ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Справа № 902/742/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.суддіБакуліна С.В. Данилова М.Врозглянувши матеріали касаційної скаргиКалинівської міської радина постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі№ 902/742/16Господарського судуВінницької областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доКалинівської міської радипровизнання протиправним та скасування рішення

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився- відповідача : Волян В.В. дов. від 13.04.16

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі-позивач) звернувся з позовом до Калинівської міської ради (далі-відповідач) про визнання недійсним та скасування положення підпункту 1.1 пункту 1 резолютивної частини рішення Калинівської міської ради 10 сесії 7 скликання №102 від 19.05.2016.

Позов мотивовано тим, що 19.05.2016 рішенням 10 сесії 7 скликання Калинівської міської ради № 102 скасовано рішення 28 сесії 6 скликання Калинівської міської ради № 25 від 30.01.2014 „Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ФОП ОСОБА_4" в зв'язку зі зволіканням виготовлення вищевказаної технічної документації та не оформленням договору оренди землі, що на думку позивача є порушенням зокрема ст. 19 та 144 Конституції України та ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно яких акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.09.2016 (суддя Маслій І.В.) у справі №902/742/16 позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано 1.1, 1.2., 1.3., 1.4 пункту 1 рішення Калинівської міської ради 10 сесії 7 скликання №102 від 19.05.2016 "Про скасування рішення Калинівської міської ради 28 сесії 6 скликання №25 від 30.01.2014 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ФОП ОСОБА_4".

Приймаючи рішення суд виходив з того, що оскаржуване рішення Калинівської міської ради №25 від 30.01.2014 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ФОП ОСОБА_4" вичерпало свою дію шляхом виготовлення Позивачем технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Крім того, статтями 19, 144 Конституції України та статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування не може скасовувати свої попередні акти.(а.с. 38-39).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 (судді: Грязнов В.В., суддів: Мельник О.В., Василишин А.Р.) рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2016 залишено без змін.

Апеляційна інстанція дійшла висновку, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням господарського суду першої інстанції Калинівська міська рада Вінницької області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі №902/742/16 та рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2016, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю, посилаючись на неправильне застосування судами норм права, а саме: ст.12, 120 ЗК України, ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржник зазначає, що даний спір має ознаки публічно-правового спору, який повинен був розглядатись в адміністративному судочинстві.

Ухвалою від 14.12.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів - Бакуліна С.В., Данилова М.В. касаційна скарга Калинівської міської ради прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2017 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти касаційної скарги, просить залишити без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2016 та Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2016.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Калинівським сільським споживчим товариством - продавець та ОСОБА_4 - покупець 22.07.1992 було укладено договір купівлі-продажу заправочного пункту по АДРЕСА_1. Рішенням Калинівського районного суду від 06.04.2004 у справі №2-405, яке набрало законної сили - визнано дійсним договір купівлі-продажу від 22.07.1992 заправочного пункту у АДРЕСА_1 без номеру та визнано право власності на це майно за ОСОБА_4. На підставі даного рішення Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації посвідчило за ОСОБА_4 право власності на будівлю заправочного пункту у АДРЕСА_1 та видало 25.04.2005 реєстраційне посвідчення.

30.01.2014 Міська рада прийняла рішення №25 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ФОП ОСОБА_4", яким Підприємцеві надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі орієнтованою площею 0,43га по АДРЕСА_1 для комерційного використання для подальшого укладення договору оренди.

На підставі вказаного рішення Міської ради, на замовлення Підприємця за договором №520 від 23.06.2015 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

18.03.2016 Підприємець звернувся до Міської ради із заявою про погодження Акта погодження та закріплення меж земельної ділянки, проте зазначена заява була залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.

Одночасно матеріалами справи стверджено, що на 10 сесії 7 скликання Калинівська міська рада прийняла рішення від 19.05.2016 №102 "Про скасування деяких рішень міської ради", зокрема, пунктами 1.1, 1.2, 1.3 та 1.4 якого скасувала власне рішення 28 сесії 6 скликання №25 від 30.01.2014 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ФОП ОСОБА_4". Підставою такого рішення зазначено зволікання з виготовленням технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,43га у АДРЕСА_1 та неоформлення договору оренди землі. Зобов'язано гр. ОСОБА_4 у місячний термін привести земельну ділянку в попередній стан, звільнити та передати її міській раді за актом приймання-передачі. Застережено, що у разі невиконання вимоги з приведення земельної ділянки в попередній стан та передачі її Міській раді буде вжито заходів до відшкодування з гр. ОСОБА_4 втрат, пов'язаних із невиконанням даної вимоги. Також вирішено зарахувати спірну земельну ділянку до земель запасу Калинівської міської ради.

Касаційна інстанція визнає правомірними мотиви судів попередніх інстанцій, якими ті керувались, задовольняючи позовні вимоги, та в обґрунтування підстав визнання висновків вірними зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Отже, рішення Калинівської міської ради № 25 від 30.01.14 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ФОП ОСОБА_4" вичерпало свою дію шляхом виготовлення позивачем технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з якою останній звернувся до відповідача 18.03.2016 про погодження погодження та закріплення меж земельної ділянки, проте була залишена Відповідачем без відповіді.

Таким чином, в силу положень п. 17 ст. 186 Земельного Кодексу України підставою для відмови у погоджені технічної документації з землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам закону та прийнятих, відповідно до них нормативно-правових актів, з документації із землеустрою або містобудівної документації. Проте в порушення даної норми органом місцевого самоврядування не було прийнято рішення ані про погодження технічної документації, ані про відмову в її погодженні.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за за хистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, Конституцією України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Відповідно до ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, юридичними особами та породжують впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, доводи касаційної скарги не спростовують правильності правового висновку господарських судів попередніх інстанцій щодо підстав визнання оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування недійсним, зводяться до суб'єктивного тлумачення законодавства.

Доводи про непідвідомчість спору господарському суду слід відхилити з таких мотивів.

Цивільним кодексом України передбачено, що:- способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення органу державної влади, його посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16);- суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Підвідомчість спору господарському суду визначається за наявності таких ознак: участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами спору про право, тобто правовідносин, що регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами цивільного та господарського законодавства.

При цьому статус відповідача та факт вчинення ним певних дій не змінюють правову природу спірних відносин, оскільки значення має те, які правовідносини спричинили такі дії.

З наведеного слідує, що оспорювання рішень суб'єкта владних повноважень, що стосуються дій з майновим об'єктом цивільного права - земельною ділянкою, внаслідок чого виникають цивільні права та обов'язки, повинно вирішуватися в порядку господарської юрисдикції, з огляду на статус учасників справи, оскільки виникає спір про право цивільне.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Калинівської міської ради на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 902/742/16 Господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко С.В. Бакуліна М.В. Данилова