Постанова

Іменем України

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 530/544/16-ц

провадження № 61-10640св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Приватне підприємство «Агроекологія»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі за касаційними скаргами Приватного підприємства «Агроекологія» на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І. та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Бондаревської С. М., Кривчун Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила розірвати договір оренди землі від 16 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Приватним підприємством «Агроекологія» (далі - ПП «Агроекологія»), зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської РФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 квітня 2010 року за № 041055500979, у зв`язку з переходом права власності до неї на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори 14 грудня 2015 року, зареєстрованим в реєстрі за № № 1-843, 1-844.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2016 року у складі судді Дем`янченко С. М. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Агроекологія», третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, про розірвання договору оренди землі.

12 жовтня 2017 року та 20 жовтня 2017 року ПП «Агроекологія» звернулося до суду із зустрічними позовними заявами до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року у складі судді Дем`янченко С. М. зустрічні позовні заяви ПП «Агроекологія» від 12 жовтня 2017 року та від 20 жовтня 2017 року визнано неподаними і повернуто заявнику.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подані ПП «Агроекологія» зустрічні позовні заяви не відповідали вимогам статей 119, 120 ЦПК України 2004 року, а саме у них був відсутній короткий зміст позовних вимог та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору за кожну позовну вимогу, такі недоліки підприємством усунуті не були, тому зустрічні позовні заяви були визнані неподаними та повернуті заявнику.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Агроекологія», третя особа - відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, про розірвання договору оренди землі.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 06 березня 2018 року до суду надійшла апеляційна скарга ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року та клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду судом апеляційної інстанції вказаного судового рішення. Отже, оскільки до суду апеляційної інстанції необхідно передати усі матеріали цивільної справи, то клопотання ПП «Агроекологія» про зупинення провадження у справі слід задовольнити.

Не погоджуючись із ухвалами Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року та від 06 березня 2018 року, ПП «Агроекологія» звернулося до апеляційного суду з апеляційними скаргами.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року апеляційна скарга ПП «Агроекологія» залишена без задоволення, ухвала Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року залишена без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ПП «Агроекологія», позивачем за зустрічним позовом, заявлено декілька позовних вимог, а саме про здійснення заміни орендодавця у договорі оренди землі, внесення змін у зазначений договір та викладення його у новій редакцій, проте підприємством сплачено судовий збір лише у розмірі 1 600 грн, тобто невідомо, за які саме вимоги, унаслідок чого дійти однозначного висновку про дотримання вимоги закону про повну сплату судового збору за подану зустрічну позовну заяву неможливо. Крім того, заявником не зазначено короткий зміст позовних вимог.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20 червня 2018 року апеляційна скарга ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року повернута заявнику.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що при зверненні з апеляційною скаргою від імені ПП «Агроекологія» діяв представник Мельников Д. О., матеріали справи не містять доказів того, що останній є адвокатом, чим порушено пункт 11 частини 16-1 Розділу ХV Конституції України, згідно з яким представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року, тому апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та підлягає поверненню заявнику.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року касаційні скарги ПП «Агроекологія» задоволено.

Постанову Апеляційного суду Полтавської області від 11 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 20 червня 2018 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено. Ухвалу судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року скасовано, а справу направлено до Зіньківського районного суду Полтавської області для продовження розгляду.

Судове рішення мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції про визнання неподаними і повернення заявнику зустрічних позовних заяв у зв`язку із невиконанням вимог ухвал про усунення недоліків є передчасними.

22 лютого 2019 року ПП «Агроекологія» подало до Полтавського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення до постанови Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року.

Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року заяву ПП «Агроекологія» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 762 грн. У задоволенні іншої частини заяви ПП «Агроекологія» відмовлено.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ПП «Агроекологія» не було сплачено судовий збір у розмірі 1 762 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року, якою визнано неподаними та повернуто зустрічні позовні заяви, а оскільки подана підприємством апеляційна скарга задоволена постановою апеляційного суду від 06 грудня 2018 року, вказана сума судового збору підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

17 травня 2019 року ПП «Агроекологія» звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 02 травня 2019 року, в якій просило скасувати зазначену ухвалу, зустрічний позов прийняти до провадження.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 02 травня 2019 року. Стягнуто з ПП «Агроекологія» в дохід державного бюджету штраф у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 763 грн.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що відсутній предмет оскарження.

Стягуючи з ПП «Агроекологія» на користь держави штраф, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ПП «Агроекологія» зловживає своїми процесуальними правами, оскільки у вступній частині апеляційної скарги зазначає про оскарження ухвали місцевого суду від 02 травня 2019 року, у той час як у тексті апеляційної скарги ним визнається усвідомлене оскарження листа суду першої інстанції. Вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження в Полтавському апеляційному суді унеможливлює на цей період розгляд справи місцевим судом по суті позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ПП «Агроекологія» подало касаційну скаргу на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та вирішити питання розподілу судових витрат шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Агроекологія» судового збору в розмірі 1 762 грн.

У червні 2019 року ПП «Агроекологія» подало касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ПП «Агроекологія» на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року мотивована тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено, ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року скасовано, а справу направлено до Зіньківського районного суду Полтавської області для продовження розгляду, при цьому апеляційний суд не вирішив питання розподілу судових витрат в частині судового збору, який був стягнутий з ПП «Агроекологія» раніше, на підставі постанови від 11 квітня 2018 року.

Проте Полтавський апеляційний суд дійшов до неправильного висновку про те, що судовий збір ПП «Агроекологія» сплачений не був та помилково стягнув 1762 грн судового збору з ОСОБА_1 на користь держави, хоча він повинен був бути стягнутий саме на користь заявника.

Касаційна скарга на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року мотивована тим, що мотиви, викладені в оскаржуваній ухвалі не є достатніми для висновків для зловживання з боку учасника судового розгляду та накладення штрафу. В матеріалах справи відсутні об`єктивні ознаки того, що дії заявника призвели чи могли призвести до затягування розгляду справи, перешкоджання розгляду справи за обставин, що об`єктивно свідчать про відсутність негативних ознак та наслідків для жодного з учасників судового розгляду.

Також апеляційним судом не наведено мотивів застосування штрафу в максимальному розмірі, не досліджено пом`якшуючих та обтяжуючих обставин при обранні заходів процесуального впливу на заявника.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 червня 2019 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою ПП «Агроекологія» на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2019 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою ПП «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року.

26 листопада 2019 року справа № 530/544/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 рокупідлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо касаційної скарги на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року.

Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року заяву ПП «Агроекологія» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 762 грн. У задоволенні іншої частини заяви ПП «Агроекологія» відмовлено.

Підставою для прийняття додаткової постанови було те, що судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги ПП «Агроекологія» на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року якою зустрічні позовні заяви ПП «Агроекологія» від 12 жовтня 2017 року та від 20 жовтня 2017 року визнано неподаними і повернуто заявнику, не було вирішено питання розподілу судових витрат за подачу апеляційної скарги та її наступного задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Агроекологія» оскаржувало ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 11 січня 2018 року якою зустрічні позовні заяви ПП «Агроекологія» від 12 жовтня 2017 року та від 20 жовтня 2017 року визнано неподаними і повернуто заявнику, тобто оскаржувалось судове рішення, яким було вирішено процесуальне питання у справі, а не спір по суті та яким розгляд справи закінчений не був.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом із тим, такий обов`язок у випадку направлення справи для продовження розгляду не покладено.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.

За загальним правилом, при розподілі судових витрат у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду та вирішення справи встановлюється обов`язок сторони, не на користь якої ухвалено таке судове рішення, відшкодувати (компенсувати) іншій стороні понесені судові витрати із вказівкою на чіткий розмір відповідних судових витрат.

У справі, що переглядається, апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Тобто остаточного рішення по суті спору апеляційним судом не було прийнято, а тому за таких обставин підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат додатковим рішенням (постановою) були відсутні.

Викладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленим у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18).

Щодо касаційної скарги на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року.

Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга ПП «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року не містить доводів щодо висновків суду апеляційної інстанції в частині відмови у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 02 травня 2019 року.

Апеляційним судом встановлено, що фактично ПП «Агроекологія» оскаржило у апеляційному порядку лист місцевого суду від 02 травня 2019 року.

Означеним листом заявника було повідомлено про те, що питання стосовно зустрічного позову, поданого ПП «Агроекологія» не вирішувалось з тих причин, що матеріали справи у суді першої інстанції на час надання відповіді відсутні. Тобто фактично заявником було оскаржено в апеляційному порядку інформаційний лист, який не є судовим рішенням, а тому не підлягає апеляційному оскарженню.

У зв`язку із вищенаведеним колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, накладаючи на ПП «Агроекологія» штраф, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях підприємства ознак зловживання процесуальними правами, а саме систематичне вчинення дій, спрямованих на затягування розгляду справи, подаючи кожного разу апеляційну скаргу на той самий об`єкт оскарження без дотримання вимог ЦПК України, не виконуючи вимоги ухвал суду про необхідність усунути недоліки та сплатити судовий збір і зазначити поважні причини пропуску процесуального строку для подачі апеляційної скарги. Первісним є позов орендодавця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, а пред`явлений ПП «Агроекологія» позов є зустрічним, тобто ПП «Агроекологія» вчиняє дії по унеможливлюванню здійснення своєчасного судочинства. Апеляційний суд обґрунтовано визнав такі дії заявника зловживанням своїми процесуальними правами, що фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи впродовж розумних строків, та стягнув в дохід державного бюджету штраф у вигляді заходу процесуального примусу.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Доводи касаційної скарги щодо незаконного накладення штрафу у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб також є безпідставними, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може накласти штраф у розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, наклав штраф у межах, встановлених процесуальним законом. Підстав вважати розмір накладеного штрафу незаконним немає.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи те, що постановою Полтавського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПП «Агроекологія» задоволено, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, остаточного рішення по суті спору апеляційним судом не було прийнято, додаткова постанова Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ПП «Агроекологія» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ПП «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат

Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду нагадує, що після остаточного ухвалення судового рішення у справі (після нового судового розгляду) особа не позбавлена можливості клопотати про розподіл судових витрат, у тому числі, понесених у зв`язку з касаційним переглядом справи.

Керуючись статтями 141, 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 рокузадовольнити частково.

Додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства «Агроекологія» про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі.

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Агроекологія» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 рокузалишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська С. П. Штелик