Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 665/2508/16-ц

провадження № 61-2777св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особіГоловного управління Держгеокадастру у Херсонській області,

відповідачі: ОСОБА_1 , Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області, приватне підприємство «Органік Сістемс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Чаплинська селищна рада Херсонської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 15 червня 2017 року у складі судді Пилипенко І. О. та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Фурман Т. Г.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У грудні 2016 року заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особіГоловного управління Держгеокадастру у Херсонській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, Приватного підприємства «Органік Сістемс» (далі - ПП «Органік Сістемс»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Чаплинська селищна рада Херсонської області, про визнання розпорядження незаконним, визнання договору оренди землі та договорів суборенди землі недійсними, вилучення з користування земельних ділянок.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на такі обставини. 11 вересня 2014 року на адресу прокуратури надійшли матеріали Чаплинського міжрайонного відділу управління Служби безпеки України в Херсонській області від 10 вересня 2014 року стосовно виявлених порушень у діяльності посадових осіб Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області щодо протиправного розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 520,6532 га, яка надана в оренду ОСОБА_1 . Встановлено, що 08 серпня 2011 року ОСОБА_1 подав заяву на ім`я голови Чаплинської районної державної адміністрації про виділення 525,5 га земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка не відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про фермерське господарство». Розглянувши його заяву, голова Чаплинської райдержадміністрації видав розпорядження від 05 вересня 2011 року № 368 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку для створення та ведення фермерського господарства», згідно з яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки орієнтовною площею 525,5 га ріллі, для створення та ведення фермерського господарства, терміном на 3 роки із земель запасу Чаплинської селищної ради. Розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації від 22 грудня 2011 року № 567 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 для створення та ведення фермерського господарства, загальною площею 520,6523 га ріллі із земель запасу Чаплинської селищної ради та надано в оренду зазначену земельну ділянку терміном на 15 років. 27 грудня 2011 року між Чаплинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, предметом якого виступала земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 520,6523 га із земель запасу Чаплинської селищної ради. ОСОБА_1 , не маючи наміру створювати та вести фермерське господарство і не створивши його, 01 жовтня 2013 року передав вказану земельну ділянку в суборенду ПП «Органік Сістемс».

Зазначене підтверджує, що дійсний намір ОСОБА_1 був спрямований на штучне використання процедури створення фермерського господарства з метою одержання в пільговому порядку земель державної власності в оренду поза передбаченою законодавством процедурою земельних торгів для подальшого передання землі в суборенду ПП «Органік Сістемс», яке всупереч статтям 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), без проведення земельних торгів отримало земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею понад 520 га.

Крім того, всупереч частині першій статті 8 Закону України «Про оренду землі» не погоджено з орендодавцем питання передання земельної ділянки в суборенду, тоді як для укладання договорів суборенди, в обов`язковому порядку необхідно було отримати дозвіл компетентного органу, чого відповідачі не зробили.

Також усупереч нормам законодавства, що регулюють сферу орендних відносин, об`єктом яких є земля, спірний договір оренди землі та договори суборенди були укладені без проведення обов`язкової нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Про цю обставину зазначено в листі відділу Держгеокадастру в Чаплинському районі Херсонської області від 06 грудня 2016 року № 22-2120-99.3-999/2-16, відповідно до якого ОСОБА_1 технічну документацію з нормативної грошової оцінки не розробляв, та згідно з листом Чаплинської районної ради Херсонської області від 09 грудня 2016 року № 429/01-13 на затвердження не подавав. Вказаним листом відділу Держгеокадастру в Чаплинському районі Херсонської області, повідомлено, що на цей час вартість земельної ділянки становить 18 066 041,27 грн із розрахунку вартості 1 га ріллі у Херсонській області. Таким чином, встановлення орендної плати здійснено не від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, як це передбачено законодавством, а від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі у Херсонській області, що є порушенням вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі», частини першої пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель», та є підставою для визнання правочинів незаконними згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У зв`язку з викладеним, з урахуванням уточнених позовних вимог прокурор просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 22 грудня 2011 року № 567 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки», якими затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 520,6523 га із земель запасу Чаплинської селищної ради Херсонської області; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 520,6523 га, у тому числі 520,6523 га ріллі богарної із земель запасу Чаплинської селищної ради, вартістю 18 066 041,27 грн, укладений 27 грудня 2011 року між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_1 ; визнати недійсними договори суборенди земельних ділянок від 01 жовтня 2013 року, укладені між ОСОБА_1 та ПП «Органік Сістемс», а саме щодо земельних ділянок такою площею та з такими кадастровими номерами: 157,9304 га, у тому числі рілля - 157,9304 га, номер 6525455100:13:010:0100; 86,1749 га, у тому числі рілля - 86,1749 га, номер 6525455100:13:011:0050; 39,6636 га, у тому числі рілля - 39,6636 га, номер 6525455100:13:017:0002; 19,9997 га, у тому числі рілля - 19,9997 га, номер 6525455100:13:015:0020; 80,0001 га, у тому числі рілля - 80,0001 га, номер 6525455100:13:015:0007; 71,8816 га, у тому числі рілля - 71,8816 га, номер 6525455100:13:018:0015; 64,9994 га, у тому числі рілля - 64,9994 га, номер 6525455100:13:010:0001; вилучити з користування ПП «Органік Сістемс»земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу Чаплинської селищної ради Херсонської області загальною площею 520,6523 га, у тому числі ріллі 520,6523 га, за вищевказаним переліком та передати їх державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 15 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року, позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 22 грудня 2011 року № 567 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки», яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 520,6523 га із земель запасу Чаплинської селищної ради Херсонської області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, загальною площею 520,6523 га, у тому числі 520,6523 га ріллі богарної із земель запасу Чаплинської селищної ради вартістю 18 066 041,27 грн, укладений 27 грудня 2011 року між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_1 .

Визнано недійсними договори суборенди земельних ділянок від 01 жовтня 2013 року, укладені між ОСОБА_1 та ПП «Органік Сістемс», а саме щодо земельних ділянок такою площею та з такими кадастровими номерами: 157,9304 га, у тому числі рілля - 157,9304 га, номер 6525455100:13:010:0100; 86,1749 га, у тому числі рілля - 86,1749 га, номер 6525455100:13:011:0050; 39,6636 га, у тому числі рілля - 39,6636 га, номер 6525455100:13:017:0002; 19,9997 га, у тому числі рілля - 19,9997 га, номер 6525455100:13:015:0020; 80,0001 га, у тому числі рілля - 80,0001 га, номер 6525455100:13:015:0007; 71,8816 га, у тому числі рілля - 71,8816 га, номер 6525455100:13:018:0015; 64,9994 га, у тому числі рілля - 64,9994 га, номер 6525455100:13:010:0001.

Вилучено з користування ПП «Органік Сістемс» зазначеніземельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу Чаплинської селищної ради Херсонської області загальною площею 520,6523 га, у тому числі ріллі 520,6523 га, такою площею та кадастровими номерами: 157,9304 га, у тому числі рілля - 157,9304 га, номер 6525455100:13:010:0100; 86,1749 га, у тому числі рілля - 86,1749 га, номер 6525455100:13:011:0050; 39,6636 га, у тому числі рілля - 39,6636 га, номер 6525455100:13:017:0002; 19,9997 га, у тому числі рілля - 19,9997 га, номер 6525455100:13:015:0020; 80,0001 га, у тому числі рілля - 80,0001 га, номер 6525455100:13:015:0007; 71,8816 га, у тому числі рілля - 71,8816 га, номер 6525455100:13:018:0015; 64,9994 га, у тому числі рілля - 64,9994 га, номер 6525455100:13:010:0001, загальною вартістю 18 066 041,27 грн та передано їх державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області формально розглянула заяву ОСОБА_1 про надання йому земельної ділянки для створення та ведення фермерського господарства, прийнявши відповідне рішення, оскільки ОСОБА_1 не мав наміру створювати фермерське господарство, а переслідував мету використати процедуру створення фермерського господарства як спрощений, пільговий порядок одержання іншими приватними суб`єктами в користування спірної земельної ділянки державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою, тобто без проведення земельних торгів. Вказаний договір оренди суперечить нормам законодавства, оскільки відсутність проведення грошової оцінки землі при укладенні договору оренди створила умови для незаконного встановлення розміру орендної плати, що призводить до ненадходження коштів до бюджету, чим порушено інтереси держави.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 22 грудня 2011 року № 567 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки», яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 520,6523 га із земель запасу Чаплинської селищної ради Херсонської області, та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 520,6523 га, у тому числі 520,6523 га ріллі богарної, із земель запасу Чаплинської селищної ради вартістю 18 066 041,27 грн, укладеного 27 грудня 2011 року між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_1 , ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили та не з`ясували, в чому полягає порушення законних прав позивача, оскільки норма статті 7 Закону України «Про фермерські господарства» не передбачає підстав для відмови у прийнятті заяви громадянина про надання йому земельної ділянки для створення фермерського господарства у зв`язку з недотриманням правил, передбачених частиною першою цієї статті. Стаття 123 ЗК України, яка підлягає застосуванню, містить вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, проте суди не взяли до уваги указаної норми. Про порушення земельного законодавства органам прокуратури стало відомо з матеріалів Чаплинського відділу управління Служби безпеки України в Херсонській області, які надійшли 10 вересня 2014 року, з додатками, які надані суду не в повному обсязі, що призвело до неповного встановлення судами усіх обставин справи та, відповідно, до необ`єктивного вирішення спору. Представник ОСОБА_1 заявив про застосування позовної давності, однак суди не встановили, чи мала прокуратура та орган місцевого самоврядування, який вона представляє, можливість дізнатися про порушення законодавства до проведення перевірки.

У грудні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від заступника прокурора Херсонської області, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що 08 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Чаплинської районної державної адміністрації про виділ 525,5 га землі сільськогосподарського призначення з резерву Чаплинськї селищної ради, які раніше орендувало сільське фермерське господарство «Таврія», для ведення сільськогосподарського виробництва на базі новоствореного фермерського господарства (т. 1, а. с. 32).

Відповідно до розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації від 22 грудня 2011 року № 567 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 для створення та ведення фермерського господарства загальною площею 520,6523 га ріллі, із земель запасу Чаплинської селищної ради, надано в оренду зазначену земельну ділянку терміном на 15 років, встановлено орендну плату в розмірі 3 % нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коєфіціенту індексації, що становить 341 грн за 1 га, з подальшим переглядом розміру орендної плати відповідно до законодавства (т. 1, а. с. 25).

27 грудня 2011 року між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 520,6523 га, у тому числі 520,6523 га ріллі богарної, із земель запасу Чаплинської селищної ради, вартістю 18 066 041,27 грн (т. 1, а. с. 18).

01 жовтня 2013 року зазначену земельну ділянку окремими масивами передано в суборенду за сьома договорами суборенди, укладеними між ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 та ПП «Органік Сістемс» (т. 1, а. с. 42-84).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно з частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, статтею 123 ЗК України врегульовано загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначено вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; заборонено компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлено загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, положеннями Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 Закону № 973-IV).

У спірних правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проєкту відведення земельної ділянки. Проєкт відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини друга, четверта статті 7 Закону № 973-IV).

Таким чином, спеціальний Закон № 973-IV визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно не лише зазначити бажаний розмір і місце розташування ділянки, а й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її перероблення та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

Отже, при вирішенні вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального щодо статті 123 ЗК України.

Таким чином, відповідно до статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу: виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства з метою спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-2902цс15, від 11 травня 2016 року у справі № 6-2903цс15, від 18 травня 2016 року у справі № 6-248цс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі

№ 525/1225/15-ц.

Суди встановили, що заява ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 32) не містить обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, до неї не додано необхідних документів, фермерське господарство так і не було створене, а отже, районна державна адміністрація під час її розгляду не надала оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, не в повному обсязі перевірила доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів, та не пересвідчилася в дійсності волевиявлення ОСОБА_1 , наявності у нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, що призвело для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

У матеріалах справи є договори суборенди спірної земельної ділянки, укладені 01 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 та ПП «Органік Сістемс».

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ці обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_1 намірів займатися веденням фермерського господарства.

Верховний Суд зазначає, що Чаплинська районна державна адміністрація Херсонської області, приймаючи рішення про виділення земельної ділянки, не пересвідчилась у дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Відповідно до статті 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 161-XIV однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (стаття 21 Закону № 161-XIV).

Згідно зі статтею 13 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV) проведення грошової оцінки земельних ділянок є обов`язковим.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону №1378-IV).

Обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій, що при укладенні договору оренди земельної ділянки між Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області та ОСОБА_1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, у встановленому законом порядку не проводилась, що підтверджується листом відділу Держгеокадастру у Чаплинському районі Херсонської області від 06 грудня 2016 року № 222120-99.3-999/2-16 та відповіддю Чаплинської районної ради Херсонської області від 05 грудня 2016 року № 72/5358.

Отже, відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів того, що на час підписання договору оренди у встановленому законом порядку була проведена нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, і вартість земельної ділянки відповідає нормативно-визначеним коефіцієнтам Держгеокадастру у Херсонської області.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 161-XIV відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Верховний Суд зауважує, що непроведення нормативної грошової оцінки у порядку, встановленому законодавством, є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 3-41гс15, від 20 травня 2015 року

у справі № 3-70гс15, від 11 травня 2016 року у справі № 6-824цс16, у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 914/544/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 663/2055/16-ц.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, незгоди заявника з висновками судів та необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи, що доводи касаційної скарги, в тому числі щодо застосування норм матеріального права, спливу позовної давності, додержання правил юрисдикції, є ідентичними доводам, яким суди надали належну оцінка, Верховний Суд дійшов висновку, що немає необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому суд врахував усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний