ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2017 р. м. Київ К/800/11264/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 26.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 у справі № 510/1334/16-а за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області про визнання протиправною відмову та зобов'язання відновити виплату пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області, в якому просив визнати протиправною відмову та зобов'язати відновити виплату пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 03 липня 2009 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (Верховна Рада України; Закон, Перелік від 14.10.2014 № 1697-VII). Одночасно позивач працює на посаді прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області. З 01.04.2015 року виплату призначеної пенсії за вислугу років позивачу було припинено у зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, оскільки, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, позивач вважав, що неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, він мав право на поновлення виплати раніше призначеної пенсії.

Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Ренійському районі Одеської області у відновлені виплати пенсії ОСОБА_5 з 1 червня 2015 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області відновити виплату пенсії ОСОБА_5 з 1 червня 2015 року.

На постанову Ренійського районного суду Одеської області від 26.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 року надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_5 з 3 липня 2009 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». З 01.04.2015 року виплату призначеної пенсії за вислугу років позивачу було припинено у зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На час подання позову позивач продовжував працювати на посаді прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області.

ОСОБА_5 11.07.2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області з заявою про відновлення виплати пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

Листом Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області від 25.07.2016 року № 127/12 у задоволенні заяви позивача було відмовлено, оскільки підстав для поновлення виплати пенсії позивачу немає.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернувся в суд з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст. 47 ст. 54 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Однак колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 Розділу І Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793 із наступними змінами) замінено чотирма частинами такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується; у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Також згідно підпункту 2 пункту 12 Розділу І Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» абзац другий частини першої статті 47 вказаного Закону, викладено в такій редакції: «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. У період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

При цьому, за приписами пункту 2 розділу ІІІ Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Таким чином, порядок тимчасового припинення виплати пенсії працюючим пенсіонерам органів прокуратури встановлено згідно з пунктами 1, 12 Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

У відповідності до пункту 5 розділу ІІІ Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються. При цьому особам, які підпадають під дію Закону України «Про прокуратуру», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, судами не враховано, що позивачу як працівнику органів прокуратури пенсія була призначена у 2009 році, а на підставі положень, визначених пунктами 1, 12 Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.04.2015 року виплата пенсії як працюючому пенсіонеру тимчасово припинено, оскільки після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що обмеження щодо тимчасового припинення виплати працюючим пенсіонерам у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, встановлені у ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року «Про прокуратуру», а також у ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлені для осіб, які продовжують працювати на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів». Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у 2015-2016 роках продовжував працювати на посаді прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області.

Таким чином, обмеження щодо тимчасового припинення виплати пенсії у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, що встановлені у ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції відповідно до Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» поширювали свою дію на позивача.

При цьому, згідно пункту 22 Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» абзаци другий і третій частини першої статті 47 викладено у новій редакції та встановлено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються». Аналогічні положення внесено згідно пункту 29 вказаного Закону до ч. 15 ст. 86 Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII «Про Прокуратуру».

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що у ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції згідно підпункту 2 пункту 12 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (на період з 01.04.2015 року до 31.12.2015 року) та в редакції згідно пункту 22 Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (на період з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року) встановлено обмеження щодо тимчасового припинення виплати призначених пенсій працюючим пенсіонерам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

Оскільки позивач у період 2015-2016 років працював на посаді прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», рішення Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області від 25.07.2016 року № 127/12 про відмову у задоволенні заяви позивача прийнято у відповідності до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакціях згідно із змінами, внесеними відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII та Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог. Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220 222 223 229 230 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області у справі № 510/1334/16-а задовольнити.

Постанову Ренійського районного суду Одеської області від 26.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області і - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: