Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 602/471/16-ц

провадження № 61-8600св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - виконувач обов`язків керівника Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: сектор з питань державної реєстрації Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області, Іванковецька сільська рада Лановецького району Тернопільської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області на рішення Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Ходоровського М. В.,

Шевчук Г. М., Щавурської Н. Б., від 05 жовтня 2017 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У червні 2016 року виконувач обов`язків керівника Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: сектор з питань державної реєстрації Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області, Іванковецька сільська рада Лановецького району Тернопільської області, про скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що наказом головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 25 вересня 2014 року

№ 19-758/14-14СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, надано в оренду терміном на 7 років земельну ділянку, площею 30,2306 га, та встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, актуальної станом на 01 січня планового бюджетного періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін. На підставі вказаного наказу 05 березня 2015 року

з ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 59-сг, відповідно до пункту 8 якого орендна плата вноситься орендарем в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чинної на базовий податковий (звітний) період. Згідно з пунктом 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на базовий податковий (звітний) період становить 756 820,05 грн, що встановлюється з урахуванням нормативно-грошової оцінки за 1 га ріллі по Тернопільській області, яка складала 25 034,90 грн. Прокурор вказував, що за основу була взята грошова оцінка 1 га ріллі по Тернопільській області станом на 01 січня 2015 року з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України

від 31 жовтня 2011 року № 1185 «Про внесення змін до методики нормативної грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення та населених пунктів». Реєстраційною службою Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області 11 березня 2015 року здійснено реєстрацію вказаного договору оренди землі (індексний номер 19892896).

Посилаючись на те, що спірний наказ видано, а договір оренди землі укладено без обов`язкового проведення нормативної грошової оцінки землі, позивач просив суд скасувати наказ головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 25 вересня 2014 року

№ 19-758/14-14СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду», визнати недійсним договір оренди землі від 05 березня 2015 року № 59-СГ, укладений між головним управлінням Держземагентства у Тернопільській області та ОСОБА_1 , зареєстрований у реєстраційній службі Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області 11 березня 2015 року (індексний номер - 19892896), повернути земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області, у складі судді Костів Л. І., від 24 липня 2017 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Тернопільській області від 25 вересня 2014 року №19-758/14-14СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду». Визнано недійсним договір оренди землі від 05 березня 2015 року № 59-СГ, укладений Головним управлінням Держземагентства у Тернопільській області з ОСОБА_1 , зареєстрований у реєстраційній службі Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області

11 березня 2015 року (індексний номер 19892896). Зобов`язано ОСОБА_1 повернути у володіння і користування держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області земельну ділянку, загальною площею 30,2306 га, кадастровий номер 6123884000 :01 : 001 :0463, вартістю 908 108,48 грн, яка розташована за межами населеного пункту на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області, а Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийняти від ОСОБА_1 вказану земельну ділянку шляхом підписання акту прийому-передачі землі. Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі від 05 березня 2015 року

№ 59-СГ (індексний номер 19898554). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області

від 25 вересня 2014 року №19-758/14-14СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду», місцевий суд виходив з того, що його зміст суперечить податковому та цивільному законодавству України, іншим актам законодавства та інтересам держави. При укладенні договору оренди земельної ділянки у порушення частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку землі», частини першої

статті 15 Закону України «Про оренду землі», пункту 289.1

статті 289 Податкового кодексу України нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не проводилась, технічна документація з нормативно-грошової оцінки не розроблялась, а для визначення розміру орендної плати в оспорюваному договорі оренди використовувались дані Держземагентства України щодо нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі (1 га) по Тернопільській області на 2015 рік з урахуванням коефіцієнтів індексації, а не конкретної земельної ділянки, яка передавалась в оренду. Спірний договір оренди земельної ділянки укладений на підставі незаконного наказу, а тому в силу положень статті 203, частини першої статті 215 ЦК України наявні підстави для визнання його недійсним та задоволення позовних вимог про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 05 жовтня

2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області задоволено частково, рішення суду першої інстанції у частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області

від 25 вересня 2014 року №19-758/14-14СГ скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до

пункту 3 спірного наказу від 25 вересня 2014 року № 19-758/14-14СГ Головне управління Держземагентства у Тернопільській області встановило орендну плату у відсотковому відношенні від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. У цьому наказі відсутнє посилання, що грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, повинна бути визначена з урахуванням нормативно-грошової оцінки 1 га ріллі по Тернопільській області, як це зазначено у договорі оренди землі від 05 березня 2015 року № 59-СГ. Таким чином висновок місцевого суду про невідповідність наказу змісту податкового та цивільного законодавства є безпідставним, а розмір та умови внесення орендної плати були встановлені у договорі оренди земельної ділянки, який обґрунтовано визнано недійсним. В іншій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що доводи апеляційних скарг не спростовують законності та обґрунтованості судового рішення про визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подали

У касаційній скарзі заступник прокурора Тернопільської області просить скасувати рішення апеляційного суду у частині відмови у задоволенні позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції у цій частині, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що у спірному наказі встановлено річну оренду плату за користування спірною земельною ділянкою у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, актуальної станом на 01 січня планового бюджетного періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін. Зазначене є порушенням положень законодавства про оренду земельних ділянок державної чи комунальної форми власності, оскільки нормативна грошова оцінка землі є основою для визначення розміру орендної плати цих земельних ділянок. На думку заявника, ОСОБА_1 була зобов`язана замовити проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку вона мала намір орендувати, та надати технічну документацію. У спірному наказі визначено орендну плату на підставі нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, а не конкретної земельної ділянки, яку ОСОБА_1 мала намір орендувати. На підставі спірного наказу необґрунтовано визначено розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою. У разі залишення спірного наказу в силі, відповідачі вправі повторно укласти договір оренди спірної земельної ділянки на умовах, що суперечать законодавству.

Рішення апеляційного суду оскаржується лише у частині вирішення позовних вимог про скасування наказу Головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 25 вересня 2014 року

№ 19-758/14-14СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду». В іншій частині не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України касаційному перегляду не підлягає.

Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

У відзивах на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області та ОСОБА_1 просять залишити касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою скаргою.

27 червня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом Головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 10 вересня 2014 № 19-601/14-14СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер НОМЕР_3 , площею 30,2306 га, з метою подальшого надання в оренду для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу - рілля), розташованої за межами населеного пункту на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області та зобов`язано ОСОБА_1 виготовити та затвердити в установленому законодавством порядку технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 25 вересня 2014 року № 19-758/14-14СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, надано в оренду терміном на 7 років земельну ділянку, площею 30,2306 га, кадастровий номер НОМЕР_4 (змінений відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 14 лютого 2015 року № 19-329/14-15СГ на НОМЕР_3) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу - рілля) за межами населеного пункту на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області. Встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, актуальної станом на 01 січня планового бюджетного періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін. Зобов`язано ОСОБА_1 провести державну реєстрацію права користування на умовах оренди земельних ділянок.

05 березня 2015 року між Головним управлінням Держземагентства у Тернопільській області, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, було укладено договір оренди землі № 59-СГ про передачу у строкове платне користування земельної ділянки, площею 30,2306 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області (а. с. 12-15).

Відповідно до пункту 8 договору оренди земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, чинної на базовий податковий (звітний) період.

Згідно з пунктом 4 договору оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки на базовий податковий (звітний) період становить 756 820,05 грн, що встановлюється з урахуванням нормативно-грошової оцінки за 1 га ріллі по Тернопільській області, яка складала 25 034,90 грн.

За основу бралася грошова оцінка 1 га ріллі по Тернопільській області станом на 01 січня 2015 року з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 «Про внесення змін до методики нормативної грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення та населених пунктів», що підтверджується інформацією відділу Держземагентства у Лановецькому районі Тернопільської області (а. с. 17).

Реєстраційною службою Лановецького районного управління юстиції Тернопільської області 11 березня 2015 року здійснено реєстрацію вказаного договору оренди землі (індексний номер - 19892896).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 05 березня 2015 року № 59-СГ орендодавець Головне управління Держземагентства у Тернопільській області передав, а орендар ОСОБА_1 прийняла у користування земельну ділянку площею 30,2306 га, у тому числі рілля

30,2306 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , із земель державної власності сільськогосподарського призначення (рілля), розташовану за межами населеного пункту на території Іванковецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Положеннями статті 289 ПК України та частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

Земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом.

У відповідності до статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінки земельних ділянок проводиться в обов`язковому порядку при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Встановивши, що наказ Головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 25 вересня 2014 року № 19-758/14-14СГ, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою та надано дозвіл ОСОБА_1 на укладення договору оренди спірної земельної ділянки, було прийнято без обов`язкового проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка підлягає передачі в оренду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання його незаконним та скасування, оскільки нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а наказ Головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 25 вересня 2014 року № 19-758/14-14СГ суперечить вищенаведеним приписам чинного законодавства.

Апеляційний суд на вищезазначені вимоги закону достатньої уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що оскаржений наказ відповідає вимогам закону, оскільки ним передбачено оренду плату за користування спірною земельною ділянкою у розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, не врахував, що цей наказ прийнято органом державної влади без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати економічно доцільним та обґрунтованим розмір визначеної органом державної влади орендної плати.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив обставини справи та правильно вирішив спір.

За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 05 жовтня

2017 року у частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Тернопільській області від 25 вересня 2014 року № 19-758/14-14СГ скасувати. Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 24 липня 2017 року у цій частині залишити в силі.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39766192) на користь прокуратури Тернопільської області (код ЄДРПОУ 02910098) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі

826 (вісімсот двадцять шість) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_6 ) на користь прокуратури Тернопільської області (код ЄДРПОУ 02910098) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн 80 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович