ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 910/13976/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ (далі - Товариство),

на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016

зі справи № 910/13976/16

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне (далі - територіальне відділення АМК),

до Товариства

про стягнення 51 000 грн. пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Прохорова Є.І.,

відповідача - Яціва О.Р.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог) пені в сумі 51 000 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2016 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеними без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий, Тарасенко К.В. і Тищенко О.В.): позов задоволено; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету 51 000 грн. пені.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані судові рішення з даної справи та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами у вирішенні спору статей 48, 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон).

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 16.04.2015 № 1 у справі № 05-03/2-15 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення): визнано, що Товариством було вчинено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені його головою строки; на Товариство накладено штраф у розмірі 51 000 грн.

Товариство оскаржило Рішення до господарського суду Рівненської області. Рішенням названого суду від 16.06.2015 у справі № 918/459/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2015, у позові відмовлено.

Штраф Товариство сплатило у добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням від 21.10.2015 № 5874/1.

У зв'язку з невиконанням Рішення у встановлений законом строк позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 51 000 грн. за періоди з 17.06.2015 по 09.07.2015 (з часу винесення рішення господарським судом Рівненської області у справі № 918459/14 до моменту прийняття Рівненським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства до провадження) та з 03.09.2015 по 20.10.2015 (з часу прийняття постанови Рівненським апеляційним господарським судом до моменту сплати штрафу Товариством).

З'ясувавши, що період нарахування та розмір заявленої до стягнення пені визначений територіальним відділенням АМК вірно, оскільки не суперечить вимогам частини п'ятої статті 56 Закону, та врахувавши, що Рішення є чинним, попередні судові інстанції дійшли висновку про задоволення позову.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення пені, оскільки скаржник вважає, що пеня нарахована позивачем безпідставно, тому що штраф ним (скаржником) був сплачений у двомісячний строк з дня винесення (набрання законної сили) постанови Рівненським апеляційним господарським судом від 02.09.2015 у справі №918/459/15.

Відповідно до приписів Закону:

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частини друга і третя статті 56);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України; нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята статті 56);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома статті 56).

Як зазначено в підпункті 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (з подальшими змінами): абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду; отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися; слід також мати на увазі, що припинення та зупинення нарахування пені, про які йдеться у цих нормах, відбувається лише у зв'язку з прийняттям рішення, розглядом чи переглядом справи саме господарським судом, а не будь-яким органом, що вирішив (вирішує) спір.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що: Рішення на час судового розгляду даної господарської справи було чинним та підлягало виконанню; штраф було сплачено з пропущенням встановленого законодавством строку; період та розмір заявленої до стягнення пені визначені територіальним відділенням АМК правильно та не суперечать вимогам частини п'ятої статті 56 Закону, з огляду на наведені законодавчі приписи дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Посилання скаржника на те, що "штраф відповідачем було сплачено у двомісячний строк з дня винесення (набрання законної сили) постанови від 02.09.2015 року у справі №918/459/15 Рівненського апеляційного господарського суду", - касаційною інстанцією не приймається. За наведеними в цій постанові Вищого господарського суду України положеннями статті 56 Закону, настання обов'язку зі сплати штрафу (а, відповідно, і нарахування пені за його несплату) пов'язується з моментом одержання особою, на яку накладається штраф, відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України, але аж ніяк не з днем прийняття (набрання законної сили) судового рішення, в даному разі згаданої скаржником постанови апеляційної інстанції.

Таким чином, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону і встановленим судами обставинам справи, та визначені процесуальним законом підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 зі справи № 910/13976/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя С. Бондар

Суддя В. Палій