ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Справа № 922/6647/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016у справі№ 922/6647/15 Господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"простягнення 5 224, 82 грн,

за участю представників

від позивача: Громніцький Ю.П.;

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.02.2016 у справі № 922/6647/15 (суддя Аюпова Р.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 (головуючий суддя - Слободін М.М., судді - Барбашова С.В., Гребенюк Н.В.), повністю відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.02.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 922/6647/15 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 629,26 грн, збитків внаслідок інфляції у розмірі 4 595,56 грн.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 22, 534, 549 - 552, 610, 611, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-7, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.

08.08.2016 відповідачем до Вищого господарського суду України було подано заперечення по касаційній скарзі у яких ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" просило касаційну скаргу позивача залишити без задоволення постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з перебуванням судді Костенко Т.Ф. на лікарняному справу № 922/6647/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Гpeйц K.B., Бакуліна С.В.

У судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.01.2012 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (покупець) було укладено договір № 17/12-БО-32 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, визначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що поставляється за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Згідно з п. 1.2 договору продавець передає покупцю в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року 15 050 тис. куб. м газу.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюються тривалістю у 5 років.

На виконання умов вказаного договору ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" поставило протягом січня - липня 2012 року, а ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" прийняв природний газ в обсязі 7 729,571 тис. куб. м на загальну суму 30 551 839,81 грн, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2012 за січень на суму 9 539 473,68 грн; від 29.02.2012 за лютий на суму 10 961 895,65 грн; від 31.03.2012 за березень на суму 7 841 588,42 грн; від 30.04.2012 за квітень на суму 1 274 734,84 грн; від 31.05.2012 за травень на суму 301 928,44 грн; від 30.06.2012 за червень на суму 295 366,40 грн; від 31.07.2012 за липень на суму 336 852,38 грн.

Однак, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" свої зобов'язання за договором поставки природного газу від 19.01.2012 належним чином не виконав, за поставлений природний газ розрахувався невчасно, з порушенням строків встановлених вказаним договором.

У зв'язку з зазначеним ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" про стягнення з останнього 2 227 619,90 грн основного боргу за поставлений протягом січня - липня 2012 року природний газ, 299 677,24 грн пені, 438 511,24 грн 7% штрафу, 29 491,34 грн інфляційних втрат та 94 642,50 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2013 у справі № 922/3601/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг в сумі 2 072 619,90 грн, 3% річних в сумі 94 642,50 грн, пеню в сумі 29 967,72 грн, 7% штрафу в сумі 43 851,12 грн, інфляційні втрати в сумі 4 083,72 грн, судовий збір в сумі 61 290,70 грн. Відстрочено виконання рішення суду строком на один місяць. Відмовлено в частині стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" пені в сумі 269 709,52 грн, 7% штрафу в розмірі 394 660,12 грн, інфляційних втрат в сумі 10 592,38 грн, оскільки зменшено неустойку, належну до стягнення, на 90 % на підставі ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України. Припинено провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" основного боргу в сумі 155 000,00 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2014 у справі № 922/3601/13 рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 у справі № 922/3601/13 в частині відмови у стягненні неустойки скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 у справі № 922/3601/13 залишено без змін.

Під час нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2014 у справі № 922/3601/13 позов в частині стягнення неустойки задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 89 903,17 грн пені та 7% штрафу в сумі 131 553,37 грн, 4 429,13 грн судового збору. В частині стягнення пені в сумі 209 774,07 грн та 7% штрафу в сумі 306 957,94 грн відмовлено у зв'язку зі зменшенням в порядку п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України розміру пені та штрафу на 70%.

За результатом апеляційного перегляду справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 вищевказане рішення змінено в частині розміру судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 у справі № 922/3601/13 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 у справі № 922/3601/13 залишено без змін.

Господарськими судами встановлено, що на виконання рішення господарських судів у справі № 922/3601/13, було видано відповідні накази від 27.01.2014 та від 07.11.2014.

Постановами Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського МУЮ від 19.09.2014 та від 30.01.2015 відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення, відповідно до виданих господарським судом наказів.

На виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/3601/13 від 11.11.2013, що набрало чинності 14.01.2014 та частково залишено без змін постановою ВГСУ від 13.03.2014, боржником у добровільному порядку всі присуджені суми сплачені у повному обсязі, що підтверджується:

- щодо основного боргу в розмірі 2 072 619,90 грн: платіжним дорученням № 1018 від 24.01.2014 на суму 100 000,00 грн; платіжним дорученням № 1022 від 30.01.2014 на суму 100 000,00 грн; платіжним дорученням № 1026 від 31.01.2014 на суму 200 000,00 грн; платіжним дорученням № 1027 від 31.01.2014 на суму 72 619,19 грн; платіжним дорученням № 1051 від 13.02.2014 на суму 500 000,00 грн; платіжним дорученням № 1087 від 27.02.2014 на суму 300 000,00 грн; платіжним дорученням № 1105 від 05.03.2014 на суму 355 000,00 грн; платіжним дорученням № 1106 від 05.03.2014 на суму 45 000,00 грн; платіжним дорученням № 1107 від 05.03.2014 на суму 400 000,00 грн;

- щодо 3% річних в розмірі 94 642,50 грн - платіжним дорученням № 943 від 28.03.2014 на суму 94 642,50 грн;

- щодо інфляційних втрат в розмірі 4 083,72 грн - платіжним дорученням № 944 від 28.03.2014 на суму 4 083,72 грн;

- щодо судового збору в розмірі 61 290,70 грн - платіжним дорученням № 945 від 28.03.2014 на суму 61 290,70 грн.

Щодо сплати пені та штрафу ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" перерахувало ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 73 818,84 грн: платіжним дорученням № 2303 від 25.09.2014 на суму 17 578,84 грн; платіжним дорученням № 6/4 від 13.10.2014 на суму 56 240,00 грн.

При цьому, господарськими встановлено, що, відповідно до постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ про закінчення виконавчого провадження від 03.02.2015 при примусовому виконанні наказу господарського суду у справі № 922/3601/13, виданого 07.11.2014, сума боргу у розмірі 221 752,83 грн перерахована боржником на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у добровільному порядку.

Як встановлено господарськими судами, у зв'язку з частковими оплатами 05.03.2013 та 27.06.2014 визначеної в рішенні суду у справі № 922/3601/13 заборгованості за договором № 17/12-БО-32 від 19.01.2012, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" про стягнення з останнього на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних в розмірі 44 746,39 грн та інфляційних втрат в розмірі 28 445,28 грн за період, який не охоплено в рішенні суду у справі № 922/3601/13.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.10.2014 у справі № 922/3188/14 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 44 746,39 грн 3% річних, 28 295,51 грн інфляційних втрат та 1 823,26 грн судового збору.

Відповідно до постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ про закінчення виконавчого провадження від 01.04.2015 при примусовому виконанні наказу Господарського суду у справі № 922/3188/14, виданого 12.01.2015 сума боргу у розмірі 74 865,16 грн, перерахована боржником на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у добровільному порядку.

Вважаючи, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" довгий час не виконувало належним чином зобов'язання з оплати визначеної в рішенні суду у справі № 922/3601/13 заборгованості за договором № 17/12-БО-32 від 19.01.2012, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", донарахувавши інфляційні та річні за зобов'язаннями липня 2012 року, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" про стягнення з останнього на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати в розмірі 4 595,56 грн та 3% річних в розмірі 629,26 грн.

Відмовляючи в позові, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не наведено правового обґрунтування щодо правомірності стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості. При цьому, відповідачем було в повному обсязі в добровільному порядку виконано рішення господарських судів у справах № 922/3601/13 та № 922/3188/14. Зокрема, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" 05.03.2014 було повністю погашено основний борг за договором № 17/12-БО-32 від 19.01.2012. Позивач безпідставно зарахував сплачені відповідачем 73 818,84 грн за платіжними дорученням № 2303 від 25.09.2014 та № 6/4 від 13.10.2014 як погашення заборгованості за спожитий газ, оскільки відповідно до приписів чинного законодавства відсотки та пеня за порушення грошового зобов'язання погашаються після суми основного боргу. Крім того, до спірних правовідносин не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, оскільки вони виникли у зв'язку з виконанням судового рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, частиною 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, однією з підстав припинення зобов'язання є його виконання належним чином, зокрема, відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, відповідачем було в повному обсязі виконано рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2013 у справі № 922/3601/13 в частині сплати на користь позивача основного боргу за поставлений протягом січня - липня 2012 року природний газ в сумі 2 072 619,90 грн, 3% річних в сумі 94 642,50 грн, інфляційних втрат в сумі 4 083,72 грн. Зокрема, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" 05.03.2014 повністю погасило основний борг за договором № 17/12-БО-32 від 19.01.2012, а 28.03.2014 сплатило інфляційні втрати та 3% річних, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученням. При цьому, постановою Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ від 03.02.2015 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду у справі № 922/3601/13 про стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" пені, штрафу та судового збору в сумі 221 752,83 грн, виданого 07.11.2014, у зв'язку з перерахуванням відповідачем на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми боргу в розмірі 221 752,83 грн у добровільному порядку.

Крім того, постановою Дзержинського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ від 01.04.2015 закінчено виконавче провадження з примусовому виконання наказу господарського суду у справі № 922/3188/14 про стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" 3% річних, інфляційних втрат та судового збору в сумі 74 865,16 грн, виданого 12.01.2015, у зв'язку з перерахуванням відповідачем на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суми боргу в розмірі 74 865,16 грн у добровільному порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про виконання відповідачем у добровільному порядку в повному обсязі рішення господарських судів у справах № 922/3601/13 та № 922/3188/14, зокрема щодо погашення заборгованості за поставлений за договором № 17/12-БО-32 від 19.01.2012 протягом січня - липня 2012 року природний газ. При цьому, оскільки станом на 05.03.2014 відповідачем було повністю сплачено борг за поставлений протягом січня - липня 2012 року природний газ, то висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зарахування позивачем 73 818,84 грн, сплачених відповідачем за платіжними дорученням № 2303 від 25.09.2014 та № 6/4 від 13.10.2014, як погашення заборгованості за спожитий газ з посиланням на п. 4.3 договору, також є законними і обгрунтованими.

З урахуванням викладеного, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми інфляційних втрат та 3% річних відповідають обставинам справи і вимогам чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги про те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірного зобов'язання з оплати поставленого у липні 2012 року природного газу внаслідок чого останньому було нараховано суми інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, враховуючи, що основна заборгованість була погашена відповідачем у березні 2014 року, спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення в справі № 922/3601/13 щодо сплати відповідачем саме сум пені та штрафу, а відтак до зазначених правовідносин не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, про що обгрунтовано зазначили господарські суди попередніх інстанцій.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким вже була надана належна правова оцінка господарськими судами попередніх інстанцій, що з урахуванням приписів до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 922/6647/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 922/6647/15 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 922/6647/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

К.В. Грейц