09.2009 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу, а останній прийняв протягом жовтня - грудня 2009 та січня - квітня 2010 природний газ на загальну суму 2752846,75 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2009 на суму 53 743,20 грн., від 30.11.2009 на суму 376 859,82 грн., від 31.12.2009 на суму 638 032,56 грн., від 31.01.2010 на суму 812 902,91 грн., від 28.02.2010 на суму 491 669,48 грн., від 31.03.2010 на суму 331 068,48 грн. та від 30.04.2010 на суму 48 570,30 грн.

Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 627846,75 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Відповідно до пункту 6.3. договору № 06/09-1588БО-17 від 23.09.2009 за наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник нараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні призначення платежу.

Відтак, колегія погоджується, що заборгованість у сумі 627846,75 грн. виникла за актами передачі-приймання природного газу від 28.02.2010 на суму 491669,48 грн. (частково), від 31.03.2010 на суму 331068,48 грн. та від 30.04.2010 на суму 48 570,30 грн.

Таким чином, оскільки вказана заборгованість виникла після 01.01.2010, то суди дійшли вірного висновку про відсутність у боржника правових підстав для списання вказаної заборгованості на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Враховуючи наведені обставини, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заява про визнання наказу від 25.08.2011 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості у сумі 627846,75 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до пунктів 2.1. і 2.2. статті 2 Закону "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягають списанню: заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

З вказаної норми вбачається, що списанню підлягає заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), яка нарахована відповідачу на заборгованість за природний газ, отриманий в жовтні-грудні 2009 та січні-квітні 2010, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 04.06.2011.

Як вбачається з рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2011 у даній справі, стягнуті ним 132 924,86 грн. інфляційних втрат, нараховані позивачем за період з листопада 2009 по березень 2010, а 47 853,92 грн. три проценти річних, нараховані за період з 11.11.2009 по 22.10.2010.

Таким чином, враховуючи те, що 3% річних та інфляційні втрати нараховані на заборгованість відповідача за поставлений природний газ в жовтні - грудні 2009 та січні - квітні 2010 за період з листопада 2009 по березень 2010 (інфляційні втрати) та з листопада 2009 по 22.10.2010 (3% річних), то вони підпадають під заборгованість, списання якої передбачено п.п. 2.1 і 2.2. ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку, що Комунально-побутовим підприємством "Теплоенергопостачання" Ірпінської міської ради правомірно списано заборгованість з інфляційних втрат у сумі 132 924,86 грн. та 3% річних у сумі 47853,92 грн. на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Крім того, протоколом від 05.09.2011 комісії КПП "Теплоенергопостач" списана заборгованість з пені у сумі 288,76 грн.

Проте, як вірно зазначено Київським апеляційним господарським судом у оскаржуваній постанові, станом на час розгляду даної заяви рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2011 у даній справі в частині стягнення пені у сумі 288,76 грн. скасовано, а тому у цій частині не набрало законної сили, відтак, в силу приписів ГПК України наказ Господарського суду Київської області від 25.08.2011 в частині стягнення 288,76 грн. пені не підлягає виконанню.

Тому, заява про визнання наказу Господарського суду Київської області від 25.08.2011 у справі № 5/057-11 в частині стягнення 288,76 грн. пені таким, що не підлягає виконанню правомірно задоволена судами попередніх інстанцій з вищезазначених підстав.

Стосовно доводів скаржника про необхідність існування судового рішення, яким передбачено стягнення на користь стягувача пені, штрафу, інфляційних та 3% річних і несплата їх станом на 04.06.2011 та необхідність створення комісій обох підприємств та проведення ними списання заборгованості, судова колегія відзначає наступне.

Відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню заборгованість із сплати пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій, незалежно від того, чи встановлена вона рішенням суду чи нарахована кредитором, при цьому, списання заборгованості не ставиться в залежність від набрання рішенням суду про стягнення штрафних та фінансових санкцій законної сили до вступу в дію Закону або після. Законом та Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011, також не встановлено вимоги створення обох комісій для списання заборгованості.

Списання спірної заборгованості здійснювалося у відповідності і в період дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (котрий був чинний до 30.06.12) та в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 №894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію". Отже, вказаний протокол є достатньою підставою для списання спірної заборгованості. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі №5001-27/6245-2012.

Враховуючи наведене, та те, що протоколом від 05.09.2011 комісії комунально-побутового підприємства "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради заборгованість з інфляційних втрат у сумі 132924,86 грн. та 3 % річних у сумі 47853,92 грн. була списана, то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення заяви в цій частині.

Відповідно до частин 2, 4 статті 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно відхилені посилання стягувача на те, що 7757,61 грн. інфляційних втрат вже сплачені боржником, що було встановлено cудами під час розгляду заяви, так як, відповідно до частини 4 статті 117 ГПК України наслідком часткової оплати списаної заборгованості є її стягнення на користь боржника за його заявою, а не відмова в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в цій частині.

Під час розгляду справи, судами попередніх інстанцій не встановлено подання боржником заяви про стягнення на його користь частково оплачених інфляційних втрат, відтак, заява про визнання наказу від 25.08.2011 таким, що не підлягає виконанню розглянута судами в межах заявлених вимог.

Колегія вважає зазначені висновки достатньо обґрунтованими та такими, що зроблені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Інші доводи викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі № 5/057-11 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

О. М. Сибіга