ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 916/855/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Тайфун" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2016 року у справі № 916/855/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГЗС Строй" до Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області, приватного підприємства "Тайфун" про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним на майбутнє договору оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар від 15.04.2014 року № 7/2014, укладеного між відповідачами, та зобов'язання ПП "Тайфун" повернути ділянку залізничної колії протяжністю 500 метрів та площею території 2750 м2 згідно технічного паспорту зі складу "Під'їзної колії від станції "Вигода" вартістю 108 000 грн. до Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області.

Позов обгрунтовано тим, що Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради всупереч порядку, визначеному п. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не розмістило інформацію про свій намір передати залізничну колію протяжністю 500 метрів та площею території 2750 м2 згідно технічного паспорту зі складу "Під'їзної колії від станції "Вигода", що призвело до обмеження прав інших зацікавлених в оренді комунального майна осіб, зокрема, позивача, який займається господарською діяльністю і як на момент укладення спірного договору, так і на час подання позову зацікавлений в отриманні в оренду залізничної колії та має намір запропонувати більш високу орендну плату, ніж була запропонована ПП "Тайфун".

Крім того, спірний договір оренди укладено з порушенням принципів економічної конкуренції, оскільки ПП "Тайфун" надано переваги порівняно з ТОВ "АГЗС Строй".

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2016 року (суддя Цісельський О.М.) в позові відмовлено, визнано недійсним договір №7/2014 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар від 15.04.2014 року, укладений між відповідачами.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року (судді: Мишкіна М.А., Будішевська Л.О., Таран С.В.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково та визнано недійсним договір № 7/2014 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар від 15.04.2014 року, на майбутнє, укладений між відповідачами, а в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач ПП "Тайфун" вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач Управління майна та інвестицій ТМР вважає, що рішення попередніх судових інстанцій у справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, і просить їх скасувати, та в позові відмовити.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із неотриманням ухвали про призначення касаційної скарги до розгляду не заслуговує на увагу та підлягає відхиленню, оскільки про час і місце засідання суду він повідомлений належним чином, а також виходячи з вимог ст. 1117 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача ПП "Тайфун", дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що 02.08.2005 року на підставі розпорядження Виконкому Теплодарської міської ради №198 Теплодарській міській раді Одеської області було видано Свідоцтво на право власності серії САА №712102 на нерухоме майно комплексу "Залізничний комплекс" (в цілому), яке складається з: загальна площа об'єкта - 878,8 м2; тепловозне депо - 389,6 м2; допоміжний корпус тепловозного депо - 219,4 м2; службово-технічний будинок - 269,8 м2; під'їзна колія від станції Вигода - 20671 м; під'їзна колія до бази ВРП - 5111 м; внутрішньо майданчикові залізничні колії - 13763 м, які складаються з: залізнична колія № 1, 2 проммайданчика; внутрішньомайданчикова з/колія ділянка 3 1 колія № 3; залізнична колія будбази ділянка № 3, 4, 5.

12.03.2014 року ПП "Тайфун" звернулося до Теплодарської міської ради з листом № 42, в якому просило розглянути питання щодо можливості спільного використання ділянки залізничної гілки "Вигода-Теплодар", протяжністю 500 м, для подачі залізничних вагонів на під'їзний шлях ПП "Тайфун" та укласти договір спільного використання. В свою чергу ПП "Тайфун" приводить відповідну ділянку залізничної гілки в належний технічний стан та протягом сумісного використання підтримує її в робочому стані.

17.03.2014 року листом №01-07/84а Управління майна та інвестицій ТМР надало ПП "Тайфун" відповідь, в якому зазначило, що будь-яке використання комунального майна є платним та повинно пройти процедуру оформлення з наступним укладенням договору оренди у відповідності до ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та Порядку передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, затвердженого рішенням Теплодарської міської ради від 26.01.2012 року № 189-VІ .

17.03.2014 року ПП "Тайфун" направило Управлінню майна та інвестицій ТМР лист з копіями правовстановлюючих документів ПП "Тайфун" для укладення договору оренди ділянки залізничної колії від ст. Вигода (L=500м) з метою використання її за призначенням (для подачі з/д вагонів на під'їзну колію).

21.03.2016 року в газеті "Теплодарський вісник" №10 (684) було надруковано оголошення, в якому зазначено, що Управлінням майна та інвестицій ТМР пропонуються на конкурсній основі в платне користування об'єкти комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, в тому числі: з/д колія до ст. Вигода.

04.04.2014 року було проведено засідання комісії щодо надання в оренду комунального майна територіальної громади м. Теплодар: залізничних колій до станції "Вигода", оформлене протоколом, відповідно до якого у зв'язку з надходженням однієї заявки з пропозицією від ПП "Тайфун" комісія на підставі голосування вирішила:

1. Надати в оренду ПП "Тайфун" ділянку з/д колій протяжністю 500 м та площею території 2750 м2 згідно Технічного паспорту із складу "Під'їзної колії від станції "Вигода" для використання за призначенням;

2. Доручити Управлінню майна та інвестицій Теплодарської міської ради укласти із ПП "Тайфун" договір оренди ділянки з/д колій протяжністю 500 м та площею території 2750 м2 згідно Технічного паспорту із складу "Під'їзної колії від станції "Вигода" для використання за призначенням з встановленням орендної ставки 12% від ринкової вартості майна.

15.04.2014 року між Управлінням майна та інвестицій ТМР в Одеській області (орендодавець) та ПП "Тайфун" (орендар) було укладено договір №7/2014 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар і знаходиться на балансі Управління майна та інвестицій: - ділянка з/д колій протяжністю 500 м та площею території 2750 м2 згідно Технічного паспорту із складу "Під'їзної колії від станції "Вигода". Ринкова вартість об'єкту оренди згідно незалежної оцінки від 31.03.2014 року складає 108 000 грн. Ціль використання майна: за призначенням.

Відповідно до п. 9.1 договору він укладений строком на 2 роки 11 місяців та діє з 15.04.2014 року до 15.03.2017 року.

Відповідно до Акту приймання-передавання "Про надання в оренду комунального майна територіальної громади м. Теплодар" (додаток № 3 до договору оренди) орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування згідно із договором об'єкт оренди, комунальне майно, а саме: ділянка з/д колій протяжністю 500 м та площею території 2750 м2 згідно Технічного паспорту із складу "Під'їзної колії від станції "Вигода". Ринкова вартість об'єкту оренди згідно незалежної оцінки від 31.03.2014 року складає 108 000 грн. Ціль використання майна: за призначенням.

Предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка не є стороною правочину, до орендодавця та орендаря про визнання недійсним договору оренди комунального майна, у зв'язку з його укладенням всупереч вимогам законодавства з порушенням порядку оголошення та проведення конкурсу на право оренди.

Суд першої інстанції відмовляючи в позові виходив з відсутності підстав для правового захисту інтересів позивача в межах даного спору, з огляду на те, що позивач, посилаючись на порушення Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міськради законодавства при організації та проведенні конкурсу, що призвело до порушення його прав, доказів звернення до органів Теплодарської міськради стосовно участі у конкурсі для отримання в оренду комунального майна - під'їзної колії від ст. Вигода суду не надав, та не навів належних та допустимих доказів того, що саме його права порушені діями відповідачів.

Разом з цим, місцевий господарський суд з посиланням на п. 1 ст. 83 ГПК України визнав недійсним з власної ініціативи спірний договір оренди у зв'язку з його укладенням з порушенням вимог абз. 3 п. 1 ст. 4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та процедури проведення конкурсу, передбаченої п. 1.3., 2.1.-2.5. Положення, оскільки до оренди пропонувалося не індивідуально визначене майно, а в оголошенні, опублікованому в газеті "Теплодарський вісник" № 10 від 21.03.2014 року не було опубліковано інформацію, передбачену п. 2.4. Положення, і ПП "Тайфун" не надавало заяву про своє бажання прийняти участь у конкурсі для отримання комунального майна в оренду.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов в частині вимог про визнання недійсним договору оренди комунального майна, виходив з того, що порушення порядку укладення договору оренди комунального майна щодо оголошення конкурсу про надання його в оренду та не наведення індивідуальних ознак цього майна не дозволило позивачу належним чином визначити чи це той самий об'єкт, який він бажав би отримати в оренду, чим порушено охоронюваний законом інтерес позивача на отримання в оренду комунального майна, і тому ТОВ "АГЗС Строй" є заінтересованою особою, яка мала право звертатись до суду з позовом у даній справі про визнання договору оренди комунального майна недійсним.

Відмовляючи в решті позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що вимагаючи провести реституцію за правилом ст. 216 ЦК України, позивач не обґрунтував та не довів своє право заявити таку вимогу, адже перебування ділянки залізничної колії після визнання договору оренди недійсним у володінні та користуванні ПП "Тайфун" не може наразі утворювати підстави для порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки саме власник майна (Теплодарська міська рада) та Управління, як уповноважена власником особа на управління комунальним майном, мають право вимагати повернення орендованого майна, правова підстава користування яким у ПП "Тайфун" відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, зокрема, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За роз'ясненням, що міститься в абз. 1 п. 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Однак, апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про те, що спірний договір оренди було укладено з порушенням встановленого законодавством порядку передачі в оренду комунального майна, не врахував, що цей договір було укладено між відповідачами на підставі рішення комісії щодо надання в оренду комунального майна територіальної громади м. Теплодар: залізничних колій до станції "Вигода", оформлене протоколом від 04.04.2014 року, яке в судовому порядку не оскаржено та є чинним, при цьому суд не з'ясував, яким чином спірний договір оренди порушує суб'єктивні права чи інтереси особи, яка не є стороною цього правочину, за наявності чинних результатів конкурсу на право оренди комунального майна, та чи в разі задоволення вимог цієї особи про визнання недійсним договору оренди це призведе до відновлення таких прав чи інтересів.

В свою чергу місцевий господарський суд відмовивши в позові в повному обсязі у зв'язку з недоведеністю порушення прав позивача спірним договором оренди, водночас на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, визнав з власної ініціативи недійсним цей договір, неправильно застосувавши повноваження суду, встановлені наведеною нормою, оскільки це призвело до взаємовиключних висновків про одночасну наявність та відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним одного й того ж договору.

До того ж, застосувавши п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України та визнавши спірний договір недійсним з підстав його суперечності закону за власною ініціативою, суд першої інстанції залишив поза увагою зроблений ним одночасно висновок про відмову в позові особи, яка не є стороною такого договору, у зв'язку з недоведеністю порушення прав та охоронюваних законом інтересів такої особи спірним правочином.

Разом з тим, суди обох інстанцій не з'ясували, чи наведено самим позивачем як особою, яка не є стороною оспорюваного нею договору оренди, які його суб'єктивні цивільні права або законні інтереси порушено таким правочином за наявності чинного рішення комісії, оформленого протоколом від 04.04.2014 року, та чи зазначено позивачем якій нормі чинного законодавства суперечить саме спірний правочин.

Враховуючи наведене, протилежні висновки судів обох інстанцій щодо заявленого позову є передчасними, необґрунтованими і зробленими в порушення ст. 43 ГПК України без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Тайфун" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 31.05.2016 року скасувати, і справу № 916/855/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

Л.Ковтонюк