ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 906/803/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Самусенко С.С.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року у справі № 906/803/16 господарського суду Житомирської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про стягнення 15 099,47 грн.,

за участю представників:

Позивача: Бережок С.І., дов. № 14-96 від 18.04.2014 року,

Відповідача: Волощук П.Ю., дов. № 007-33-1216 від 30.12.2016 року.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (далі - ТОВ "Житомиргаз збут", Відповідач) про стягнення 15099,47 грн., з яких: 840,70 грн. інфляційних втрат, 13353,28 грн. пені і 905,49 грн. 3% річних за договором № 15-727-РО на купівлю-продаж природного газу від 23.06.2015 року.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.10.2016 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року, позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ "Житомиргаз збут" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 6676,64 грн. пені, 905,49 грн. 3% річних і 1301,28 грн. судового збору. У решті позову, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати судові рішення у справі в частині відмови у стягненні 6676,64 грн. пені та прийняти у цій частині нове рішення, яким задовольнити такі позовні вимоги, а в іншій частині, судові рішення залишити без змін.

ТОВ "Житомиргаз збут", у своєму письмовому відзиві, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладених у його касаційній скарзі, просило залишити прийняті у справі судові рішення без змін, а подану на них касаційну скаргу - без задоволення.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.03.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Плюшка І.А. на лікарняному, здійснено зміну складу колегії суддів для розгляду вказаної касаційної скарги у складі: Малетича М.М. - головуючий (доповідач), Самусенко С.С. та Владимиренко С.В.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.06.2015 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) і ТОВ "Житомиргаз збут" (Покупець) було укладено договір №15-727-РО на купівлі-продажу природного газу (далі - Договір № 15-727-РО), за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

В наступному, 15.10.2016 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 15-727-РО згідно якої, зокрема (п. 1.2.), газ, що продається за договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям, які є кінцевими споживачами газу.

Також, 04.11.2015 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 15-727-РО, згідно якої, зокрема (п. 1.2.), газ, що продається за договором в період з 01 липня по 30 вересня (включно) і з 4 листопада по 31 грудня (включно) використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), які є кінцевими споживачами газу, а з 01 жовтня по 03 листопада (включно) - використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям, які є кінцевими споживачами газу.

Умовами Договору № 15-727-РО передбачалось, зокрема (п. 3.4.), що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 6.1. Договору № 15-727-РО оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа (включно) місяця наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

При цьому, в п. 7.2. Договору № 15-727-РО сторони обумовили, що у разі, якщо до 20-го числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу, Покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природно газу, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судами також було встановлено, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало у власність ТОВ "Житомиргаз збут" природний газ, а ТОВ "Житомиргаз збут" прийняло протягом липня - грудня 2015 року природний газ на загальну суму 600373,39 грн., за актами приймання-передачі природного газу від: 31.07.2015 року, 31.08.2015 року, 30.09.2015 року, 31.10.2015 року, 30.11.2015 року і 31.12.2015 року. При цьому, останнє оплату отримано природного газу здійснило з порушенням строків такої оплати, встановленої умовами Договору № 15-727-РО.

Вимогами ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 193, 231 Господарського кодексу України, та умови договору № 15-727-РО на купівлю-продаж природного газу від 23.06.2015 року, є стягнення з ТОВ "Житомиргаз збут" 15099,47 грн., з яких: 840,70 грн. інфляційних втрат, 13353,28 грн. пені і 905,49 грн. 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору № 15-727-РО.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 212, 530, 549, 551, 611, 613, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 231, 233 Господарського кодексу України, умови укладеного договору № 15-727-РО на купівлю-продаж природного газу від 23.06.2015 року, та представлені докази у справі, встановивши, що ТОВ "Житомиргаз збут", в порушення умов укладеного договору неналежно виконував взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий природний газ, що у свою чергу є підставою для нарахування 3% річних і пені, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення відповідних сум з урахуванням термінів оплати основної заборгованості, у тому числі - інфляційних нарахувань, та вказавши на помилковість нарахування Позивачем у даному випадку суми інфляційних втрат, через те, що прострочення оплати тривало менше одного календарного місяця, з урахуванням відсутності основної заборгованості за отриманий природний газ, а також інших виняткових обставин, наведених судом у своєму рішенні та, скориставшись при цьому правом суду, встановленим статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, на зменшення розміру заявленої до стягнення пені, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову і стягнення з Відповідача на користь Позивача 6676,64 грн. пені і 905,49 грн. 3% річних, відмовивши у решті позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року у справі № 906/803/16 - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Самусенко С.С.

Владимиренко С.В.