ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 910/5690/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційних скарг за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Родючість" від позивача: не з'явились від відповідача: Сицько А.А. від третьої особи 1: Афанасєв Р.В. від третьої особи 2: Афанасєв Р.В.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 14.06.2016 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 рокуу справі№ 910/5690/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГРОН"доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Думівське"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Родючість"простягнення заборгованості в розмірі 1 900 796, 79 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Аліанс-Мєдіа" Україна звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (далі відповідач) про стягнення заборгованості з оплати послуг із зберігання зерна в розмірі 1 900 796, 79 грн.

В процесі судового розгляду до участі у справі було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Думівське" (далі третя особа 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Родючість" (далі третя особа 2), а також було замінено позивача його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГРОН" (далі позивач) (т. 2, а.с. 221-224).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року апеляційну скаргу третьої особи 2 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що встановлений у судовому порядку факт належності на праві власності третім особам зерна, переданого на зберігання, свідчить про відсутність у відповідача обов'язку здійснити оплату зберігання такого зерна.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями третя особа 2 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами (т. 3, а.с. 3-6; т. 3, а.с. 30-33), в яких просить скасувати прийняті у справі рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги (за своїм змістом касаційні скарги однакові).

В своїх касаційних скаргах третя особа 2 зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Третя особа 2, зокрема, звертає увагу суду на помилковість висновку судів попередніх інстанцій про те, що поклажодавцем, переданих на зберігання речей, може бути лише їх власник.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача та третіх осіб, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

15 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Аліанс-Мєдіа" (зерновий склад) та відповідачем (поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна №14/14 (далі Договір) (т. 1, а.с. 30-39), за умовами п. 1.1 якого поклажодавець зобов'язаний передати зерно, а зерновий склад зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим Договором.

В п. 3.4 Договору закріплено, що поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватись за надані йому послуги з приймання, оформлення, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна.

Поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу за зберігання щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. Сторони укладають і підписують акт виконаних робіт до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги (п. п. 9.5, 9.8 Договору).

Згідно з п.п. 4.10, 4.12 Договору на підтвердження прийняття зерна на зберігання, на кожну партію зерна, прийняту протягом доби (але в усякому випадку не пізніше дванадцятої години дня, наступного за днем здійснення такої операції з зерном), зерновий склад видає поклажодавцю складський документ на зерно із зазначенням фізичної ваги та фактичних показників якості зерна, зданого на зберігання, а також залікової ваги. Залікова вага розраховується на підставі п. 2.40 розділу ІІ "Надходження зерна й продукції" та згідно з додатком 2 Інструкції, із врахуванням фізичної ваги та показників для розрахунків, встановлених цим Договором. Складський документ видається зерновим складом на кожну партію зерна, що приймається на зберігання, за кожен день, згідно реєстру складських документів.

Як зазначено в п. 12.1 Договору, строк зберігання зерна - до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але у будь-якому разі повернення зерна поклажодавцю відбувається не пізніше 30.04.2015 року (граничний строк зберігання).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Аліанс-Мєдіа" звернулось з позовом про стягнення з відповідача 1 900 796, 79 грн. заборгованості, яка утворилась внаслідок невиконання відповідачем обов'язків з оплати послуг із зберігання, наданих за Договором. Надалі, право вимоги цього боргу було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Аліанс-Мєдіа" позивачу (т. 2, а.с. 169-172).

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Предметом договору зберігання можуть бути, як правило, рухомі речі, визначені індивідуальними ознаками, які не переходять у власність зберігача, і в окремих випадках на зберігання можуть передаватися речі з родовими ознаками.

За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності (ч. 1 ст. 957 ЦК України).

В матеріалах справи містяться копії складських квитанцій №2576 та №2577 від 19.11.2014 року (т. 1, а.с. 41), за якими спірне зерно, було переоформлено з третіх осіб на відповідача шляхом зміни поклажодавця на зерновому складі. Дані складські квитанції оформлені, підписані керівником та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Аліанс-Мєдіа".

З матеріалів справи вбачається, що визнання права власності на переоформлене на відповідача зерно було предметом спору у справах № 920/834/15 та № 920/919/15 (т. 1, а.с. 98-134).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.07.2015 року у справі № 920/834/15, яке набрало законної сили, визнано за третьою особо 1 право власності на зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2014 року вагою 3771439,00 кг, яке перебуває на зберіганні в зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Аліанс-Мєдіа", прийнятого на зберігання від відповідача за складською квитанцією на зерно №2577 від 19.11.2014 року, витребувано з безпідставного володіння відповідача на користь третьої особи 1 дане зерно, зобов'язано зерновий склад вчинити дії по переоформленню з відповідача на користь третьої особи 1 відповідного зерна та видати третій особі 1 нову складську квитанцію на це зерно, про що внести зміни та записи до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.07.2015 року у справі № 920/919/15, яке набрало законної сили, визнано за третьою особою 2 право власності на зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2014 року вагою 4483819,00 кг, яке перебуває на зберіганні в зерновому складі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Аліанс-Мєдіа", прийнятого на зберігання від відповідача за складською квитанцією на зерно №2576 від 19.11.2014 року, витребувано з безпідставного володіння відповідача на користь третьої особи 2 дане зерно, зобов'язано зерновий склад вчинити дії по переоформленню з відповідача на користь третьої особи 2 відповідного зерна та видати третій особі 2 нову складську квитанцію на це зерно, про що внести зміни та записи до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу.

В матеріалах справи містяться копії актів приймання-передачі № 00000000045 та № 00000000046 від 19.11.2014 року (т. 1, а.с. 203-204). Вказані документи, які могли б свідчити про передачу відповідачу зерна, відповідачем не підписані.

З урахуванням судових рішень, прийнятих у справах № 920/834/15 та № 920/919/15, враховуючи зібрані у даній справі матеріали, колегія приходить до висновку, що судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог і, у зв'язку з цим, касаційна (касаційні) скарги ТОВ "Агрофірма "Родючість" задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Родючість" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 року, прийняті у справі № 910/5690/16, залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

В.І.Студенець