Постанова

Іменем України

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 522/18185/13-ц

провадження № 61-2392св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Первинна Профспілкова організація Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство»,

відповідач - Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство»,

третя особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» на постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В. у справі за позовом Профспілкового комітету Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство», третя особа - ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2013 року Первинна Профспілкова організація Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (далі - ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство»)звернулася до суду з позовом до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (далі - ДСК «Чорноморське морське пароплавство»), третя особа - ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що порушені права членів профспілки. Зокрема, з боку ДСК «Чорноморське морське пароплавство» при звільненні працівників їм не виплачувалася додаткова вихідна допомога у розмірі 20-місячного середнього заробітку у зв`язку зі скороченням штату, а також не виплачувалася середня заробітна плата за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Також не перераховувалися профспілкові внески на розрахунковий рахунок профспілки в період з 2013 та 2017 роки. Крім того, не погашена заборгованість по профспілковим внескам за 2012 рік.

З огляду на викладене, ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» просила суд визнати дії ДСК «Чорноморське морське пароплавство» незаконними, в частині умисного порушення «Галузевої угоди між Міністерством транспорту України і Профспілкою працівників морського транспорту України на 2001-2003 роки», а також «Галузевої угоди за 2004-2005 роки на підставі спільного рішення Колегії Укрморрічфлоту і Президії Центральної Ради ППМТУ від 02 квітня 2004 року» по відношенню усіх колишніх працівників ДСК «Чорноморське морське пароплавство»; зобов`язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» виконати в повному обсязі вимоги «Галузевої угоди між Міністерством транспорту України і Профспілкою працівників морського транспорту України на 2001-2003 роки», а також «Галузевої угоди за 2004-2005 роки на підставі спільного рішення Колегії Укрморрічфлоту і Президії Центральної Ради ППМТУ від 02 квітня 2004 року» по відношенню усього колишнього трудового колективу ДСК «Чорноморське морське пароплавство»; зобов`язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» виплачувати додаткову вихідну допомогу в розмірі 20-місячного середнього заробітку звільненим працівникам за скороченням штату у період банкрутства або санації, згідно пункту 9.4. та пункту 9.4.1. «Додаткової угоди № 3 від 20 лютого 2006 року» та «Додаткової угоди № 4 від 29 червня 2006 року» до колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом ДСК «Чорноморське морське пароплавство» на 2005-2007 роки, реєстраційний № 02/383-023 від 09 червня 2005 року; зобов`язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» виплачувати середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку на підставі статті 117 КЗпП України, що дозволить усунути умисне спричинення матеріальної шкоди у великих розмірах державі Україна в особі ДСК «Чорноморське морське пароплавство»; зобов`язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» зробити сплату усіх податків і обов`язкових платежів до держбюджету і фондів загальнообов`язкового соціального страхування, що нараховуються на фонд оплати праці підприємства (у тому числі вказану в пункті 9.4.1. додаткову вихідну допомогу) в першочерговому порядку на підставі вимог пункту 9.4.2. та «Додаткової угоди № 3 від 20 лютого 2006 року та «Додаткової угоди № 4 від 29 червня 2006 року» до колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом ДСК «Чорноморське морське пароплавство» на 2005-2007 роки», реєстраційний №-02/383-023 від 09 червня 2005 року. З 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; зобов`язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» провести зустрічну звірку по відрахуваннях профспілкових членських внесків з усіх посадових осіб ДСК «Чорноморське морське пароплавство», нарахованих на заробітну плату за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки і перерахованими на розрахунковий рахунок ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» в 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роках; зобов`язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» здійснити перерахування на розрахунковий рахунок ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» профспілкові внески за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 та 2017 роки, які не були перераховані у повному обсязі на підставі вимоги пункту 9.4.3. «Додаткової угоди № 3 від 20 лютого 2006 року» та «Додаткової угоди № 4 від 29 червня 2006 року» до колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом ДСК «Чорноморське морське пароплавство» на 2005-2007 роки», реєстраційний № 02/393-023 від 09 червня 2005 року; зобов`язати ДСК «Чорноморське морське пароплавство» в подальшому перераховувати на розрахунковий рахунок ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» профспілкові внески, як це передбачено «Колективним договором між адміністрацією і трудовим колективом ДСК «Чорноморське морське пароплавство» на 2005-2007 роки», реєстраційний № 02/393-023 від 09 червня 2005 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року у задоволенні позову ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позовна вимога щодо зобов`язання виплачувати додаткову вихідну допомогу в розмірі 20-місячного середнього заробітку звільненим працівникам за скороченням штату у період банкрутства або санації суперечить вимогам закону. Позивач, посилаючись на порушення прав працівників ДСК «Чорноморське морське пароплавство» та одночасно членів профспілки ДСК «Чорноморське морське пароплавство», будь-яких доказів порушення цих прав не надав. Також не доведено розмір не сплачених профспілкових внесків та заборгованості за 2012-2017 роки, яку має погасити відповідач. Позовна вимога в частині зобов`язання ДСК «Чорноморське морське пароплавство» виплачувати середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку не може бути предметом розгляду за цим позовом, оскільки така вимога підлягає розгляду при пред`явленні позову конкретним працівником до підприємства у випадку його звільнення та несвоєчасної виплати середнього заробітку, що є загально прийнятною судовою практикою. Не є також доведеними вимоги щодо зобов`язання відповідача зробити сплату усіх податків і обов`язкових платежів до держбюджету і фондів загальнообов`язкового державного страхування, що нараховуються на фонд оплати праці підприємства, оскільки право такої вимоги профспілці не належить. Також судом встановлено, що ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» знята з обліку у Професійній спілці робітників морського транспорту України 04 квітня 2013 року, що підтверджується відповідною довідкою.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» подала апеляційну скаргу, в якій просила про часткове скасування зазначеного рішення суду та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» про зобов`язання ДСК «Чорноморське морське пароплавство» здійснити перерахування профспілкових внесків на розрахунковий рахунок профспілки ДСК «Чорноморське морське пароплавство» за 2013-лютий 2018 року та погасити заборгованість по профспілковим внескам за 2012 рік, а також про стягнення з відповідача на її користь судового збору.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року змінено, скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про здійснення перерахування заборгованості по профспілковим внескам у розмірі 1 % відрахувань від заробітної плати працівників та 0,3 % від фонду оплати праці, за період з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2017 року, та прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» задоволено частково.

Стягнуто з ДСК «Чорноморське морське пароплавство» на користь ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» заборгованість за період з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 1 % відрахувань із заробітної плати працівників у сумі 37 189,42 грн та в розмірі 0,3 % відрахувань від фонду оплати праці в сумі 38 508,88 грн, а всього у сумі 75 698,30 грн.

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 травня 2018 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що припинення діяльності первинної профспілкової організації допускається лише за її власним рішенням і будь-яким іншим органом прийматись не може (частина четверта статті 18 Закону У країни «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Колективним договором ДСК «Чорноморське морське пароплавство», статутом Професійної спілки робітників морського транспорту України, статутом Професійної спілки робітників морського транспорту «Одеського морського порту» передбачається перерахування 1 % місячного заробітку члена профспілки та 0,3 % щомісячно від фонду оплати праці, однак вказані грошові кошти не перераховувались в ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство», чим були порушені права позивача на отримання вказаних коштів. Крім того, позивач ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» звернувся до суду саме в інтересах працівників ДСК «Чорноморське морське пароплавство», які є членами профспілкової організації, а тому грошові кошти також підлягають стягненню саме в їх інтересах.

Згідно вказаного розрахунку заборгованість ДСК «Чорноморське морське пароплавство» перед ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» в період з вересня 2012 року по грудень 2017 року, включно, склала 75 698,30 грн, із яких 1 % відрахувань із заробітної плати склав 37 189,42 грн, 0,3 % відрахувань із фонду заробітної плати - 38 508,88 грн. При цьому судом зазначено, що відрахування за січень і лютий 2018 року не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, так як вказаний період часу не був предметом судового розгляду, оскільки згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в період часу з вересня 2012 року по грудень 2017 року, включно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2019 року ДСК «Чорноморське морське пароплавство» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ДСК «Чорноморське морське пароплавство» немає підстав для нарахування вказаних коштів та незрозуміло куди і кому необхідно здійснювати перерахування, оскільки листом Професійної спілки робітників морського транспорту України від 30 травня 2013 року № 01-081 встановлено, що ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» знята з обліку в професійній спілці робітників морського транспорту України за рішенням Пленуму Центральної Ради ПРМТУ.

Судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що під час повторного розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було порушено норми процесуального права на подання доказів, які стали основою для задоволення апеляційної скарги.

Також, апеляційний суд помилково дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити перерахування профспілкових внесків на розрахунковий рахунок профспілки ДСК «Чорноморське морське пароплавство» за 2013-лютий 2018 року та погасити заборгованість по профспілковим внескам за 2012 рік, оскільки в суді першої інстанції не пред`явлено вимоги щодо погашення профспілкових внесків за січень-лютий 2018 року.

Разом з тим, списки членів ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство», відповідно до яких розраховувалась сума заборгованості, є неактуальними та недостовірними, оскільки деякі співробітники не є членами ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство».

Таким чином, судом апеляційної інстанції не було досліджено суми заборгованості, не встановлено обставин справи, які відносяться до предмету доказування, не було вказано періоди по розрахункам. Наявні розрахунки були надані позивачем в односторонньому порядку, без належного обґрунтування пропущення строку на їх подачу, з порушенням порядку подання до суду, з недостовірними даними, внаслідок чого порушено та недотримано право ДСК «Чорноморське морське пароплавство» на захист.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У березні 2019 року ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ДСК «Чорноморське морське пароплавство», в якому зазначала, що зняття з обліку ППО в однієї з вищих за рівнем галузевій профспілці жодним чином не впливає на дієздатність ППО як юридичної особи, оскільки цей облік є лише підставою для надання певної допомоги (правової, з ведення бухгалтерського обліку, з охорони праці та ін.), відсутність або наявність такого обліку жодним чином не впливає на обов`язок підприємства виконувати вимоги статей 42, 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Крім того, відповідач в судах першої та апеляційної інстанцій розрахунок заборгованості по перерахуванням профспілкових внесків 1 % та 0,3 % від фонду оплати праці не оспорював. Відповідач не заперечував раніше та не заперечує у касаційній скарзі той факт, що він утримував 1 % заробітної плати з працюючих робітників, однак профспілці ці кошти не перераховував.

При цьому, посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_2 надала заяву від 05 грудня 2018 року про те, що вона не є членом ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 не зверталась до профспілки з заявою про припинення членства у профспілці.

Разом з тим, жодних обґрунтованих підстав ігнорування відповідачем вимог статей 42, 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у касаційній скарзі не наведено.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення та оскаржуване судове рішення залишити без змін.

У березні 2019 року ДСК «Чорноморське морське пароплавство» подала до Верховного Суду доповнення до своєї касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2019 року доповнення до касаційної скарги ДСК «Чорноморське морське пароплавство» залишено без розгляду.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Приморського районного суду м. Одеси.

25 лютого 2019 року справа № 522/18185/13-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року зупинено виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року.

Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що між Міністерством транспорту України і Профспілкою працівників морського транспорту України було підписано «Галузеву угоду на 2001-2003 роки», в подальшому таку «Угоду» прийнято і на період 2004-2005 років.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 березня 2017 року, ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» у відповідності до чинного законодавства та статті 16 Закону України «Про професійні спілки, права та гарантії діяльності» легалізована як юридична особа з 27 березня 2000 року.

Рішення про її реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск, примусовий розпуск) ніколи не приймалось.

Колективним договором ДСК «Чорноморське морське пароплавство», статутом Професійної спілки робітників морського транспорту України, статутом Професійної спілки робітників морського транспорту «Одеського морського порту» передбачається перерахування 1 % місячного заробітку члена профспілки та 0,3 % щомісячно від фонду оплати праці.

Листом від 19 січня 2018 року № 43 відповідач повідомив на адресу голови ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство», що здійснення перерахувань профспілкових внесків з вересня 2012 року по грудень 2017 року є передчасним до винесення відповідного судового рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною четвертою статті 18 Закону У країни «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» припинення діяльності первинної профспілкової організації допускається лише за її власним рішенням і будь-яким іншим органом прийматись не може.

Як вбачається з матеріалів справи, ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» легалізована як юридична особа з 27 березня 2000 року та рішення про її реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск, примусовий розпуск) ніколи не приймалось.

Крім того, у відповідності до виписки з протоколу від 16 січня 2018 року № 40, ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» була прийнята на облік Професійної спілки робітників морського транспорту «Одеського морського порту» як вищою організацією із наданням допомоги відповідно до отриманих внесків.

Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно того, що ДСК «Чорноморське морське пароплавство» немає підстав для нарахування вказаних коштів, оскільки листом Професійної спілки робітників морського транспорту України від 30 травня 2013 року № 01-081 встановлено, що ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» знята з обліку в професійній спілці робітників морського транспорту України за рішенням Пленуму Центральної Ради ПРМТУ.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачений обов`язок роботодавця щомісячно і безоплатно утримувати із заробітної плати та перераховувати на рахунок профспілки внески працівників відповідно до укладеного колективного договору. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавці зобов`язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором, але не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці.

Колективним договором ДСК «Чорноморське морське пароплавство», статутом Професійної спілки робітників морського транспорту України, статутом Професійної спілки робітників морського транспорту «Одеського морського порту» передбачається перерахування 1 % місячного заробітку члена профспілки та 0,3 % щомісячно від фонду оплати праці.

Із матеріалів справи вбачається, що вказані грошові кошти регулярно перераховувались робітниками морського транспорту «Одеського морського порту» в ДСК «Чорноморське морське пароплавство», в якості 1 % місячного заробітку члена профспілки та 0,3 % щомісячно від фонду оплати праці.

Згідно із копіями платіжних доручень, наданих ДСК «Чорноморське морське пароплавство» суду апеляційної інстанції, в період з січня по серпень 2012 року, включно, ДСК «Чорноморське морське пароплавство» перераховувало грошові кошти на користь ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство», перерахувавши таким чином грошові кошти у загальному розмірі 28 548,80 грн (т. 5, а.с. 230).

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши обставини справи, дослідивши докази у справі в їх сукупності й надавши їм належну оцінку, та встановивши, що вказані грошові кошти не перераховувались до ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство», дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушені права позивача на отримання вказаних коштів. При цьому, апеляційний суд правильно зазначив, що листом від 19 січня 2018 року № 43 відповідач повідомив на адресу голови ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство», що здійснення перерахувань профспілкових внесків з вересня 2012 року по грудень 2017 року є передчасним до винесення відповідного судового рішення, чим відповідач фактично підтвердив тривале порушення ним статей 42, 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та пунктів 10.2, 10.4 Колективного договору (т. 6, а.с. 13).

Таким чином, виходячи з розрахунку заборгованості ДСК «Чорноморське морське пароплавство» перед ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» в період з вересня 2012 року по грудень 2017 року, яка склала 75 698,3 грн, із яких 1 % відрахувань із заробітної плати склав 37 189,42 грн, 0,3 % відрахувань із фонду заробітної плати - 38 508,88 грн, суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. При цьому, відрахування за січень і лютий 2018 року не підлягали стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вказаний період часу не був предметом судового розгляду, оскільки згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в період часу з вересня 2012 року по грудень 2017 року, включно.

В іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось, тому Верховним Судом питання законності щодо інших позовних вимог не вирішувалось.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги стосовно того, що апеляційний суд помилково дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити перерахування профспілкових внесків на розрахунковий рахунок профспілки ДСК «Чорноморське морське пароплавство» за 2013 рік-лютий 2018 року та погасити заборгованість по профспілковим внескам за 2012 рік, оскільки в суді першої інстанції не пред`явлено вимоги щодо погашення профспілкових внесків за січень-лютий 2018 року не заслуговують на увагу, адже зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційний суд вказував, що відрахування за січень і лютий 2018 року не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, так як вказаний період часу не був предметом судового розгляду, оскільки згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в період часу з вересня 2012 року по грудень 2017 року, включно. Крім того резолютивна частина судового рішення суду першої інстанції зобов`язання відповідача здійснити перерахування профспілкових внесків за 2018 рік не містить.

Одночасно Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги стосовно того, що списки членів ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство», відповідно до яких розраховувалась сума заборгованості, є неактуальними та недостовірними, оскільки деякі співробітники не є членами ППО ДСК «Чорноморське морське пароплавство» з посиланням на заяву ОСОБА_2 від 05 грудня 2018 року не заслуговують на увагу, адже означений доказ стороною відповідача під час судового розгляду наданий не був, а долучений лише до касаційної скарги проте в силу положень статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ДСК «Чорноморське морське пароплавство» підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська