ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2017 р. м. Київ К/800/26626/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Гончар Л.Я.

Суддів: Донця О.Є., Мороза В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії відповідача, щодо відмови у зарахуванні на пільгових умовах в півтора кратному розмірі загального стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі; просить суд зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його стажу роботи із розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців за період роботи з 03.09.1986 року по 13.02.1995 року, та виплатити йому недоотримані кошти, починаючи з часу призначення пенсії по віку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач, звернувшись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, отримав протиправну відмову пенсійного органу в такому перерахунку.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні стажу роботи у пільговому обчисленні та перерахунку пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44, ідентифікаційний код 20550895) зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителю АДРЕСА_1, періоди роботи вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області) з 03.09.1986 року по 13.02.1995 року як роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням виплачених сум, починаючи з 22.07.2014 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 працював в підрозділах виробничого об"єднання "Тюменьбургаз" виробничого об"єднання "Укрбургаз" з 12.08.1983 року по 08.02.1984 року - в Уренгойській експедиції глибокого буріння № 1 ВО "Тюменьбургаз" помічником бурильника експлуатаційного і розвідувального буріння скважин на нафту і газ 3 розряду постійним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області), з 09.02.1984 року по 26.03.1984 року - там же, переведений начальником зміни постійним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області), з 27.03.1984 року по 27.08.1984 року - на тому ж підприємстві переведений буровим майстром постійним методом в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області), з 03.09.1986 року по 31.03.1987 року - в Красноградському управлінні бурових робіт ВО "Укрбургаз" начальником зміни Районної інженерно-технологічної служби № 1 вахтово-експедиційним методом, з 01.04.1987 року по 31.09.1987 року - там же, переведений буровим майстром, з 01.10.1987 року по 07.03.1989 року - там же, переведений начальником зміни Центральної інженерно-технологічної служби вахтово-експедиційним методом, з 08.03.1989 року по 11.09.1990 року - на тому ж підприємстві, переведений майстром бурової вахтово-експедиційним методом, з 12.09.1990 року по 30.11.1990 року - на тому ж підприємстві, переведений начальником зміни Центральної інженерно-технологічної служби вахтово-експедиційним методом, з 01.12.1990 року по 30.09.1991 року - на тому ж підприємстві, переведений на посаду інженера по бурінню (бурових роботах) безпосередньо зайнятого на буровій 1 категорії Групи по оперативному управлінню виробництвом вахтово-експедиційним методом, з 01.10.1991 року по 25.11.1992 року -на тому ж підприємстві, переведений на посаду бурового майстра в службу буріння, з 26.11.1992 року по 28.07.1994 року - на тому ж підприємстві, переведений начальником зміни Центральної інженерно-диспетчерської служби вахтово-експедиційним методом, з 29.07.1994 року по 13.02.1995 року - на тому ж підприємстві, переведений буровим майстром служби буріння вахтово-експедиційним методом, що підтверджується копією довідки виробничого об"єднання "Тюменьбургаз" виробничого об"єднання "Укрбургаз" № 08-02/9596 та записами в трудовій книжці.

Рішенням відповідача від 26.12.2014 року ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні в пільговому обчисленні періоду роботи вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі з 03.09.1986 року по 13.02.1995 року, з огляду на що він звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з доводами якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач в межах спірних відносин діяв з порушенням норм законодавства.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

За правилами абзаців першого та другого пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року, постанови № 148, Указу від 26 вересня 1967 року.

Указом від 10 лютого 1960 року передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплата надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплата різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 14).

Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки.

Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Абзацом першим пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1987 року № 794/33-82 встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 14 Указу від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.

Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 14 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього Указу, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України у справі № 338/357/15-а від 2 грудня 2015 року.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено обстави по справі, проте помилково застосовано норми матеріального права для вирішення даних правовідносин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про необхідність скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про перерахунок пенсії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: