Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 643/4753/14-ц

провадження № 61-25808св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Реал Банк»,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

треті особи: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року у складі судді Зінченко Ю. Є. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2015 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Піддубного Р. М., Бровченко І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Реал Банк» (далі - ПАТ «Реал Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - УДАІ ГУ МВС України в Харківській області), Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - УДАІ ГУ МВС України в м. Києві), про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 01 березня 2014 року між ПАТ «Реал Банк» та ОСОБА_8 укладений договір купівлі-продажу автомобілів, за умовами якого у власність ОСОБА_8 передано шість автомобілів загальною вартістю 2 815 665,18 грн, а останній зобов'язався перерахувати на рахунок продавця вказану суму грошових коштів протягом шести місяців із дня підписання договору. Проте 28 лютого 2014 року ПАТ «Реал Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, рішенням від 28 лютого 2014 року № 10 виконавчою дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації, а уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призначено ОСОБА_9 Разом з тим, ОСОБА_9 не укладав від імені ПАТ «Реал Банк» жодних договорів, а тому укладений між ПАТ «Реал Банк» та ОСОБА_8 договір купівлі-продажу автомобілів від 01 березня 2014 року є нікчемним.

Протоколом від 28 лютого 2014 року № 35 на спільному засіданні Правління та Наглядової ради ПАТ «Реал Банк» було вирішено надати Голові Правління згоду на реалізацію автомобілів за оціночною вартістю та обрати оцінювачем майна (автомобілів) ТОВ «Інтернешнл Консалтинг», затвердити умови договору та суму оплати. Натомість оцінювачем залучено товарну біржу «Укрресурс», оцінка якої й була використана під час укладення оспорюваного договору.

Таким чином, договір купівлі-продажу автомобілів від 01 березня 2014 року укладений всупереч рішення Правління та Наглядової Ради ПАТ «Реал Банк» у частині обрання оцінювача, затвердження умов договору оцінки та суми оплати оцінювачу.

Під час розгляду справи стало відомо, що автомобіль VolkswagenTransporter, 2013 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_1 згодом відчужено на користь ОСОБА_5 Новому власнику автомобіля НОМЕР_2 та виписано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6.

Враховуючи наведене, позивач із урахуванням уточнених позовних вимог, просив застосувати наслідки нікчемності договору купівлі-продажу автомобілів від 01 березня 2014 року; витребувати у ОСОБА_8 наступні автомобілі: Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, № кузова НОМЕР_7; Volkswagen Transporter, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_8; Volkswagen Caddy, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_9; Volkswagen Amarok, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_10; Volkswagen Caddy, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_11; витребувати у ОСОБА_5 автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, № кузова НОМЕР_12 та повернути усі вищевказані автомобілі позивачу із наданням права здійснити реєстрацію в органах ДАІ МВС України.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року позов задоволено частково. Застосовано наслідки нікчемності договору купівлі-продажу автомобілів від 01 березня 2014 року, витребувано у ОСОБА_8 наступні автомобілі: Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, № кузова НОМЕР_7; Volkswagen Transporter, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_8; Volkswagen Caddy, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_9; Volkswagen Amarok, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_10; Volkswagen Caddy, 2012 року випуску, № кузова НОМЕР_11 та повернуто усі вищевказані автомобілі у власність ПАТ «Реал Банк» із наданням права здійснити реєстрацію в органах ДАІ МВС України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір від 01 березня 2014 року укладений усупереч рішення Правління та Наглядової ради ПАТ «Реал Банк» у частині обрання оцінювача майна, затвердження умов договору оцінки та суми оплати оцінювача та відповідно до вимог частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зазначений правочин вчинений органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, тобто є нікчемним. Відмовляючи у задоволенні позову про витребування у ОСОБА_5 автомобіля, суд першої інстанції виходив із того, що між позивачем та ОСОБА_5 відсутні договірні правовідносини, а тому до нього не можна застосовувати правила реституції щодо витребування зазначеного майна.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_5 автомобіля та залишаючи рішення суду без змін, апеляційний суд виходив із того, що оскільки автомобіль VolkswagenTransporter, 2013 року випуску, номер кузова(VIN): НОМЕР_5 був набутий останнім не за нікчемним правочином від 01 березня 2014 року, тому відсутні підстави для застосування реституції та витребування цього автомобіля у ОСОБА_5 на користь Банку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 24 червня 2015 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Реал Банк» - Федоренка А. В. відхилено, рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2015 року залишено без змін.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2017 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2015 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що на момент встановлення нікчемності договору купівлі-продажу автомобілів від 01 березня 2014 року, укладеного між ПАТ «Реал-Банк» та ОСОБА_12, власником автомобіля VolkswagenTransporter, 2013 року випуску, номер кузова (VIN): НОМЕР_5 вже був ОСОБА_6 Таким чином оскаржуваними рішення порушені права та обов'язки ОСОБА_6 як власника зазначеного автомобіля, однак суд не залучив його до участі у справі, чим порушив права останнього на реалізацію його процесуальних прав. Крім того, на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 01 березня 2014 року, тимчасового адміністрація у ПАТ «Реал Банк» не була запроваджена, а тому зазначений договір не є нікчемним. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачена можливість заявляти вимоги про витребування (повернення) майна на підставі статті 38 Закону, відчуженого за договорами, що є нікчемними згідно із частиною третьою статті 36 зазначеного Закону. У позовній заяві та рішенні суду міститься посилання на пункт 3 частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який передбачає право уповноваженої особи Фонду витребувати майно за договорами про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів. Разом з тим позивачем не надано вироку суду щодо посадових осіб банку, чи будь-яких інших доказів, які б підтверджували, що укладення оспорюваного договору є шахрайськими діями.

Заперечень на касаційну скаргу на адресу суду не надходило.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час його ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.

Судами установлено, що 01 березня 2014 року між ПАТ «Реал Банк» (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) укладений договір купівлі-продажу автомобілів № 01-03/1, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупця автомобілі (шість одиниць) загальною вартістю 2 815 665,18 грн, а останній в свою чергу, зобов'язався перерахувати на рахунок продавця суму коштів, вказану в пункті 3.1 договору протягом шести місяців із дня підписання цього договору.

Постановою Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року ПАТ «Реал Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, розпочато процедуру виведення з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03 березня по 02 червня 2014 року. Уповноваженою особою Фонду за тимчасову адміністрацію було призначено ОСОБА_9

Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 10 про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Реал Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію прийняте 28 лютого 2014 року, а зазначений договір купівлі-продажу укладений 01 березня 2014 року, тобто вже після призначення Уповноваженої особи Фонду та призупинення всіх повноважень органів управління Позивача.

Під час здійснення операцій з купівлі-продажу (обміну) з рухомим і нерухомим майном, потрібно обов'язково одержувати оцінку його вартості.

Відповідно до статуту ПАТ «Реал Банк» питання щодо прийняття рішення про обрання оцінювача майна банку та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг належить до виключної компетенції Наглядової ради банку.

Протоколом від 28 лютого 2014 року № 35 на спільному засіданні Правління та Наглядової ради ПАТ «Реал Банк» було вирішено надати Голові Правління згоду на реалізацію автомобілів за оціночною вартістю та обрати оцінювачем майна (автомобілів) ТОВ «Інтернешнл Консалтинг», затвердити умови договору та суму оплати. Натомість оцінювачем залучено товарну біржу «Укрресурс», оцінка якої й була використана під час укладення оспорюваного договору.

Згодом автомобіль Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова (VIN): НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3 відчужено на користь ОСОБА_5 17 червня 2014 року новому власнику автомобіля НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин першої, третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції на час укладення оспорюваного правочину) з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

У відповідності до статті 216 ЦК України недійсним правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимог про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки сторони недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про

визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього

майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недісйного правочину шляхом подання

Індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, ухвалюючи рішення про застосування наслідків нікчемності правочину - договору купівлі-продажу автомобілів від 01 березня 2014 року та витребування у ОСОБА_8 автомобілів, переданих йому за цим договором, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що відповідно до вимог частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зазначений договір є нікчемним. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_5 автомобіля Volkswagen Transporter, 2013 року випуску, номер кузова(VIN): НОМЕР_5, суди правильно виходили із того, що між позивачем та ОСОБА_5 відсутні договірні правовідносини, а тому до нього не можна застосовувати правила реституції щодо витребування зазначеного майна набутим за нікчемним правочином від 01 березня 2014 року, в цьому випадку підлягають застосуванню положення частини першої статті 388 ЦК України (витребування майна у добросовісного набувача).

Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуваними рішення порушені права та обов'язки ОСОБА_6, який на момент встановлення нікчемності договору купівлі-продажу автомобілів від 01 березня 2014 року, укладеного між ПАТ «Реал-Банк» та ОСОБА_12, був власником автомобіля VolkswagenTransporter, 2013 року випуску, номер кузова (VIN): НОМЕР_5, однак його не було залучено до участі у справі, чим порушені його права, не заслуговують на увагу, оскільки зазначеними рішеннями відмовлено у задоволенні позовних вимог про витребуванні у ОСОБА_5 спірного автомобіля, а тому ОСОБА_6 не позбавлений процесуальної можливості на подачу заперечень, доказів, прийняття участі у їх дослідженні під час розгляду іншої справи про витребування у нього зазначеного автомобіля.

Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали належне обґрунтування, а переоцінка доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2015 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик