ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 916/1529/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПоляк О.І.(доповідач), Ходаківська І.П., Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Юкрейн"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№ 916/1529/16 Господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Юкрейн"про стягнення та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Юкрейн"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит"про розірвання договорівза участю представників:

від позивача (за первісним позовом): Любарець О.С., дов. від 31.03.2017 №31/03/2017-01;

від відповідача (за первісним позовом): не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" (далі за текстом - ТОВ "ЛК "Фаворит") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Юкрейн" (далі за текстом - ТОВ "Крейн Юкрейн") про стягнення 121 725,75 грн. заборгованості за договорами оперативного лізингу від 08.06.2012 ЛО№209, ЛО№210. Протягом розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ "ЛК "Фаворит" неодноразово збільшувало позовні вимоги додаючи до суми позову вартість проїзду представника для участі у судових засіданнях.

04.07.2016 ТОВ "Крейн Юкрейн" звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "ЛК "Фаворит" про розірвання договорів оперативного лізингу (оренди) ЛО№209 від 08.06.2012 ЛО№210 від 08.06.2012, яку ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2016 прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 у справі №916/1529/16 (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволенні як первісного позову ТОВ "ЛК "Фаворит" про стягнення заборгованості за договорами оперативного лізингу від 08.06.2012 ЛО№209, ЛО№210, так і зустрічного позову ТОВ "Крейн Юкрейн" про розірвання цих договорів - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі №916/1529/16 (головуючий суддя - Жеков В. І., судді Аленін О.Ю., Богатир К.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 у справі №916/1529/16 в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "ЛК "Фаворит". Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Юкрейн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" 121 725, 75 грн. заборгованості за договорами оперативного лізингу, з яких за договором ЛО №209 оперативного лізингу (оренди) від 08.06.2012 заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 46 157, 38 грн.; пеню в розмірі 6 305,79 грн. та штраф в розмірі 8 590, 71 грн.; за договором ЛО №210 оперативного лізингу (оренди) від 08.06.2012 заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 46018,76 грн.; пеню в розмірі 6 207,79 грн. та штраф в розмірі 8445,32 грн., та сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 1825,90 грн.

У задоволенні позовних вимог ТОВ "ЛК "Фаворит" про стягнення вартості проїзду представника для участі у судових засіданнях - відмовлено.

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 у справі №916/1529/16 про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог - залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі рішенням та постановою, ТОВ "Крейн Юкрейн" звернулось із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій статей 549, 654 Цивільного кодексу України, статей 230, 231 Господарського кодексу України, статті 61 Конституції України, та неповне з'ясування обставин справи, що мають суттєве значення для вирішення спору по суті, як місцевим, так і апеляційним господарськими судами, просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016, справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги наголошує на невідповідності висновків суду апеляційної інстанції щодо зміни місця передачі майна за договорами оперативного лізингу від 08.06.2012 №ЛО209,ЛО210 дійсним обставинам справи. На переконання ТОВ "Крейн Юкрейн" майно за згаданими договорами йому не було передано, а за наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі передавалися транспортні засоби. Крім цього, апеляційним судом стягнуто і пеню і штраф, що свідчить про покладення на відповідача за первісним позовом подвійної відповідальності за порушення ним умов договорів оперативного лізингу.

30.03.2017 ТОВ "Крейн Юкрейн" подало до Вищого господарського суду України письмові пояснення щодо юридичної природи укладених між сторонами договорів оперативного лізингу, наголошуючи на тому, що насправді між сторонами було укладено кредитні договори, а перераховуючи платежі за графіком, товариство фактично повертало кредитні кошти та відсотки за користування ними. До пояснень долучено повідомлення про розірвання договорів оперативного лізингу ЛО №№209, 210 від 27.03.2017. Колегія суддів залишає як подані докази, так і доводи заявника, викладені у поясненнях поза увагою, оскільки за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Також, у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ТОВ "ЛК "Фаворит" надіслало на адресу суду відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, з мотивів, у ній викладених.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, 08.06.2012 між ТОВ "ЛК "Фаворит" та ТОВ "Крейн Юкрейн" було укладено договір ЛО №209 оперативного лізингу (оренди) та договір ЛО №210 оперативного лізингу (оренди).

За умовами цих договорів Лізингодавець - ТОВ "ЛК "Фаворит" зобов'язався набути у власність у ТОВ "Крейн Юкрейн" та передати в наступне платне користування Лізингоодержувачу - ТОВ "Крейн Юкрейн" на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) наступне майно (Предмети лізингу): Бетононасос SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 287-4DR5 з комплектуючими; Бетононасос SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 312-4DR5 з комплектуючими.

Пунктом 4.1 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 визначено, що ТОВ "ЛК "Фаворит" зобов'язалось передати об'єкти лізингу в строки та на умовах, передбачених в договорі поставки (купівлі-продажу) об'єкту лізингу, укладеного позивачем - ТОВ "ЛК "Фаворит" з продавцем - ТОВ "Крейн Юкрейн", та відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

Відповідно до умов пункту 4.1. договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 визначено, що за умови передачі ТОВ "Крейн Юкрейн" об'єкту лізингу в термін, що перевищуватиме 40 (сорок) робочих днів з моменту перерахування відповідачем попередньої оплати лізингових платежів, Сторони переносять дату платежів вперед на кількість днів перевищення.

Відповідно до п.2.1 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210, строк лізингу становить 36 (тридцять шість) місяців з дня підписання акту приймання-передачі об'єкту лізингу.

Пунктом 3.3 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 визначено, що Лізингоотримувач зобов'язаний здійснити на користь позивача ТОВ "ЛК "Фаворит" попередню оплату лізингових платежів в терміни та сумі визначеній Додатком 2 до цього Договору.

На виконання умов пункту 3.3 договору ЛО №209, Лізингоотримувач здійснив попередню оплату лізингових платежів у сумі 220 104,00 грн., в тому числі ПДВ 36684,00 грн., а саме: 08.06.2012 у розмірі 220 000,00 грн. та 11.06.2012 у розмірі 104,00 грн.

Також, на виконання умов п.3.3 Договору ЛО №210, Лізингоотримувач здійснив попередню оплату лізингових платежів у сумі 220 104,00 грн., в тому числі ПДВ 36 684,00 грн., а саме: 08.06.2012 у розмірі 220 000,00 грн. та 11.06.2012 у розмірі 104,00 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 визначено, що місце передачі об'єкту лізингу: 67806, Одеська обл. Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична,1.

Пунктом 4.3 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210, передбачено, що після прибуття об'єкту лізингу до місця передачі Лізингоотримувач зобов'язаний в присутності Лізингодавця перевірити якість та комплектність об'єктів лізингу, про що сторони складають Акт, який підтверджує факт передачі об'єкту лізингу від Лізингодавця Лізингоотримувачу, комплектність та відповідність об'єктів лізингу техніко - економічним показникам, передбаченим договором поставки (купівлі-продажу) об'єкта лізингу.

Положеннями пункту 4.4. договору визначено, що крім того Сторони складають "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" (додаток 3) - далі "Акт". Акт підписується комісією у складі представників двох сторін - Лізингодавця та Лізингоодержувача.

Пунктами 3.2. договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 встановлено, що загальна сума лізингових платежів, термін оплати ("дата платежів") та порядок сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцеві встановлюється договорами оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 та в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток 2, який є невід'ємною частиною договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210).

Сплата лізингових платежів здійснюється Лізингоодержувачем не пізніше дати платежу шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок Лізингодавця визначений в розділі 17 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 29.04.2014 за взаємною згодою сторін в Графік сплати лізингових платежів (Додаток 2) було внесено зміни шляхом підписання до договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 лізингу Додаткових угод №2 та встановлено відповідно новий графік сплати лізингових платежів.

Судами також з'ясовано, що з травня 2014 року ТОВ "Крейн Юкрейн" почало порушувати строки сплати лізингових платежів, а, починаючи з 11.03.2016, лізингові платежі ТОВ "Крейн Юкрейн" повністю перестали сплачуватись.

З метою досудового врегулювання спору 25.04.2016 ТОВ "ЛК "Фаворит" звернулось до ТОВ "Крейн Юкрейн" з Претензією №1 про сплату заборгованості від 25.04.2016 №25/04/2016-01, яка була отримана відповідачем ТОВ "Крейн Юкрейн" 04.05.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відсутність відповіді на претензію, а також будь-яких дій ТОВ "Крейн Юкрейн" спрямованих на сплату заборгованості за договорами оперативного лізингу у розмірі 121 725,75 грн. слугували підставою для звернення ТОВ "ЛК "Фаворит" із відповідним позовом до суду.

Як уже було зауважено, ТОВ "Крейн Юкрейн" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про розірвання договорів оперативного лізингу з посиланням на обставини непередання ТОВ "ЛК "Фаворит" Бетононасосу SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 287-4DR5, з комплектуючими та Бетононасосу SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 312-4DR5, з комплектуючими Лізингоодержувачу, що було визначено умовами договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

Розглядаючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до протилежних висновків щодо задоволення позовних вимог ТОВ "ЛК "Фаворит" за первісною позовною заявою.

Так, місцевим апеляційним судом встановлено факт користування ТОВ "Крейн Юкрейн" обладнанням, що було предметом договорів оперативного лізингу від 08.06.2012 ЛО №№209, 210, однак, відсутність належних доказів здійснення передачі майна унеможливило встановлення точної дати прийому - передачі майна лізингодавцем лізингоодержувачу та позбавило суд можливості встановити момент, з якого у ТОВ "Крейн Юкрейн" виникла прострочка виконання зобов'язань за договорами. Встановлені судом обставини слугували підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Натомість апеляційний суд, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, зокрема актам прийому-передачі майна від 29.04.2014 та акту надання послуг від 30.04.2014 №184, дійшов висновку про передачу предметів лізингу за договорами від 08.06.2012 лізингодавцем лізингоодержувачу 29.04.2014. Керуючись приписами статей 11, 509, 610, 626 Цивільного кодексу України, статтею 292 Господарського кодексу України, з огляду на встановлені судом обставини неналежного виконання ТОВ "Крейн Юкрейн" зобов'язань за договорами оперативного лізингу №№209, 210 від 08.06.2012 щодо своєчасного внесення лізингових платежів, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ЛК "Фаворит" про стягнення 121 725, 75 грн. заборгованості за цими договорами. У задоволенні позовних вимог про стягнення вартості проїзду представника для участі у судових засіданнях - відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення.

Розглядаючи позовні вимоги ТОВ "Крейн Юкрейн" про розірвання договорів оперативного лізингу від 08.06.2012 ЛО№209, ЛО№210, з підстав невиконанням лізингодавцем обов'язку щодо передачі лізингоодержувачу майна, що є предметом договорів лізингу, як місцевий суд, так і апеляційний господарський суд дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї вимоги з огляду на встановлені судами обставини перебування спірного майна у користуванні ТОВ "Крейн Юкрейн".

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення первісного позову, та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог. Так, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що за правовою природою, укладені між сторонами договори від 08.06.2012 ЛО№209, ЛО№210 є договорами лізингу.

Як унормовано статтею 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, згідно з пунктами договорів лізингу 4.3, після прибуття об'єктів лізингу до місця передачі Лізингоодержувач зобов'язаний в присутності Лізингодавця перевірити якість та комплектність об'єктів лізингу, про що сторони складають акт, який підтверджує факт передачі предметів лізингу від Лізингодавця Лізингоодержувачу, комплектність та відповідність предметів лізингу техніко-економічним показникам, передбаченим договором поставки (купівлі-продажу) предметів лізингу.

На виконання умов оперативного лізингу (оренди) від 08.06.2012 ЛО №209 та ЛО №210, між позивачем та відповідачем було складено акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 29.04.2014, які підписано обома сторонами договорів лізингу та скріплено печатками.

Надаючи правову оцінку цим актам приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, які складені представниками обох сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що акти містять в собі всі необхідні умови (положення), які має містити в собі акт приймання-передачі, згідно п.4.3 договорів лізингу.

Крім цього, згідно пунктів 3.1. договорів лізингу сторони дійшли згоди, що місячний лізинговий платіж нараховується в розмірі, визначеному в додатку 1 до договору, про що оформляється акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Апеляційним судом надано оцінку наявному в матеріалах справи актам надання послуг та встановлено, що у графі "Зміст" акту №184 від 30.04.2014 зазначено "оперативна оренда за квітень 2014 року, згідно додатка №1 Договору ЛО №209 від 08.06.2012 2 к.д."; у графі "Зміст" акту надання послуг №185 від 30.04.2014 зазначено "оперативна оренда за квітень 2014 року, згідно додатка №1 договору ЛО №210 від 08.06.2012. 2 к.дн.".

Проаналізувавши вказані акти надання послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позначка "2 к.дн." означає "2 календарних дні", тобто надання послуг за договорами лізингу протягом останніх двох днів квітня 2014 року (29 та 30 квітня), тобто починаючи з 29 квітня 2016 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції досліджено всі наступні акти надання послуг за договорами лізингу, починаючи з травня 2014 року і закінчуючи травнем 2016 року, і встановлено, що вартість робіт визначена сторонами у розмірі 710,45 грн. за календарний день:

- місячна вартість послуг за договором лізингу - 21 313, 50 грн.;

- кількість днів у місяці - 30;

- денна вартість послуг за договором лізингу - 710, 45 грн.

Отже, враховуючи вартість наданих за актами №184 та №185 від 30.04.2014 послуг, що складає 1420,90 грн., апеляційний суд дійшов висновку стосовно надання ТОВ "ЛК ФАВОРИТ" послуг за договорами лізингу у квітні 2014 року лише протягом 2 останніх днів місяця, тобто 29 та 30 квітня 2014 року.

Що, як обґрунтовано зауважено апеляційним судом, обумовлено здійсненням ТОВ "ЛК "Фаворит" передачі майна, що є предметом лізингу за договорами ЛО№209, ЛО№210 ТОВ "Крейн Юкрейн" саме 29.04.2014.

До того ж, сплата ТОВ "Крейн Юкрейн" лізингових платежів протягом 2014-2016 років, за відсутності будь-яких претензій, листів, вимог лізингоодержувача до лізингодавця щодо передачі йому майна за договорами ЛО№209, ЛО№210 від 08.06.2012, також підтверджує встановлені апеляційним судом обставини щодо передачі майна саме 29.04.2014 за актами прийому-передачі.

Встановленими апеляційним судом обставинами щодо приймання-передачі обладнання за договорами оперативного лізингу від 08.06.2012 за актами від 29.04.2014 спростовуються доводи ТОВ "Крейн Юкрейн" про порушення ТОВ "ЛК "Фаворит" умов цих договорів щодо передачі майна лізингоодержувачу.

Пунктом 3.2 та розділом 17 договорів оперативного лізингу ЛО№209, ЛО№210 від 08.06.2012 сторони встановили обов'язок лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі за погодженим сторонами Графіком (Додаток №2 до договорів оперативного лізингу).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Апеляційним судом встановлено неналежне виконання ТОВ "Крейн Юкрейн" взятих на себе зобов'язань за договорами оперативного лізингу ЛО№209, ЛО№210 від 08.06.2012 в частині своєчасного внесення лізингових платежів.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги викладене, за встановлених апеляційним судом обставин порушення ТОВ "Крейн Юкрейн" зобов'язань за договорами оперативного лізингу, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ЛК "Фаворит" про стягнення 121 725, 75 грн. заборгованості за договорами оперативного лізингу, з яких за договором ЛО №209 оперативного лізингу (оренди) від 08.06.2012 заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 46 157, 38 грн.; пеня в розмірі 6 305,79 грн. та штраф в розмірі 8 590, 71 грн.; за договором ЛО №210 оперативного лізингу (оренди) від 08.06.2012 заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 46018,76 грн.; пеня в розмірі 6 207,79 грн. та штраф в розмірі 8445,32 грн. Судом також обґрунтовано у задоволенні вимог про стягнення вартості проїзду представника ТОВ "ЛК "Фаворит" відмовлено.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення апеляційним судом приписів статті 61 Конституції України та притягнення його до подвійної відповідальності у зв'язку зі стягненням як штрафу, так і пені.

Так, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У справі, що переглядається, апеляційним судом встановлено, що договорами оперативного лізингу передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, відповідач за первісним позовом лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленої металопродукції.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 09.04.2012 у справі №3-88гс11).

Розглядаючи позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ТОВ "Крейн Юкрейн" до ТОВ "ЛК "Фаворит" про розірвання договорів лізингу, судами за матеріалами справи встановлено, що єдиною підставою зустрічного позову товариством визначено порушення лізингодавцем свого обов'язку щодо передачі предмету лізингу лізингоодержувачу. Проте, як встановлено апеляційним судом, така передача, за взаємною згодою сторін відбулася 29.04.2014, що підтверджується актами прийому-передачі основних засобів від 29.04.2014 та актами наданих послуг №184,185 від 30.04.2014. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Таким чином, враховуючи межі перегляду справи і повноваження касаційної інстанції щодо переоцінки доказів, встановлені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 916/1529/16 слід залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Крейн Юкрейн" - без задоволення.

В силу приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Юкрейн" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 916/1529/16 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 916/1529/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді І.П. Ходаківська

О.В. Яценко