Постанова ВГСУ від 11.02.2016 року у справі №923/114/15

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Справа № 923/114/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Клюге Л.М. - прокурор відділу ГПУ, посв. №014652, позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Оніщенко В.І. - адвокат, дог. від 05.06.15,

касаційну скаргуУправління комунальної власності Херсонської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.08.15 у справі№923/114/15 Господарського суду Херсонської області за позовомПрокурора міста Херсона в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської радидоПриватного підприємця ОСОБА_6простягнення коштів, розірвання договору оренди та повернення об'єкта оренди

Прокурор міста Херсона звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом (з урахуванням змін) в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_6 про стягнення з відповідача 62325,50 грн. заборгованості з орендної плати; розірвання договору оренди комунального майна №1252, укладеного 23.05.06 між позивачем і відповідачем; та зобов'язання відповідача повернути позивачеві за актом приймання-передачі об'єкт оренди - нежилі приміщення першого поверху будинку АДРЕСА_1, загальною площею 425,4 кв.м, що знаходяться на балансі Комунального підприємства кінотеатр "Іскра". Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказував на порушення відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо вчасного внесення орендних платежів та на наявність у нього заборгованості з орендної плати, що вважав підставою для розірвання такого договору у судовому порядку і повернення майна орендодавцеві. Прокурор посилався на приписи статей 525, 526, 527, 530, 599, 610, 612, 759, 762 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 69 Бюджетного кодексу України, статей 2, 18, 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.06.15 (суддя Гридасов Ю.В.) у позові відмовлено. Місцевий господарський суд установив, що відповідачем за згодою орендодавця був здійснений капітальний ремонт (поліпшення) об'єкта оренди і відповідач згідно з договором і законом має право на зарахування вартості поліпшень орендованого майна, здійснених ним за власні кошти за згодою орендодавця, в рахунок плати за користування річчю. Суд дійшов висновку про те, що відповідач скористався правом на таке зарахування, про що повідомив позивача. Місцевий господарський суд також визнав недоведеним факт несплати відповідачем орендної плати упродовж 3 місяців поспіль; що орендар не надавав згоди на розірвання договору оренди, як то передбачено пунктом 11.4 договору, а тому відсутні підстави для розірвання спірного договору у судовому порядку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.15 (судді: Богатир К.В., Аленін О.Ю., Воронюк О.Л.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

Управління комунальної власності Херсонської міської ради звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову та задовольнити позов. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 601, 651 Цивільного кодексу України, статті 203 Господарського кодексу України, статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 34, 101 Господарського процесуального кодексу України. Він вважає, що поліпшення орендованого майна були здійснені відповідачем без згоди орендодавця, і це не дає відповідачу права на відшкодування частини вартості ремонту та зарахування її в рахунок орендної плати. Скаржник наголошує на несплаті відповідачем орендної плати та зазначає, що відсутні підстави для зарахування в якості зустрічних однорідних вимог вартості поліпшень орендованого майна в рахунок орендної плати.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.05.06 між Управлінням комунальної власності міста Херсона (правонаступником якого є Управління комунальної власності Херсонської міської ради) - орендодавцем та Приватним підприємцем ОСОБА_6 - орендарем був укладений договір оренди комунальної майна №1252. За цим договором (з урахуванням додаткових договорів №1, №2) в оренду строком до 16.12.11 передані нежилі приміщення першого поверху у будинку, розташованому на АДРЕСА_1, загальною площею 425,4 кв.м, котрі знаходяться на балансі КП кінотеатр "Іскра", для розміщення кафе-бару, більярдної та магазину. Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору орендна плата визначається відповідно до Положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішеннями міської ради №232 від 29.09.00, №222 від 28.03.03, і становить 23397 грн. без ПДВ за один рік. Оренда плата складає 1949,75 грн. за базовий місяць (квітень) оренди і перераховується орендарем управлінню комунальної власності на розрахунковий рахунок не пізніше 1 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції і ПДВ. Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін, у разі зміни Методики розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. За умовами пункту 3.4 договору наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету підлягає в установленому порядку поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів. Орендар зобов'язався своєчасно й в повному обсязі вносити до бюджету (орендодавцю) орендну плату; упродовж дії договору оренди здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованих основних фондів; замовити в управлінні архітектури та містобудування архітектурний паспорт фасаду та прилеглої території; виконувати ремонтні роботи відповідно до архітектурного паспорта та затвердженого кошторису (пункти 5.2-5.4 договору). Відповідно до пункту 6.2 договору орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити реконструкцію, технічне переобладнання, що зумовлює підвищення його вартості. Пунктом 11.3 договору сторони передбачили, що у разі розірвання цього договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів і з дозволу орендодавця, визнаються власністю орендодавця. При приватизації об'єкта орендарем, вказані поліпшення компенсуються відповідно до чинного законодавства України. Підстави для розірвання спірного договору визначені у пункті 11.4, згідно з яким договір може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу орендодавця договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, зокрема, невнесення орендної плати упродовж 3 місяців поспіль. Суди установили, що дія спірного договору за рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.06.12 у справі №5024/789/2012 була продовжена на 5 років. Згідно з оціночним актом, складеним 30.04.06 ТОВ "Центр оцінки та експертизи" і погодженого орендодавцем фізичний знос орендованих приміщень склав - 54%. Спірні приміщення за актом приймання-передачі від 23.05.06 були прийняті орендарем. В процесі розгляду спору господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідач за згодою позивача за власні кошти здійснив поліпшення орендованого майна; що кошторис на капітальний ремонт та поліпшення орендованих приміщень був погоджений і затверджений орендодавцем; що такі роботи виконувалися підрядником - Управлінням капітального будівництва виконкому міської ради м. Херсона. Суди установили, що вартість поліпшень спірного майна склала 595852,40 грн. Господарські суди також установили, що відповідач неодноразово звертався до позивача із заявами про зарахування вартості проведеного капітального ремонту в рахунок орендної плати за користування цими приміщеннями, і це, як визнали суди, не суперечить договору і закону, тобто відповідач скористався наданим йому законом правом на таке зарахування. Отже, як установили суди, зобов'язання відповідача зі сплати спірного боргу з орендної плати є припиненими у зв'язку із зарахуванням частини вартості поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за власні кошти і за згодою орендодавця, в рахунок плати за користування річчю. Водночас суди не установили істотного порушення відповідачем умов договору (несплата орендної плати упродовж 3 місяців підряд), які б були підставою для його розірвання у судовому порядку. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Прокурора міста Херсона заявлені в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_6 про стягнення з відповідача 62325,50 грн. заборгованості з орендної плати за договором №1252 від 23.05.06, розірвання цього договору та повернення об'єкта оренди позивачеві. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про необґрунтованість цих вимог. Відповідно до приписів статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За приписами статті 778 цього ж Кодексу наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Аналогічний припис містить і стаття 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за якою у разі, коли орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Припинення договору оренди унормовано статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". За приписами наведеної норми одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Статтею 651 Цивільного кодексу України також унормовано, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди установили, що відповідач (орендар) за згодою позивача (орендодавця) за власні кошти здійснив поліпшення об'єкта оренди - нежитлових приміщень на АДРЕСА_1; що позивачем був погоджений і затверджений кошторис таких робіт (поліпшень); що вартість здійснених поліпшень склала 595852,40 грн. Суди попередніх інстанцій також установили, що відповідач скористався наданим йому законом правом на зарахування частини вартості проведеного за згодою позивача капітального ремонту в рахунок орендної плати за користування спірними приміщеннями. Отже, на спірну суму зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати припинилися. В процесі розгляду спору суди не установили істотного порушення відповідачем умов договору, які б слугували підставою для його розірвання у розумінні приписів статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 651 Цивільного кодексу України і договору. Враховуючи те, що судами не установлено факту порушення відповідачем договірних зобов'язань та зважаючи на наведені приписи законодавства, відмова у позові колегією суддів визнається обґрунтованою. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки спростовуються обставинами установленими судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.