Постанова

Іменем України

31 січня 2019 року

м. Київ

справа № 382/2027/16-ц

провадження № 61-16090св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Київобленерго»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Яготинського районного суду Київської області, у складі судді Бурзель Ю. В., від 26 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Приходька К. П., Голуб С. А., Іванової І. В., від 29 березня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - ПАТ «Київобленерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1. На підставі договору № 053145 про користування електричною енергією від 19 квітня 2001 року користується електричною енергією. Позивач послався на те, що під час перевірки контролерами Яготинського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» стану електроспоживання 11 грудня 2015 року було виявлено порушення ОСОБА_4 пункту 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПКЕЕН), а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника поза лічильником з порушенням схеми обліку: при від'єднанні ввідного проводу світло в будинку було, наявне відгалуження в частині покрівлі горища.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Київобленерго» 12 592, 16 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Київобленерго» 12 592, 16 грн вартості не облікованої електричної енергії.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що актом про порушення, а також показаннями свідка підтверджено, що провід, яким було здійснено самовільне підключення, заходив на один із автоматів, а потім разом із ввідним проводом піднімався нагору у перекриття, розібрання якого є неможливим, що не оспорювалось сторонами по справі, при від'єднанні ввідного провода від лічильника енергопостачання у будинку зберігалось, хоча не повинно було зберігатись, фрагмент провода, яким було здійснено самовільне підключення було вилучено як речовий доказ, про що було здійснено відповідний запис в акті про порушення. В результаті самовільного підключення до електромережі відповідачем задано шкоди, яка підлягає стягненню на корить позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що районним судом обґрунтовано стягнуто з відповідача завдані позивачу збитки у зв'язку із необлікованим споживанням електроенергії. Сам факт перевірки стану енергоспоживання за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якого було складено акт про порушення, відповідачем не оспорювався. ОСОБА_4 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1, та на якій розміщений будинок, у якому було виявлено самовільне підключення електроустановок до електромережі енергопостачальника поза лічильником з порушенням схеми обліку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У квітні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що в акті про порушення ПКЕЕН відсутня інформація щодо перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення. Дії енергопостачальника щодо визнання добового обсягу споживання електричної енергії за актом є неправомірними та суперечать вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії. Вказане свідчить, що акт оснований на припущеннях. У договорі про користування електричною енергією за № 053145 від 19 квітня 2001 року відсутня адреса будинку відповідача. Позивачем не встановлено, за якою адресою знаходиться будинок, в якому проживає відповідач.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У поданих запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Київобленерго»посилається на те, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті рішень судів попередніх інстанцій. Судами у повному обсязі досліджено наявні у матеріалах справи докази, яким надана належна оцінка.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 призначеної для ведення садівництва, що підтверджується державним актом.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 побудовано садовий будинок, який не введений в експлуатацію. На підставі договору про користування електричною енергією № 053145 від 19 квітня 2001 року позивачем здійснювалось електропостачання вказаного садового будинку, що не оспорювалось сторонами по справі.

11 грудня 2015 року під час перевірки контролерами Яготинського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» дотримання споживачами ПКЕЕН працівниками енергопостачальника було виявлено порушення ОСОБА_4 пункту 42 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника поза лічильником з порушенням схеми обліку, про що було складено акт про порушення № к031178, який був підписаний представниками енергопостачальника та споживачем ОСОБА_4

На засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕН 05 січня 2016 року, яке було проведено з участю ОСОБА_4, прийнято рішення провести ОСОБА_4 нарахування вартості спожитої поза приладом обліку електричної енергії згідно пункту 3.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, за період 249 днів, тобто з дня останньої технічної перевірки лічильника.

Сума збитків, завданих внаслідок порушення ОСОБА_4 ПКЕЕН, складає 12 592, 16 грн. Період розрахунку 249 днів, з дня останньої технічної повірки лічильника (а. с. 13-14).

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Таким правопорушенням, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно підпунктів 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року, споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно пункту 53 вказаних Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

За змістом пункту 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Вартість не облікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури.

Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; за кількістю днів (у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до усунення порушення).

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку із необлікованим використанням відповідачем електричної енергії, постачальником якої є ПАТ «Київобленерго», про що свідчить складений працівниками енергопостачальника акт про порушення ПКЕЕН від 11 грудня 2015 року № к031178, який був підписаний представниками енергопостачальника та споживачем ОСОБА_4 В результаті протиправних дій позивачу завдано шкоди у розмірі 12 592, 16 грн. Правильність розрахунку нарахованих збитків відповідачем не спростовано.

Судами правильно стягнуто завдані збитки саме із ОСОБА_4, оскільки він є власником земельної ділянки АДРЕСА_1, на якій розміщений будинок, у якому було виявлено самовільне підключення електроустановок до електромережі енергопостачальника поза лічильником з порушенням схеми обліку. Окрім того, на підставі договору про користування електричною енергією № 053145 від 19 квітня 2001 року позивачем здійснюється електропостачання вказаного садового будинку, що не заперечувалось відповідачем.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про задоволення позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников О. В. Білоконь С. Ф. Хопта