ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 910/16643/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 23.11.2016 Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017у справі№ 910/16643/16 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль"доПублічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожго Євгена Вікторовичапрозобов'язання вчинити діїза участю представників сторін:

позивача:Діденко С.М., Остапчук М.Г.

відповідача: Васильєва І.В., Щербак Є.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" про

визнання припиненими зобов'язань за Договором застави № 02-З/11-Д від 04.04.2011, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль" та Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк", посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 724, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього;

визнання припиненим права застави та припинення обтяження за записом 1, зареєстрованого 05.04.2011 за № 11032077 на підставі Договору застави № 02-З/11-Д від 04.04.2011, та запису 1, зареєстрованого 21.06.2016 за № 15871717.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/16643/16 (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.), у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе усі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРПОУ, а тому сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави (іпотеки), укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 910/16643/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на неправильне застосування судами норм ст.ст. 590, 593, 598, 609 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України "Про заставу", зазначаючи про залишення судами поза увагою того факту, що ПАТ "Укргазпромбанк" не скористався своїм правом звернення стягнення на заставлене майно, а відтак факт ліквідації боржника за кредитним договором є підставою припинення застави, оскільки зобов'язання за кредитним договором припинилися.

До Вищого господарського суду України від Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в яких відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 04.04.2011 між Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова група "Альбатрос" (позичальник) був укладений договір банківського кредиту № 01-КЛ/11-Д, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язувалось повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Згідно із п. 4.1.2 Кредитного договору кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за договором / настання будь-якого з випадків, що зазначені в п. 3.2.12 цього договору, достроково стягнути кредит, нараховані проценти за користування кредитом, вимагати дострокового виконання зобов'язання за договором поруки, звернути стягнення на предмет застави (іпотеки).

Як визначено п. 3.2.12 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та комісії за договором, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, у випадках: невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором або за будь-якими іншими договорами, укладеними з кредитодавцем.

Відповідно до п. 7.3 Кредитного договору повідомлення, що направляються стороні для виконання цього договору чи у зв'язку із ним повинні бути складені у письмовій формі і підписані представниками сторін, які мають на це повноваження. Такі повідомлення будуть вважатися переданими іншій стороні належним чином, якщо вони направлені за допомогою послуг підприємств поштового зв'язку чи кур'єрської служби або вручені особисто представнику позичальника.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк" як заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль" був укладений договір застави № 02-3/11-Д від 04.04.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 723.

Згідно із пунктом 1.1 договору застави предметом цього договору є передача заставодавцем в заставу заставодержателю рухомого майна транспортних засобів, зазначених в пункті 1.3 цього договору, для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника, щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, розмір, термін та умови сплати і повернення яких встановлюються договором про надання банківського кредиту № 01-КЛ/11-Д від 04.04.2011 та будь-якими додатковими угодами до нього.

Відповідно до пункту 1.3 договору застави предметом застави є транспортні засоби, а саме:

марка - Renault, модель - Magnum, рік випуску - 2000, колір - синій, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_9, тип - СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 28.08.2008;

марка - Groenewegen, модель - DRO 1227, рік випуску - 2003, колір - синій, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_11, тип - НАПІВПРИЧІП-БОРТОВИЙ-Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 28.08.2008;

марка - Renault, модель - Magnum 440, рік випуску - 2004, колір - червоний, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_13, тип - СІДЛОВИН ТЯГАЧ-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВ України в Дніпропетровській області 04.03.2011;

марка - KOGEL, модель - SNCO 24, рік випуску - 2000, колір - синій, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_15, тип - НАПІВПРИЧІП БОРТОВИЙ-Е, реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 04.03.2011;

марка - Renault, модель - Magnum 440, рік випуску - 2001, колір - білий, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_17, тип - БОРТОВИЙ-С, реєстраційний номер НОМЕР_5, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 12.10.2008;

марка - FREJAT, рік випуску - 1999, колір - синій, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_19, тип - ПРИЧІП, реєстраційний номер НОМЕР_6, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 10.12.2008;

марка - Renault, модель - Magnum, рік випуску - 2000, колір - білий, номер шасі кузова, рами) VIN - НОМЕР_21, тип - СІДЛОВИН ТЯГАЧ-Е, реєстраційний номер НОМЕР_7, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_22, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 26.09.2008;

марка - МЕТАСО, рік випуску - 1998, колір - сірий, номер шасі (кузова, рами) VІN- НОМЕР_23, тип - НАПІВПРИЧІП-БОРТОВИЙ-Е, реєстраційний номер НОМЕР_8, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_24, виданого РП РЕР 2 УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 26.09.2008.

Як визначено пп. 14 п. 1.5 договору застави, предмет застави перебуває у володінні заставодавця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 60, та який сторони оцінюють в 667362,82 грн.

Пунктом 1.7 договору застави засвідчено, що заставодавець ознайомлений з умовами кредитного договору, у тому числі про строки виконання зобов'язань за кредитним договором та про право заставодержателя вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором з одночасним зверненням стягнення на предмет застави, про документи, що є безспірним підтвердженням суми зобов'язань / боргу позичальника за кредитним договором.

Згідно із п.п. 4.1 та 4.2 договору застави право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває у разі невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за кредитним договором та / або заставодавцем за цим договором застави. За рахунок предмету застави вимоги заставодержателя задовольняються в повному обсязі на момент фактичного задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18.05.2015 Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернувся з вимогою № 1644 до голови комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова група "Альбатрос" про визнання кредиторської вимоги та включення до переліку кредиторів, а 20.05.2015 направив вимогу про виконання порушеного зобов'язання на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль".

Судами також визначено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015 у справі 904/5631/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова група "Альбатрос" було ліквідовано як юридичну особу, а 14.12.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-промислова група "Альбатрос".

Звертаючись із позовом у цій справі, позивач посилається на те, що основне зобов'язання позичальника за Договором банківського кредиту № 01-КЛ/11-Д є припиненими у зв'язку з ліквідацією позичальника, а тому є також припиненою застава за договором застави №02-3/11-Д від 04.04.2011.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Разом із тим згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Інститут забезпечення виконання зобов'язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін зобов'язання, насамперед інтересів кредитора, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави, заставодавцем якого відповідно до ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України і ч. 2 ст. 11 Закону України "Про заставу" може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). При цьому майновий поручитель несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.

Отже, укладаючи договір застави, заставодавець бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного Єдиного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язку заставодавця із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

З наведеного слідує, що сам факт ліквідації боржника за основним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору застави, укладеного на забезпечення виконання боржником основного зобов'язання, та звільнення заставодавця від відповідальності перед кредитором.

Врахувавши вищенаведені приписи законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав припинення зобов'язань за Договором застави № 02-3/11-Д від 04.04.2011.

Відповідно до ч. 3 ст. 577 Цивільного кодексу України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Як визначено ст. 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів і реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, дійшовши висновку про відсутність правових підстав припинення застави за Договором застави № 02-3/11-Д від 04.04.2011, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили і у задоволенні позовних вимог про припинення зареєстрованих обтяжень рухомого майна, яке є предметом застави за цим договором.

Вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалопрофіль" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі № 910/16643/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир