ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року Справа № 904/3826/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" від позивача: не з'явились від відповідачів:1. не з'явились 2. не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2016 року та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 рокуу справі№ 904/3826/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Теплотехніка"до1.Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Електротепломаш"простягнення 112 630 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Теплотехніка" (далі позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Електротепломаш" (далі відповідач 2) про стягнення солідарно 5 000 грн., крім того про стягнення з відповідача 1 - 101 604 грн. заборгованості, пеню у розмірі 3 454 грн.; 3% річних у розмірі 972 грн. та інфляційні у розмірі 1 600 грн.

Позивачем уточнені позовні вимоги по відношенню до відповідача 1 (а.с. 105-106), а саме позивач просив стягнути з відповідача 1 - 106 604 грн. - основного боргу; 6 442 грн. - пені; 1 207 грн. - 3% річних та 1 600 грн. - інфляція.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2016 року позовні вимоги були задоволені частково, а саме з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню пеня - 3 454 грн.; 3% річних - 972 грн.; 1 600 грн. - інфляційних витрат; В частині вимог про стягнення 106 604 грн. основного боргу провадження по справі припинено, в зв'язку з його сплатою. В задоволені вимог до відповідача 2 відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року апеляційну скаргу відповідача 1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що даний спір підвідомчий господарським судам. У відповідача 1 виникло прострочення за грошовим зобов'язанням.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач 1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення прийняті у справі та припинити провадження.

В своїй касаційній скарзі відповідач 1 зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство. Відповідач 1 звертає увагу на ту обставину, що даний спір повинен бути розглянутий Постійно діючим Регіональним Третейським судом України при Асоціації "Регіональна - правова група" у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

21.12.2015 року між позивачем (постачальник) та відповідачем 1 (покупець) було укладено договір на придбання технологічного обладнання (далі Договір) (а.с. 13-21).

Відповідно до абз. 3 п.9.2 Договору спори, майнові вимоги по яким не перевищують еквівалент 10 000 дол. США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимоги) за основною сумою зобов'язання розглядаються у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна - правова група" (Згідно з регламентом даного суду), рішення якого є остаточним та обов'язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами в строки, які зазначені у рішенні суду.

До матеріалів справи залучено акт прийомки продукції, яку отримано відповідачем 1 від позивача, який датований 31.12.2015 року та спеціфікація (а.с.20, 24).

Як вбачається з позовної заяви, заборгованість у відповідача 1 у розмірі 106 609 грн. виникла станом на 06.01.2016 року.

Розрахунок процентів, суми пені розраховані станом на 22.05.2016 року.

Станом на 06.01.2016 року офіційний курс НБУ становив: 1 дол. США - 23,7836 грн., тобто 10 000 дол. США дорівнювало 237 836 грн.

У даному випадку розрахунок позовних вимог позивача наведений ним у заяві про уточнення позовних вимог складає менш вказаної вище суми.

Відповідно до абз. 2 п.8 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.4.2.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" (далі Постанова) справа із спору не підвідомча господарському суду (ст.12 ГПК) якщо є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2016 року розгляд даної справи було призначено на 31.05.2016 року.

25.05.2016 року від відповідача 1 на адресу суду надійшло клопотання (а.с.42-43) в якому він зазначає, про відмову від розгляду даної справи господарським судом, оскільки договір, за невиконання умов якого виник спір, підписано із третейським застереженням (про яке зазначено вище).

При розгляді даної справи судами не врахована заява відповідача 1, абз.2 п.8 ст. 12 ГПК України, а також приписи Постанови.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення прийняті у справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно дати належну оцінку умовам п. 9.2 Договору та вирішити питання про підвідомчість даного спору господарським судам України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 року прийняті у справі № 904/3826/16 скасувати.

3. Справу № 904/3826/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

В.І.Студенець