ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року Справа № 912/1443/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"на рішенняГосподарського суду Кіровоградської області від 27.04.2016та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2016у справі№912/1443/16 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агровітал"доПриватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", від імені якого діє Кіровоградська філіяпростягнення 953 092,81 грн. за участю представників: від позивача: не з'явився, від відповідача: Норець Н.О.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2016 у справі №912/1443/16 (суддя Вавренюк Л.С.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (колегія суддів у складі: Чимбар Л.О., Антонік С.Г., Джихур О.В.), позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровітал" заборгованість в сумі 953 092,81 грн. за договором купівлі-продажу.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Під підсудністю процесуальне законодавство розуміє розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами. Визначення територіальної підсудності справ господарському суду здійснюється за нормами ст. 15 ГПК України згідно предметних і територіальних ознак, та уточнюється нормами статті 16 ГПК України, якими встановлюється виключна підсудність справ.

Згідно з вимогами ч.ч. 2 та 4 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Отже, згідно з вимогами зазначеної статті, юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. Якщо позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юридичної особи, такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу.

Організаційна структура підприємств врегульована ст. 64 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів чи функціональних структурних підрозділів апарату управління, функції, права та обов'язки яких визначаються положеннями про них, а також має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Зокрема, філією відповідно до ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Вказана стаття у ч.ч. 3, 4 також передбачає, що філії та представництва не є юридичними особами; вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення; керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Тобто коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Однак саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

За змістом ст. 17 ГПК України якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю.

У разі коли позов подано за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи і судом з'ясовано відсутність у такого підрозділу повноважень щодо представництва юридичної особи, справа згідно з ч. 1 ст. 17 ГПК України підлягає передачі за відповідною територіальною підсудністю за місцезнаходженням юридичної особи. А якщо в межах територіальної підсудності даного господарського суду знаходиться інший відокремлений підрозділ юридичної особи, уповноважений представляти останнього в господарському суді, то суд залучає такий підрозділ до участі у справі на підставі та в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 24 ГПК України (п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК України за місцезнаходженням відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцезнаходженням цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу позовні матеріали або справа надсилається за підсудністю до господарського суду за місцезнаходженням юридичної особи.

Розглядаючи даний спір за місцезнаходженням відособленого підрозділу - Кіровоградської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", Господарським судом Кіровоградської області не було враховано приписи ст.ст. 15 та 17 ГПК України та не перевірено ту обставину, чи є Кіровоградська філія уповноваженим відособленим підрозділом.

Місцевим господарським судом не надано оцінки наявному в матеріалах справи Положенню про Кіровоградську філію Приватного акціонерного Товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на предмет того, чи уповноважена Кіровоградська філія представляти інтереси ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

Апеляційний господарський суд на зазначене також уваги не звернув.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2016 у справі №912/1443/16, скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.04.2016 у справі №912/1443/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

О. Попікова