ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року м. Київ справа № 800/73/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Мороза В.Ф.

суддів: Донця О.Є.

Єрьоміна А.В.

Кравцова О.В.

Гончар Л.Я.

секретар судового

засідання Слободян О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (надалі також - Комісія, Кваліфікаційна комісія) про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся з позовом про оскарження рішення Кваліфікаційної комісії від 8 лютого 2017 року №24/вс-17 про допуск ОСОБА_5 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та зупинення проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно ОСОБА_5 до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження №42013110000001050. Зазначене рішення просить визнати незаконним та скасувати в частині зупинення проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно ОСОБА_5 до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження №42013110000001050.

Вважає його необґрунтованим та незаконним, вказуючи на відсутність передбачених законом підстав для зупинення кваліфікаційного оцінювання. При цьому зазначає, що порушення кримінального провадження щодо особи не передбачено нормами чинного кримінального процесуального закону, а отже і зупинення кваліфікаційного оцінювання на такій підставі, незважаючи на те, що вона передбачена частиною 7 статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є незаконним. Також посилається на те, що відповідач, допустивши позивача до кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, одночасно зупинив його проведення до набрання законної сили вироком суду чи припинення кримінального провадження. Такі два рішення Комісії вважає взаємовиключними, які не могли бути прийняті одночасно, оскільки самим відповідачем вже було встановлено, що жодних правових перешкод для допуску позивача до проходження кваліфікаційного оцінювання немає.

Кваліфікаційна комісія проти задоволення позову заперечує, вважає оскаржуване в частині рішення прийнятим на передбачених законом підставах. При цьому посилається на те, що відповідно до частини 7 статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі також - Закон) комісія має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання судді до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження у разі його порушення щодо судді. Вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність належних підстав для зупинення кваліфікаційного оцінювання через відсутність у кримінальному процесуальному законі стадії порушення кримінального провадження та легітимного визначення «особи, щодо якої порушено кримінальне провадження». Вказує, що відповідно до наданих Національною поліцією та Генеральною прокуратурою України відомостей, останньою розслідується кримінальне провадження від 29.11.2013 року, у якому позивачу вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

Судова колегія вбачає підстави для задоволення позову.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.02.2017 року №24/вс-17 допущено ОСОБА_5 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та зупинено проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно ОСОБА_5 до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження №42013110000001050.

Відповідно до змісту цього рішення підставою для зупинення кваліфікаційного оцінювання була надана на запит Комісії відповідь про розслідування Генеральною прокуратурою України кримінального провадження №42013110000001050 від 29.11.2013 року, у якому судді Вищого господарського суду України Ємельянову А.С. вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 376 та частиною 2 статті 376-1 Кримінального кодексу України.

При цьому, як вбачається з цього рішення, 13.12.2016 року Комісією було прийнято рішення про допуск позивача до участі у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та проведення стосовно нього спеціальної перевірки, а рішенням Комісії від 11 січня 2017 року №2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка.

Відповідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд утворюється протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом у порядку та у складі, що визначені цим Законом; а також призначаються судді Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, в тому числі у Касаційному господарському суді - 30 одиниць, Комісією, на виконання зазначених положень Закону, було оголошено 07 листопада 2016 року.

Відповідно до частин 4 та 5 статті статті 81 Закону з метою допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду за спеціальною процедурою кандидат на посаду судді подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: 1) письмову заяву про проведення кваліфікаційного оцінювання; 2) документи, визначені пунктами 2-13 частини першої статті 71 цього Закону; 3) документи, які підтверджують дотримання однієї з вимог, визначених частиною першою чи другою статті 33, частиною першою статті 38 цього Закону відповідно. Вища кваліфікаційна комісія суддів України: 1) на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду та формує його досьє; 2) проводить спеціальну перевірку в порядку, визначеному законом, щодо осіб, які відповідають вимогам до кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду; 3) проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, який успішно пройшов спеціальну перевірку; 4) за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі.

Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті і веб-порталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.

Загальний порядок подання заяви для участі у конкурсі та умови його проведення, відповідно до частини четвертої цієї статті, визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Відповідно до частини 9 статті 79 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Конкурс на зайняття вакантної посади, як передбачено частиною 12 статті 79 Закону, полягає у визначенні учасника конкурсу, який має вищу позицію за рейтингом.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання, згідно частини 4 статті 83 Закону, є: 1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; 2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

Отже, виходячи зі змісту ст. ст. 79, 81, 83 Закону, кваліфікаційне оцінювання є як одним з обов'язкових етапів конкурсу на заміщення вакантної посади, у тому числі формування складу Верховного Суду за спеціальною процедурою, так і застосовується у складі інших процедур чи є самостійною процедурою для цілей, визначених законом.

Частина 5 статті 81 Закону визначає на підставі передбачених частиною 4 цієї статті документів алгоритм послідовних дій Комісії у процедурі допуску та проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі, відповідно до якого: встановлюється відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду та формується його досьє; проводиться спеціальна перевірка в порядку, визначеному законом, щодо осіб, які відповідають вимогам до кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду; проводиться кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, який успішно пройшов спеціальну перевірку; за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду ухвалюється рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначається його рейтинг для участі у конкурсі.

Пунктом 5.6. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затв. рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (надалі також - Положення) передбачено, що за результатами проходження спеціальної перевірки Комісія ухвалює рішення про допуск осіб до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на заняття вакантної посади судді. При електронній формі подачі документів їх статус змінюється на «Допущені до кваліфікаційного оцінювання».

Відповідно до пункту 6.1. цього Положення кваліфікаційне оцінювання проводиться стосовно кандидатів, які за результатами спеціальної перевірки допущені до оцінювання.

При цьому за містом цієї процедури непроходження попереднього етапу конкурсу визначає неможливість участі у наступному.

Етапи кваліфікаційного оцінювання, такі як складення іспиту (письмове тестування та виконання практичного завдання), дослідження досьє та проведення співбесіди, або ж впровадження інших засобів встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання у процедурі проведення конкурсу на зайняття посади судді Верховного Суду, виходячи з положень частин першої та третьої статті 85 Закону, визначаються Кваліфікаційною комісією у межах встановленого законом строку формування Верховного Суду.

З резолютивної частини оскаржуваного рішення вбачається, що позивач був допущеним до кваліфікаційного оцінювання за результатами проведеної щодо нього спеціальної перевірки. Отже за висновком Комісії були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у допуску до кваліфікаційного оцінювання.

Допуск Комісією позивача до кваліфікаційного оцінювання та одночасне зупинення його проведення судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки, враховуючи визначений законом строк проведення конкурсу до Верховного Суду, зупинення кваліфікаційного оцінювання, як одного з етапів конкурсу, робить неможливим подальшу участь позивача у конкурсі.

При цьому Комісією, як органом, який визначає умови проведення конкурсу відповідно до частини 4 статті 79 Закону, не було визначено окремих умов продовження участі у конкурсі осіб, щодо яких проведення окремого етапу конкурсу, у даному випадку кваліфікаційного оцінювання, було зупинено до усунення певних обставин, що їх зумовило.

Таким чином прийняття рішення про зупинення кваліфікаційного оцінювання позивача унеможливило його участь у конкурсі на зайняття посади судді Верховного Суду за відсутності прямо передбачених для цього законом підстав.

Наведене дає підстави для висновку про прийняття Комісією рішення з порушенням вимог частини 3 статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості та пропорційності, оскільки допустивши до наступного етапу конкурсу на зайняття посади судді Верховного Суду, відповідач не визначив можливість участі позивача у самому конкурсі, а зупинивши кваліфікаційне оцінювання, позбавив участі у ньому.

Судова колегія вважає необґрунтованим посилання Комісії на частину 7 статті 84 Закону як на підтвердження правомірності своїх дій.

Відповідно до частини 7 статті 84 Закону у разі порушення кримінального провадження щодо судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження.

Вказаною нормою передбачено право Кваліфікаційної комісії зупинити кваліфікаційне оцінювання за наявності відповідних підстав. Використання цього права має бути виправданим та передбачати можливість відновлення, продовження та завершення процедури. А отже може обґрунтовано застосовуватись зокрема у випадках, коли законом кваліфікаційне оцінювання передбачається у вигляді самостійної процедури або не обмежене його проведення певними строками, тощо.

При цьому судова колегія звертає увагу на те, що визначені законом фільтри кваліфікаційного оцінювання, як то можливість запровадження та проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, надання Громадською радою доброчесності висновків про відповідність (невідповідність) судді критеріям професійної етики та доброчесності, а також закріплені частиною 19 статті 79 Закону повноваження Вищої ради правосуддя відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді за наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням, які визначаються Вищою радою правосуддя керуючись власною оцінкою обставин, пов'язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей, є такими, що у повній мірі здатні забезпечити формування складу Верховного Суду за рахунок кандидатів з високими морально-психологічними якостями та дотримання вимог, що висуваються до судді.

Судова колегія не погоджується з посиланням відповідача на частину третю статті 88 Закону як підставу для відмови у позові. Зазначеною нормою визначено підстави, за яких може бути оскаржене рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання. Разом з тим у цьому спорі оскаржується рішення про зупинення кваліфікаційного оцінювання. А отже оскаржуване рішення не приймалось за результатами його проведення.

Водночас судова колегія вважає безпідставними доводи позивача про необґрунтованість зупинення кваліфікаційного оцінювання з мотивів відсутності у кримінальному процесуальному законі стадії порушення кримінального провадження щодо особи.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Підозрюваним, відповідно до частини першої статті 42 КПК України є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вручення підозри визначають порушення кримінального провадження та особу, щодо якої воно здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 159, 160-163, 167, 171-1, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 лютого 2017 року №24/вс-17 в частині зупинення кваліфікаційної оцінювання стосовно ОСОБА_5 до набрання законної сили вироком суду або припинення кримінального провадження №42013110000001050.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді В.Ф. Мороз

О.Є. Донець

А.В. Єрьомін

О.В. Кравцов

Л.Я. Гончар