ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Справа № 910/12909/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В.,суддіБакуліна С.В., Данилова М.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.11.2016у справі№ 910/12909/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дорекс -Безпека руху"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення"простягнення попередньої оплати в сумі 118905,16грн, за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дорекс -Безпека руху"прозобов'язання прийняти товар на суму 307536,16грн та стягнення 188630,00грн,

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Селівестренко Р.А. дов. від 17.06.2016, - відповідача:Титикало Р.С. дов. від 06.01.2017

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорекс-Безпека руху" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення попередньої оплати в сумі 118905,16 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" звернулося із зустрічною позовною заявою про зобов'язання прийняти товар на суму 307 536,16 грн та стягнення 188 630,00 грн. боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 (суддя Комарова О.С.) первісний позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорекс-Безпека руху" грошові кошти в розмірі 118905,16грн та судовий збір в розмірі 1783,58грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що відповідач за первісним позовом свої зобов'язання перед позивачем за первісним позовом не виконав, оскільки оплачений товар не поставив, тому вимоги позову про повернення грошових коштів отриманих як передоплата визнані обґрунтованими, а первісний позов таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог зустрічного позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки докази на які посилався позивач за зустрічним позовом не є належними так як не стосуються спірних правовідносин.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 (судді: Суліма В.В., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням господарського суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 скасувати з підстав порушення норм матеріального права, справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скаржник доводить, що ч.4 ст.690 ЦК України передбачено, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Таким чином, по зобов'язаннях, які виникли між сторонами мала місце бездіяльність покупця оскільки його поведінка не свідчила про бажання виконати умови договору щодо прийняття товару та оплати його вартості.

Ухвалою від 23.01.2016 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 09.02.2016.

Розпорядженням в.о. Керівника апарату Вищого господарського суду України від 09.02.2017 року № 08.03-04/606 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/12909/16, у зв'язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному призначено автоматичну зміну складу колегії суддів, у зв'язку з чим в подальшому сформовано колегію суддів у складі: головуючий (доповідач)- Яценко О.В., судді Бакуліна С.В., Данилова М.В.

Ухвалою від 09.02.2017, у зв'язку з надходженням клопотань позивача та відповідача про продовження строку розгляду та відкладення слухання справи на іншу дату, колегія суддів продовжила та відклала розгляд справи на 09.03.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорекс -Безпека руху" у відзиві доводи скарги заперечує, просить оскаржувані постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни, а скаргу без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорекс-безпека руху" замовлень на продаж (поставку) товару № 2737 від 30.07.2015 року та № 3006 від 17.08.2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Амекс техніка кріплення" виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорекс-безпека руху" рахунки на оплату замовлення № 2737 від 30.07.2015 року та № 3006 від 17.08.2015 року.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом сплачено за товар 167143,43 грн., в т.ч. ПДВ., в свою чергу, відповідачем за первісним позовом поставлено та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорекс-безпека руху" товар лише на суму: 48238,27 грн., в т.ч. ПДВ.

Таким чином, відповідач за первісним позовом не здійснив поставку товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом в розмірі 118 905,16 грн. за оплачений, але не поставлений товар, з розрахунку: (167143,43 грн./сума попередньої оплати/ - 48238,27 грн./частково поставлений товар/).

Відповідач за первісним позовом у свої зустрічній позовній заяві підтвердив факт того, що покупцем було оплачено лише частину товару на суму 167143,43 грн., що не заперечує покупець.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за зустрічним позовом неодноразово замовляв у продавця поставку товарів специфічного асортименту, сторонами було передбачено оплату товару до його прийняття, позивач за зустрічним позовом здійснював закупівлю специфічного товару для відповідача за зустрічним позовом у третіх осіб.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідачем за зустрічним позовом не правомірно не прийнято залишок товару, що складає 307536,16 грн, не було оплачено придбаний позивачем для поставки товар на суму 188630,00 грн (355773,43 грн - 167143,43 грн), у зв'язку з чим по зобов'язанням, які виникли між сторонами, мала місце бездіяльність покупця, оскільки його поведінка не свідчила про бажання виконати умови договору щодо прийняття товару та оплати його вартості, що призвело до неможливості виконання Продавця власного зобов'язання по поставці товару.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів першої та апеляційної інстанції про задоволення первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог з таких мотивів.

Відповідно до норми ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Умовою застосування частини другої статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю; а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати; можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Як встановлено з обставин справи товар позивачу за первісним позовом не був поставлений, тому суди дійшли правомірних висновків про обґрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом про стягнення попередньої оплати в розмірі 118905,16грн за оплачений, але не отриманий товар.

Щодо вимог зустрічного позову касаційна інстанція зазначає наступне.

За змістом норми ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Виконання зобов'язання відповідачем за зустрічним позовом як покупцем полягало у вчиненні на користь його кредитора конкретних дій - прийняти товар, який йому був поставлений.

Покупець зобов'язаний вчинити дії, що були необхідні з його сторони для забезпечення передання і отримання відповідного товару (ст. 689 ЦК України).

При цьому, зобов'язання покупця прийняти товар було б порушено, якби виконання цього зобов'язання залежало виключно від нього.

У випадку, коли покупець в порушення закону чи договору не прийняв товар або відмовлявся його прийняти, продавець вправі вимагати прийняття товару чи відмовитися від договору (ст. 690 ЦК України).

Разом з тим, позивач за зустрічним позовом як продавець товару не доводить, що його контрагент безпідставно відмовився прийняти певну партію товару, яка була в його розпорядженні для прийняття, або відмовився приймати товар поставлений згідно з умовами договору та у визначені строки, оскільки таких обставин також не доведено.

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд не має підстав для покладення на покупця обов'язку прийняти товар, що вимагає позивач за зустрічним позовом, оскільки за встановлених обставин таке зобов'язання відповідача за зустрічним позовом не випливає ні з норм закону, ні з умов договору.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скарги слід відхилити, як такі, що зводяться до намагання встановити інші обставини та заперечити правові висновки суду апеляційної інстанції на підставі переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду справи, визначені нормами процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 у справі № 910/12909/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 у справі № 910/12909/16.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна М.В. Данилова