Визнано недійсними тарифи банку на обслуговування картки, котрі останній протиправно, без попереднього повідомлення збільшив в односторонньому порядку (ВС/КЦС від 14.03.2018 р., № 760/22542/15-ц)

Фабула судового акту: Позивач 20 жовтня 2014 р. та 19 січня 2015 р. підписав дві заяви-анкети з ПАТ АБ «Укргазбанк» на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб-вкладників «Ощадних» рахунків. Тобто, згідно ЦК України – це договір банківського рахунка (ст. 1066 ЦК).

Важливим фактором, що спричинив укладення клієнта з банком зазначених договорів, був вигідний фіксований розмір комісії за переказ коштів у іноземній валюті, котра становила 1 грн. незалежно від суми переказу.

На момент початку операцій комісія за переказ коштів становила 1 грн. від суми переказу.

А вже 20 січня 2015 р. ПАТ АБ «Украгзбанк» шляхом розміщення на сайті банку вчинено односторонній правочин до договорів на відкриття карткового рахунку, яким змінено тарифи на обслуговування електронного платіжного засобу та встановлено тарифи на рівні 30% від суми операції.

Така дія банку спричинила виникнення заборгованості у позивача-клієнта банку у розмірі 62 297 грн. 49 коп., а також відсотків, нарахованих банком на таку заборгованість, що склали 9 122 грн. 92 коп., а остаточна заборгованість по рахунку дорівнює 71 420 грн. 41 коп.

Такі обставини спричинили звернення позивача за судовим захистом про визнання неправомірно нарахованої заборгованості та пені.

Рішення усіх трьох судових інстанцій виявилися позитивними для клієнта банку, котрі повністю підтримали позицію позивача.

Верховний Суд переглядаючи рішення попередніх судів, зазначив про таке.

Відповідно до ст.. 14.10 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей» банк зобов'язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронними платіжними засобами або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про такі зміни.

ПАТ АБ «Укргазбанк» не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ПАТ АБ «УКрагзбанк» за 10 банківських днів (як передбачено умовами договору) та/або за 30 календарних днів (як передбачено Законом України «про платіжні системи та переказ грошей) повідомив позивача про те, що з 20 січня 2015 р. застосовуватимуться нові тарифи на обслуговування електронного платіжного засобу.

Аналізуйте судовий акт: Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними (ВСКЦС, справа № 444/484/15-ц, 12.12.18)

Блокування карткового рахунку можливе лише у випадку вчинення банком дій, визначених Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму» (ВС/КЦС, № 235/5583/16-ц, 30.01.19)

Банк нараховував, а позивач сплачував комісію за обслуговування кредиту, що є незаконним, не відповідає вимогам справедливості та суперечить закону (ВС/КЦС,справа № 695/3474/17, 27.12.2018)

Нарахування підвищеної процентної ставки за прострочку сплати кредиту не є збільшенням розміру плати за його користування оскільки є мірою відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов'язання (ВС/КЦС № 646/10179/16-ц від 19.12.2019)

На чьи плечи ложится ответственность за кражу денег с банковской карты (ВС в деле № 691/699/16-ц от 20 июня 2018 р.)

Постанова

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 760/22542/15-ц

провадження № 61-2117св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 червня 2016 року у складі судді Усатової І. А. та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року у складі колегії суддів Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») про визнання неправомірно нарахованої заборгованості та пені.

Позовна заява мотивована тим, що 09 січня 2015 року між ним та ПАТ АБ «Укргазбанк» у відділенні № 130/23 у місті Черкаси було підписано заяву-анкету № АУV-7101-Ф/15-СНЕ на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків. Відкрито «Ощадний» рахунок за номером - НОМЕР_2; картка, яка прив'язана до цього рахунку, - НОМЕР_1.

19 січня 2015 року на картку НОМЕР_1 були зараховані грошові кошти у розмірі 92 000 грн.

О 17 годині 25 хвилин був здійснений переказ на платіжну систему «Skrill» у сумі 40 грн 50 коп.

О 17 годині 32 хвилини був здійснений переказ на платіжну систему «Skrill» у сумі 47 689 грн 05 коп.

По зазначеній картці був здійснений ще один переказ на платіжну систему «Skrill» о 17 годині 33 хвилини у сумі 47 854 грн 35 коп.

Позивач зазначав, що після того, як банком було введено комісію у розмірі 30 % від суми переказу, у нього по рахунку № НОМЕР_2 виникла заборгованість у сукупному розмірі 28 675 грн 28 коп., що підтверджується випискою від 17 червня 2015 по особовому рахунку № НОМЕР_2. Крім того, на неправомірно нараховану заборгованість банк нарахував відсотки, які склали суму у розмірі 4 115 грн 99 коп. Загальна сума неправомірно нарахованої заборгованості по рахунку № НОМЕР_2 становить 32 791 грн 17 коп.

20 жовтня 2015 року між ним та ПАТ АБ «Укргазбанк» у відділенні № 130/23 у місті Черкаси було підписано заяву-анкету № AYV- 6014-Ф/14-СНЕ на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків. Відкрито «Ощадний» рахунок за номером НОМЕР_3, картка, яка прив'язана до цього рахунку, - НОМЕР_4. Цього ж дня ним було написано заяву на видачу додаткової платіжної картки за номером НОМЕР_5, до картрахунку № НОМЕР_3. Тобто, до картрахунку за номером НОМЕР_3 прив'язано дві платіжні картки і по цим двом карткам здійснювались перекази, що відображено у виписці по особовому рахунку від 17 червня 2015 року.

19 січня 2015 року на карту НОМЕР_5 було зараховано 140 000 грн.

О 14 годині 23 хвилини був здійснений переказ на платіжну систему «Skrill» у сумі 66 120 грн. По вищезазначеній карті був здійснений ще один переказ на платіжну систему «Skrill» о 14 год. 28 хв. у сумі 37 357 грн 80 коп. Сума неправомірно нарахованої комісії по картці № НОМЕР_3 становить 31 043 грн 34 коп.

19 січня 2015 року о 16 годині 28 хвилин на карту № НОМЕР_5 було зараховано 66 000 грн.

О 14 годині 09 хвилин був здійснений переказ на платіжну систему «Skrill» у сумі 34 713 грн.

По вказані карті був здійснений ще один переказ на платіжну систему «Skrill» о 14 годині 37 хвилин у сумі - 68 599 грн 50 коп. А також двома хвилинами пізніше був здійснений переказ на суму 826 грн 50 коп., о 15 годині 59 хвилин був здійснений платіж у сумі 41 грн 49 коп. Сума неправомірно нарахованої заборгованості по картці становить 31 254 грн 15 коп.

Основною перевагою приєднання позивача до зазначеного договору було те, що комісія за переказ коштів у іноземній валюті була фіксованою та становила 1 грн, незалежно від суми переказу. Проте банк без його повідомлення 20 січня 2015 року вчинив односторонній письмовий правочин до договорів на відкриття карткового рахунку, яким змінено тарифи на обслуговування електронного платіжного засобу та встановлено тарифи на рівні 30 % від суми операції та нарахував у зв'язку з цим заборгованість у сукупному розмірі 62 297 грн 49 коп. Окрім того, на неправомірно нараховану заборгованість банк нарахував відсотки, які склали суму 9 122 грн 92 коп., загальна сума неправомірно нарахованої заборгованості по рахунку № НОМЕР_3 становить - 71 420 грн 41 коп. Усі операції по карткам проводилися по одному рахунку, оскільки дві картки підв'язані під один рахунок № НОМЕР_3.

Позивач вважав, що дії відповідача суперечать загальним засадам цивільного законодавства та статті 14.10 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей», згідно з якою банк зобов'язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомлення про такі зміни. Посилаючись на викладене, та з урахуванням збільшених позовних вимог, просив задовольнити позов та визнати односторонній правочин від 20 січня 2015 року, яким внесено зміни до тарифного плану «Рго-запас+» недійсним з підстав статтей 1066 1068 ЦК України.

Зобов'язати ПАТ АБ «Укргазбанк» списати з рахунку НОМЕР_2-980 заборгованість у розмірі 62 297 грн 49 коп. - 30 % комісії за безготівкові розрахунки в іноземній валюті;

зобов'язати ПАТ АБ «Укргазбанк» списати з рахунку НОМЕР_2-980 заборгованість у розмірі 28 675 грн 18 коп. - 30 % комісії за безготівкові розрахунки в іноземній валюті;

визнати проценти, які нараховуються за користування овердрафтами, що виникли внаслідок застосування 30 % комісії за операціями безготівкової оплати товарів чи послуг, такими, що нараховані з порушенням норм чинного законодавства та зобов'язати ПАТ АБ «Укргазбанк» списати заборгованість із сплати процентів;

стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на його користь 36 249 грн 50 коп. пені відповідно до статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме: за договором від 20 жовтня 2014 року № АYV-6014-Ф/14-СНЕ-11 426 грн 08 коп.; за договором від 19 січня 2015 року № АYV-7101-Ф/15-СНЕ - 24 823 грн 42 коп.; та стягнути з відповідача судові витрати.

06 червня 2016 року рішенням Солом'янського районного суду міста Києва позов задоволено.

Визнано односторонній правочин від 20 січня 2015 року, яким внесено зміни до тарифного плану «Рго-запас+», у відносинах між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк», недійсним.

Зобов'язано ПАТ АБ «Укргазбанк» списати з рахунку № НОМЕР_2-980 заборгованість у розмірі 62 297 грн 49 коп., що є сумою 30 % комісії за безготівкові розрахунки в іноземній валюті;

Зобов'язано ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» списати з рахунку № НОМЕР_3-980 заборгованість у розмірі 28 675 грн 18 коп., що є сумою 30 % комісії за безготівкові розрахунки в іноземній валюті;

визнано проценти, які нараховуються за користування овердрафтами, що виникли внаслідок застосування 30 % комісії за операціями безготівкової оплати товарів чи послуг, такими, що нараховані з порушенням норм чинного законодавства, та зобов'язано ПАТ АБ «Укргазбанк» списати заборгованість по таких процентах;

Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 36 249 грн 50 коп. пені, а саме: договір від 20 жовтня 2014 № АYV-6014-Ф/14-СНЕ - 11 426 грн 08 коп.; договір від 19 січня 2015 № АYV-710І-Ф/15-СНЕ - 24 823 грн 42 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ПАТ АБ «Укргазбанк» за 10 банківських днів, як це передбачено договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків, до якого приєднався позивач, або 30 календарних днів, як встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів», повідомило позивача про те, що з 20 січня 2015 року будуть застосовані нові тарифи на обслуговування електронного платіжного засобу, чим порушено строки вчинення одностороннього правочину. Таким чином, підстав для нарахування позивачу такої комісії у банку не було.

09 листопада 2016 року ухвалою апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» відхилено. Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 червня 2016 року залишено без змін.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що пункт 8.3.1 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників, «Ощадних» рахунків до якого приєднався позивач, та яким передбачено право банка в односторонньому порядку вносити зміни та доповнення щодо Тарифів на послуги, що надаються держателю платіжних карток суперечить положенням статті 14.10 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей». Тому дії банка щодо прийняття одностороннього правочину від 20 січня 2015 року та нарахування позивачу комісії ставкою 30 % від суми операції є неправомірними.

У грудні 2016 року Самойленко А. В. - представник ПАТ АБ «Укргазбанк» подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну каргу, в якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі Самойленко А. В. - представник ПАТ АБ «Укргазбанк» посилається на те, що ПАТ АБ «Укргазбанк» діяло згідно з умовами укладеного з позивачем договору, зміст одностороннього правочину не суперечить цивільному законодавству, а також інтересам держави та суспільства, порушення строків запровадження одностороннього правочину не є підставою для визнання його недійсним.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядається спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 січня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом установлено, що 19 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк» у відділені № 13023 у місті Черкаси було підписано заяву-анкету № АYV-7101-Ф/15-СНЕ на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - вкладників «Ощадних» рахунків. Відкрито на ім'я позивача «Ощадний» рахунок за номером НОМЕР_2 та видано картку, яка прив'язана до цього рахунку - НОМЕР_1.

19 січня 2015 року на картку НОМЕР_1 були зараховані грошові кошти у розмірі 92 000 грн.

О 17 годині 25 хвилин був здійснений переказ на платіжну систему «Skrill» у сумі 40 грн 50 коп.

О 17 годині 32 хвилини був здійснений переказ на платіжну систему «Skrill» у сумі 47 689 грн 05 коп.

Судом встановлено, що згідно з випискою по особовому рахунку по вищевказаній картці був здійснений ще один переказ на платіжну систему «Skrill» о 17 годині 33 хвилини у сумі - 47 854 грн 35 коп.

Відповідно до виписки від 17 червня 2015 року за особовим рахунком № НОМЕР_2 після введення банком комісії у розмірі 30 % від суми переказу у позивача за рахунком № НОМЕР_2 виникла заборгованість у розмірі - 28 675 грн 28коп. Крім того, на нараховану заборгованість банком були нараховані ще й відсотки, які склали суму у розмірі 4 115 грн 99 коп. Загальна сума нарахованої заборгованості за рахунком № НОМЕР_2 становить 32 791 грн 17 коп.

Судом також встановлено, що 20 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк» у відділенні № 130/23 у місті Черкаси було підписано заяву-анкету № AYV- 6014-Ф/14-СНЕ на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків. Відкрито «Ощадний» рахунок за номером НОМЕР_3, картка, яка прив'язана до цього рахунку - НОМЕР_4. Цього ж дня позивачем було написано заяву на видачу додаткової платіжної картки за номером - НОМЕР_5, до картрахунку № НОМЕР_3. Тобто, до картрахунку за № НОМЕР_3 прив'язано дві платіжні картки і за цими двома картками здійснювались перекази, що відображено у виписці по особовому рахунку від 17 червня 2015 року.

19 січня 2015 року на карту № НОМЕР_4 було зараховано 140 000 грн 00 коп.

О 14 годині 23 хвилини був здійснений переказ на платіжну систему «Skrill» у сумі 66 120 грн 00 коп.

При цьому судом було встановлено, що за вищезазначеною карткою був здійснений ще один переказ на платіжну систему «Skrill» о 14 годині 28 хвилин у сумі -37 357 грн 80 коп. Сума нарахованої комісії за карткою № НОМЕР_4 становить 31 043 грн 34 коп.

19 січня 2015 року о 16 годині 28 хвилин на карту № НОМЕР_5 було зараховано 66 000 грн 00 коп.

О 14 годині 09 хвилин був здійснений переказ на платіжну систему «Skrill» у сумі 34 713 грн 00 коп.

По вищезазначеній карті був здійснений ще один переказ на платіжну систему «Skrill» о 14 годині 37 хвилин у сумі 68 599 грн 50 коп., а також двома хвилинами пізніше був здійснений переказ на суму 826 грн 50 коп., о 15 годині 59 хвилин був здійснений платіж у сумі 41 грн 49 коп.

Сума нарахованої заборгованості по картці НОМЕР_5 становить 31 254 грн 15 коп.

Усі операції за картками проводилися по одному рахунку, оскільки, як зазначалось вище, дві картки підв'язані під один рахунок № НОМЕР_3.

На момент початку цієї операції комісія за переказ коштів була у розмірі 1 грн від суми переказу, а тому позивач обґрунтовано розраховував на списання комісії у розмірі 1 грн від суми переказу.

20 січня 2015 року ПАТ АБ «Укргазбанк» вчинено односторонній письмовий правочин до договорів на відкриття карткового рахунку, яким змінено тарифи на обслуговування електронного платіжного засобу та встановлено тарифи на рівні 30 % від суми операції.

У зв'язку зі зміною тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу до 30% від суми операції банк нарахував позивачу заборгованість в сукупному розмірі 62 297 грн 49 коп. Окрім того, на нараховану заборгованість банк нарахував відсотки, які склали суму 9 122 грн 92 коп., загальна сума нарахованої заборгованості по рахунку № НОМЕР_3 складає 71 420 грн 41 коп.

Судом встановлено, що 20 січня 2015 року ПАТ АБ «Укргазбанк» на сайті банку було розміщено «Односторонній правочин до договорів на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ АБ «Укргазбанк» та договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у формі публічної пропозиції за тарифними планами «Класичний», «Економ», «Економ+», «Елітний», «Експрессо», «Експрессо+», «Картка Школяра», «Люкс», «Оптимальний», «Партнерський», «Преміум», «Престижний», «Стандарт», «РІ10-Запас+», «РЛО-Запас», «Стандартний роздрібний», «Універсальна картка «Домовинок»».

ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі вищевказаного правочину була нарахована комісія на рахунок позивача № НОМЕР_3 у сукупному розмірі 90 972 грн 67 коп. за грошовими операціями, що здійснені у період з 19 січня 2015 року по 20 січня 2015 року включно.

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Судом установлено, що ОСОБА_1, підписуючи заяви-анкети на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків, приєднався до договору приєднання та погодився з його умовами.

Пунктом 6.2 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків встановлено, що клієнт підтверджує, що він ознайомлений та згоден з правилами платіжної системи Master Card Europe S.A. (Бельгія), VISA International (США) та УкрКарт (Україна) (правила платіжної системи), умовами одержання та використання платіжної картки.

Пунктом 8.3.1 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб - власників «Ощадних» рахунків, сторони домовились, що банк вправі в односторонньому порядку вносити зміни та доповнення до тарифів на послуги, що надаються держателю платіжної картки, шляхом вчинення одностороннього письмового правочину банку. Такий односторонній письмовий правочин банку створює та/чи змінює відповідним чином права та обов'язки банку та/або клієнта (і відповідно держателів платіжної картки) за цим договором. Такий правочин набуває чинності з дати, вказаної в ньому. Банк має право вчиняти односторонні письмові правочини шляхом розміщення оголошення письмового правочину банку на дошках, оголошеннях банку, що розміщуються у загальнодоступних для клієнтів місцях.

Однак, відповідно до статті 14.10 Закону України «Про платіжні системи і переказ грошей» банк зобов'язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомлення про такі зміни.

ПАТ АБ «Укргазбанк» не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ПАТ АБ «Укргазбанк» за 10 банківських днів (як передбачено умовами договору) та/або за 30 календарних днів (як передбачено Законом України «Про платіжні системи і переказ грошей») повідомив позивача про те, що з 20 січня 2015 року застосовуватимуться нові тарифи на обслуговування електронного платіжного засобу.

Згідно із частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Положеннями частиною першою статті 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Як вбачається із виписок за рахунком, позивачем було проведено розрахунок за товар картками ПАТ АБ «Укргазбанк» на загальну суму 18 344 доларів 96 центів США, що за комерційним курсом купівлі-продажу валюти ПАТ АБ «Укргазбанк» на день здійснення розрахунку становило 303 242 грн 49 коп., а саме: 19 січня 2015 - 12 562 доларів 51 центів США (за договором від 20 жовтня 2014 року № АУУ-6014-Ф/14-СНЕ), що еквівалентно 207 658 грн 29 коп.; 19 січня 2015 року - 5 782 доларів 45 центів США, що еквівалентно 95 584 грн 20 коп. (за договором від 19 січня 2015 № АУУ-7101-Ф/15-СНЕ).

Судом встановлено, що фактично грошові кошти з карткового рахунку позивача було списано 23 січня 2015 року.

Однак, згідно з випискою за рахунком разом із зазначеними вище сумами також було списано грошові кошти у розмірі 90 972 грн 67 коп., а саме: 19 січня 2015 року - 62 297 грн 49 коп. (за договором від 20 жовтня 2014 року № АУУ-6014-Ф/14-СНЕ); 19 січня 2015 року - 28 675 грн 18 коп. (за договором від 19 січня 2015 року № АУУ-7101-Ф/15-СНЕ), тобто 30 % комісії за безготівкові розрахунки в іноземній валюті.

Відповідно до діючих тарифів за тарифним планом «Рго-запас+», який, як вбачається з Договорів, поширюється на платіжні картки позивача, за здійснення безготівкової оплати товарів чи послуг за допомогою платіжних систем за кожний випадок використання картки станом на дату здійснених позивачем операцій із платіжними картками, 19 січня 2015 року, стягується комісія у розмірі 1,00 грн (розділ 2 тарифного плану).

Таким чином суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку, що дії банку щодо прийняття одностороннього правочину від 20 січня 2015 року та нарахування позивачу комісії за ставкою 30 % від суми операції є неправомірними, а тому є всі передбачені законом підстави для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги необґрунтовані, зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судами повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 06 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: Н. О. Антоненко В. М. Коротун В. І. Крат В. П. Курило