Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 127/11700/16-ц
провадження № 61-13249св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
відповідач - державне підприємство «Сетам»,
треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Коллект» до державного підприємства «Сетам», треті особи: відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_4, про визнання недійсними результатів публічних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, акту про реалізацію нерухомого майна, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернулось з позовом до державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), треті особи: відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_4, в якому просило визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: виділеної в натурі частки виробничих будівель цеху № 9, що складає 9981/1000 часток виробничих будівель загальною площею 10 749,3 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1, що були проведені 24 травня 2016 року державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, та всі процесуальні документи, видані в результаті проведення даних електронних торгів.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року, позовну заяву ТОВ «Кей-Колект» залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ТОВ «Кей-Колект», суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судові засідання, призначені на 16 вересня та 04 жовтня 2016 року, та не повідомив про причини неявки, а заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
У березні 2017 року ТОВ «Кей-Колект» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Касаційна скарга мотивована тим, що представник ТОВ «Кей-Колект» ОСОБА_5, який в судовому засіданні 15 липня 2016 року був повідомлений під розписку про час, дату та місце наступного судового засідання - 16 вересня 2016 року, не мав повноважень представляти інтереси ТОВ «Кей-Колект», оскільки видана йому товариством довіреність достроково скасована. У зв'язку з тим, що про призначене на 16 вересня 2016 року судове засідання була повідомлена особа, яка не є представником ТОВ «Кей-Колект», позивач не був належним чином повідомлений про дату судового засідання у справі.
У касаційній скарзі також зазначено, що про призначене на 04 жовтня 2016 року судове засідання ТОВ «Кей-Колект» належним чином повідомлено не було, оскільки судову повістку отримала ОСОБА_6, яка є адміністратором бізнес-центру, в якому фактично знаходиться товариство, та яка не мала повноважень отримувати поштову кореспонденцію позивача.
Заперечень на касаційну скаргу не надходило.
13 березня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Як уже зазначалося, ТОВ «Кей-Колект» звернулося до суду з позовом у червні 2016 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 09 годину 30 хвилин на 29 червня 2016 року.
Про судове засідання, призначене на 29 червня 2016 року ТОВ «Кей-Колект» повідомлялося шляхом направлення судової повістки поштою на адресу, зазначену в позовній заяві, однак поштове відправлення судової повістки повернулося до суду із відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
У наступному судовому засіданні, яке було призначене на 15 липня 2016 року, був присутній представник ТОВ «Кей-Колект» - ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності, що була дійсна до 30 вересня 2016 року. В зазначеному судовому засіданні представник ОСОБА_5 був повідомлений під розписку, що наступне судове засідання відбудеться 16 вересня 2016 року.
16 вересня 2016 року у судове засідання представник ТОВ «Кей-Колект» не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Розгляд справи відкладено на 04 жовтня 2016 року та на поштову адресу ТОВ «Кей-Колект» направлено судову повістку.
Судову повістку про призначене на 04 жовтня 2016 року судове засідання уповноважена особа ТОВ «Кей-Колект» отримала 29 вересня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У призначене на 04 жовтня 2016 рокусудове засідання представник ТОВ «Кей-Колект» не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Положення аналогічного змісту містить і пункт 3 частини першої статті 169 ЦПК України 2004 року.
Аналіз зазначених норм Закону свідчить про те, що суд може залишити позовну заяву без розгляду з наведеної правової підстави лише у випадку одночасного існування таких умов: 1) належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; 2) його неявка в два і більше судові засідання поспіль; 3) неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на те, що належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи позивач два рази поспіль не з'явився в судові засідання, не повідомивши суд про причини неявки та не подавши заяви про розгляд справи за його відсутності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для залишення позову ТОВ «Кей-Колект» без розгляду.
Таким чином, оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги, зокрема, про відсутність у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повноважень отримувати повідомлення про дату та час судових засідань у справі за позовом ТОВ «Кей-Колект», висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Таким чином, Верховним Судом під час касаційного розгляду справи встановлено, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді А. О. Лесько
С. Ю. Мартєв
С. П. Штелик