ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Справа № 910/16263/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин"на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016у справі№ 910/16263/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин"до1. Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України"треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5; 3. ОСОБА_6; 4. Фонд гарантування вкладів фізичних осібпровизнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) та визнання недійсним договоруза участю представників сторін:

позивача: Нестеришин Т.С.

відповідача-1: Сова Н.В.

відповідача-2: Пономаренко І.С.

відповідача-3: Филик А.І.

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

третьої особи-3: не з'явилися

третьої особи-4: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України" про:

- визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_4 за кредитним договором № 0435/08/01CLN від 20.08.2008 (лот № 210645), оформлених протоколом № 210645 проведення аукціону в електронній формі Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України від 25.07.2016";

- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 159-Ф від 29.07.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі № 910/16263/16 (суддя Турчин С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючого Чорногуза М.Г. суддів Калатай Н.Ф., Агрикової О.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 910/16263/16, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що судами невірно застосовано п 5.11 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, в частині визначення правового статусу покупця прав вимоги; порушено норми ст.ст. 1 ,5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", оскільки операції з відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором у валюті потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України; невірно застосовано ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України щодо обсягу прав вимоги, що передаються за оспорюваним догвоором. Також скаржник зазначає про те, що судами не було взято до уваги відсутність доказів повної сплати коштів за відступлене право вимоги та наявність перешкод під час проведення торгів, що позбавило можливості взяти у них участь всім зацікавленим особам.

27.02.2017 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" на касаційну скаргу, в якому відповідач-2 просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин" 06.03.2017 до суду касаційної інстанції подані додаткові пояснення до касаційної скарги щодо невідповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" вимогам, які встановлені Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку до осіб, що мають право приймати участь в проведенні конкурсу з реалізації майна банку.

07.03.2013 до Вищого господарського суду України також надійшли відзиви Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України" на касаційну скаргу, в якому відповідачі-1, 3 просять рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 20.08.2008 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (кредитор, банк) та ОСОБА_4 (позичальник) було укладено Кредитний договір № 0435/08/01-CLNv (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, з урахуванням додаткового договору від 28.12.2009, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 2843614 дол. США 60 центів. Кредитні кошти надаються строком по 20.08.2015. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,5 % річних (пп. 1.1 - 1.3 Кредитного Договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором були укладені наступні договори:

- 20.08.2008 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин" укладено договір поруки.

- 20.08.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки (майнової поруки), зареєстрований у реєстрі за № 3885, з урахуванням договору про внесення змін;

- 26.08.2008 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_6 укладено договір поруки;

- 20.08.2008 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_5 укладено договір поруки;

13.03.2014 постановою Правління НБУ № 135 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв'язку з чим 14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 14 про початок виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Форум" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014 № 49 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в газеті "Голос України" 126 (6380) від 08.07.2016 було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ "Банк Форум" - прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб на електронному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України" (https://etx.com.ua) № лоту 210614-210645 з посиланням на те, що детальна інформація по лоту міститься на сайті Фонду гарантування з посиланням https://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/52-forum/4874-19072016. Аналогічне оголошення розміщено також на веб-сайті www.eo.kiev.ua № 26 08-14.07.2016.

25.07.2016 на електронному майданчику Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України" відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу права вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" за Кредитним договором № 0435/08/01-CLNv від 20.08.2008, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_4, а також правами вимоги за договорами забезпечення.

Відповідно до протоколу № 210645 про проведення аукціону від 25.07.2016 15:00:00, переможцем аукціону, який проводився 27.07.2016 з 10:00 по 15:00, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо інвест".

29.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо інвест" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 159-Ф (далі - Договір відступлення), за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги до боржника, що належать первісному кредитору на підставі Кредитного договору № 0435/08/01-CLNv від 20.08.2008 та у зв'язку з ним, а новий кредитор прийняв зазначені вище права вимоги.

Згідно із п. 1.2 Договору відступлення новий кредитор після переходу до нього прав вимоги стає кредитором за кредитним договором і договорами забезпечення та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за кредитним договором або у зв'язку з ним. Права кредитора за кредитним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги та можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога). Новий кредитор набуває статусу кредитора за кредитним договором, договорами поруки та заставодержателя (іпотекодержателя) за всіма зобов'язаннями, що забезпечують виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором.

У пункті 1.4 Договору відступлення сторони домовилися та зобов'язуються з метою захисту інтересів нового кредитора, одночасно укласти відповідний договір (відповідні договори) про відступлення прав вимоги за договорами забезпечення (іпотекою/порукою) згідно з якими забезпечено виконання зобов'язань боржника перед первісним кредитором, а саме: (1) Договором іпотеки (майнової поруки) від 20.08.2008 з усіма змінами, доповненнями і додатками, укладеним з ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 3885; (2) Договором поруки від 20.08.2008 з усіма змінами, доповненнями і додатками, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин"; (3) Договором поруки від 20.08.2008 з усіма змінами, доповненнями і додатками, укладеним з ОСОБА_5; (4) Договором поруки від 26.08.2008 з усіма змінами, доповненнями і додатками, укладеним з ОСОБА_6.

Як визначено п. 4.1 Договору відступлення, права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора у повному обсязі в день укладення цього договору.

29.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо інвест" було укладено Договори про відступлення прав за договором іпотеки та договорами поруки, згідно яких до нового кредитора перейшли всі права іпотекодержателя за договором іпотеки від 20.08.2008 та всі права кредитора за договорами поруки від 20.08.2008 та від 26.08.2008.

Судами першої та апеляційної інстанції також з'ясовано, що у зв'язку з надходженням 26.07.2016 та 29.07.2016 на рахунок первісного кредитора коштів у сумі 17110232,70 грн., 29.07.2016 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо інвест" прийняло право вимоги до ОСОБА_4 за Кредитним договором № 0435/08/01-CLNv від 20.08.2008, що підтверджується Актом прийому-передачі прав вимоги згідно Договору про відступлення прав вимоги № 159-Ф від 29.07.2016, а також документи пов'язані з відступленим правом вимоги.

Повідомленням від 01.08.2016 за вих. № 6168/1.4 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" повідомив ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин" про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 0435/08/01-CLNv від 20.08.2008 та договорами, укладеними на його забезпечення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо інвест".

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги про визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги, оформлених протоколом № 210645 від 25.07.2016", та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 159-Ф від 29.07.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест".

Обґрунтовуючи підстави недійсності результатів торгів та вказаного договору, позивач посилається на те, що (1) відповідач-2 всупереч вимогам п. 5.11 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку не має ліцензії на право надання кредитів, а тому не мав права приймати участь у відкритих торгах з продажу прав вимоги; (2) у відповідач-2 за відсутності індивідуальної ліцензії Національного банку України не мав права здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема і придбавати право вимоги за Кредитним договором; (3) на момент укладення договору про відступлення права вимоги у банку не існувало вимоги до позичальника та позивача у обсязі, відступленому на користь відповідача-2; (4) у договорі відступлення права вимоги валютою такої вимоги визначено гривню, натомість валютою кредитного договору є долар США, при цьому змін до Кредитного договору щодо валюти зобов'язання сторонами не вносилися; (5) за оспорюваним договором відступлено майбутню вимогу, що суперечить законодавству; (6) відповідачем-2 не було сплачено усієї суми грошових коштів за відступлене право вимоги, що має передувати моменту укладення договору; (7) організатором торгів не було забезпечено технічну можливість участі у торгах з продажу прав вимоги усім потенційним покупцям.

Відповідно до ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина 4 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1- 3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (відповідну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12).

Як передбачено частинами першою - п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як визначено ч. 3 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об'єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об'єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об'єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.

Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор торгів не повинен мати конфлікт інтересів з банком, майно якого продається.

Судами встановлено, що 08.02.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 131/1 "Затвердження умов продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", відповідно до п. 4 якого затверджено перелік активів (права вимоги за кредитами фізичних осіб) ПАТ "Банк Форум", що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні) ТОВ "Електронні торги України", зокрема, і Договору, укладеного з ОСОБА_4.

Відповідно до розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.03.2016 р. № 388, на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися, в тому числі, такі види активів (майно) банку, що ліквідується, як права вимоги за кредитними договорами.

Згідно з п. 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 № 2 реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 2.2.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо інвест" предметом діяльності товариства є, зокрема, надання фінансових кредитів, за рахунок власних коштів.

Згідно з Додатком до Свідоцтва Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ФК № 609 від 17.08.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо інвест" має право надавати фінансові кредити за рахунок власних коштів без отримання ліцензій та/або дозволів.

Рішенням Комітету з питань організації продажу активів про затвердження умов продажу № 09/16 від 03.02.2016 та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 131/1 від 08.02.2016, якими визначені та затверджені умови продажу права вимоги ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_4 за кредитним договором, вимог до учасників конкурсу щодо наявність ліцензій - не встановлено.

Пунктом 7.2.1 Правил проведення відкритих торгів (аукціонів) в електронній формі з продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затверджених протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Електронні торги України" № 8 від 19.07.2016 (далі - Правила) визначено, що учасниками електронних торгів, предметом яких є відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення можуть бути виключно користувачі - юридичні особи, які отримали статус фінансової установи відповідно до законодавства України (банки та небанківські фінансові установи), крім кредитних спілок.

У п. 7.3.2 зазначених Правил встановлено перелік документів, які мають бути подані до заяви про участь у електронних торгах, предметом яких є відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами, яким надання ліцензії небанківською фінансовою установою - не передбачено.

Враховуючи викладене та виходячи з того, що Статутом та додатком до Свідоцтва, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ФК № 609 від 17.08.2015 передбачено право відповідача-2 надавати фінансові кредити за рахунок власних коштів без отримання ліцензій та/або дозволів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про те, що відповідач-2 відповідав вимогам, передбаченим п. 5.11 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку та мав право приймати участь у спірних відкритих торгах з продажу права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Декрету, Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Згідно із п. 2 ст. 1 Декрету "валютні операції":

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14, незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня.

Однак, якщо в кредитному договорі виконання зобов'язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті, то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобов'язання індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Встановивши, що предметом Договору про відступлення права вимоги від 29.07.2016 є не валютні цінності, а право вимоги за Кредитним договором, про що прямо зазначено у п. 1.1 Договору відступлення, взявши до уваги, що відповідач-2 не надавав і не одержував кредит в іноземній валюті, а розрахунки між відповідачем-1 та відповідачем-2 за договором про відступлення здійснювались у валюті України - гривні, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги не містить ознак здійснення операцій з валютними цінностями, а тому для придбання права вимоги за кредитним договором відповідачу-2 не потрібно було отримувати ліцензію НБУ.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами встановлено, що згідно із п. 1.2 Договору відступлення новий кредитор після переходу до нього прав вимоги стає кредитором за кредитним договором і договорами забезпечення та одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за кредитним договором або у зв'язку з ним. Права кредитора за кредитним договором переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги та можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога). Новий кредитор набуває статусу кредитора за кредитним договором, договорами поруки та заставодержателя (іпотекодержателя) за всіма зобов'язаннями, що забезпечують виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як визначено ч.ч. 1,2 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи вищенаведені норми та правову природу зобов'язань, що були відступлені за оспорюваним договором, виходячи з того, що за умовами спірного договору відбулася заміна кредитора (сторони) за Кредитним договором, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що зазначені у п. 1.2 спірного договору майбутні вимоги випливають з умов кредитного договору та із передбачених ним зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій, а тому вказані умови оспорюваного договору відступлення прав вимоги не суперечать вимогам чинного законодавства України.

При цьому судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду України у справі № 3-42гс12 з огляду на відмінності у правовідносинах у цих справах.

Згідно із статтею 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що право кредитора на нарахування та стягнення пені передбачено умовами Кредитного договору, виходячи з правової природи пені та умов її застосування, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач-1 мав право відступати право вимоги на стягнення пені, оскільки таке право існувало у банку на момент відступлення в силу умов кредитного договору. При цьому, незгода боржника із розміром пені, що відступається за оспорюваним договором, не є підставою для визнання його недійсним, оскільки у боржника наявне право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора, зокрема і щодо розміру нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Як визначено п. 5.2 договору відступлення, ціна відступлення прав вимоги сплачена первісному кредитору до моменту укладення цього договору, а саме кошти у розмірі 15501701,41 грн. сплачено безпосередньо новим кредитором, а також в рахунок оплати ціни відступлення новому кредитору зараховують кошти в розмірі 1608531,29 грн. (залишок гарантійного внеску, сплаченого новим кредитором на користь ТОВ "Електронні торги України", після вирахування з гарантійного внеску суми винагороди за проведення аукціону у розмірі 85551,16 грн.).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що сплата зазначених у п. 5.2 Договору відступлення сум, що загалом складає ціну відступлення (17110232,70 грн.) підтверджується наявними матеріалах справи платіжними дорученнями № 520 від 29.07.2016 та № 518 від 21.07.2016 та не заперечується відповідачем-1.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора у повному обсязі в день укладення цього договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із вірними висновками судів першої та апеляційної інстанції про безпідставність доводів скаржника про відсутність доказів повної сплати коштів за відступлене право та наявність у зв'язку із цим підстав для визнання договору відступлення недійсним, а торгів такими, що не відбулися.

Відхиляючі посилання позивача як на підставу для визнання недійсними результатів відкритих торгів на те, що 22.07.2016 веб-сайт "Електронні торги України" https://etx.com.ua не функціонував, а тому цього дня в потенційних учасників була відсутня технічна можливість ознайомитись з умовами аукціону, подати заяву та прийняти участь в аукціоні, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що прийом заяв на участь у відкритих торгах (аукціоні) та їх реєстрація проводилась ТОВ "Електронні торги України" на веб-сайті https://etx.com.ua у період з 08.07.2016 р. по 22.07.2016, а тому всі потенційні учасники мали можливість ознайомитись з умовами аукціону та подати відповідні заяви на участь у торгах; .листом від 10.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Софт" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Електронні торги України" про те, що проблеми з доступом до сайту були з 11:19:15 до 13:28:25 та спостерігались тільки для закордонного сегменту мережі Інтернет; інформація про порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку була оприлюднена на офіційному веб-сайті Фонду, на веб-сайті банку та у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду, а отже вказана інформація була доведена до необмеженого кола осіб, які безперешкодно могли взяти участь в аукціоні і подати відповідні заявки 22.07.2016.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсними результатів відкритих торгів (аукціону) з вищенаведених позивачем підстав.

Як передбачено ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Зі змісту норм ст.ст. 512, 514, 516 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів (правова позиція щодо застосування вищенаведених норм матеріального права викладена, зокрема у постановах Верховного Суду України від 15.05.2015 у справі № 3-43гс15 та від 03.06.2015 у справі № 3-198гс15).

Враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в результаті укладення оспорюваного договору та обставин, з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання недійсними Договору відступлення прав вимоги № 159-Ф від 29.07.2016 та результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_4 за Кредитним договором № 0435/08/01-CLNv від 20.08.2008 (лот № 210645), колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору та результатів торгів, який відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами першої та апеляційної інстанції оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Тканин" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 910/16263/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Л. Гольцова