ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/66182/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я. Гончар Л.Я. Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, відділення Державного казначейства України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2009 року ОСОБА_4 пред'явила позов до управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, відділення Державного казначейства України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про стягнення коштів.

Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15 березня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач має статус учасника війни. Статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено розміри виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня: учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них - п'ять мінімальних пенсій за віком; інвалідам війни 1-ї групи - десять мінімальних пенсій за віком, 2-ї групи - вісім мінімальних пенсій за віком, 3-ї групи - сім мінімальних пенсій за віком, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни - чотири мінімальні пенсії за віком, іншим учасникам війни - три мінімальні пенсії за віком.

Однак, позивач отримувала вказану допомогу у менших розмірах, в зв'язку з чим звернулась про її перерахунок. Відповідачем відмовлено ОСОБА_4 у здійсненні перерахунку допомоги до 5 травня.

Законами України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" будь-яких змін до статті 12 Закону № 3551-ХІІ, які б зменшували розмір виплат, не вносилось.

За перевіркою матеріалів справи вбачається, що у 2009 році одноразова грошова допомога до 5-го травня позивачу виплачена відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 своєї Постанови від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відтак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні цього спору застосуванню підлягає саме Закон № 3551-ХІІ, а не названа постанова Кабінету Міністрів України. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 вересня 2011 року - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області щодо невиплати разової щорічної грошової допомоги в повному обсязі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" неправомірними. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області здійснити перерахунок виплати ОСОБА_4 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня 2009 року відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: