Постанова

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 459/3530/16-ц

провадження № 61-6155 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С.,

учасники справи:

позивач - Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня 2017 року у складі судді Кріля М. Д. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від

03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т .І.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про повернення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_4 перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради, як одержувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 505 від 01 жовтня

2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

В ході проведення перевірки встановлено, що відповідачка є власником 1/8 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1

Оскільки ОСОБА_4 приховала належність їй на праві власності частки житлового приміщення на підконтрольній території, виникла переплата наданої їй щомісячної адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з

22 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2015 року у сумі 28 794,84 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 добровільно не повернула надмірно виплачені їй кошти, позивач просив суд стягнути з неї зазначену суму в судовому порядку.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне приміщення не може вважатися житловим оскільки є ветхим, не відповідає технічним та санітарним нормам, а тому є непридатним для проживання, а відтак ОСОБА_4 при заповненні заяви про надання адресної щомісячної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі на проживання, не було допущено зловживань та недобросовісних дій.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області відхилено, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність зазначених позивачем підстав для повернення надміру сплачених відповідачці коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, є законним та обгрунтованим. Житловий будинок по АДРЕСА_1 визнано ветхим, таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам, є непридатним для проживання, а відтак не можна вважати, що ОСОБА_4 (якій на праві власності належить 1/8 частка квартири житловою площею 51,5 кв.м.) забезпечена житлом.

У листопаді 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області звернулося із касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що відповідачка при зверненні до Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області за призначенням грошової допомоги зазначала про відсутність у неї та будь-кого із членів сім'ї у володінні житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктах на лінії зіткнення. В ході проведення перевірки з'ясовано, що ОСОБА_4 має у власності 1/8 частини квартири по

АДРЕСА_1. Внаслідок приховування відповідачкою факту наявності у володінні частки житлового приміщення на підконтрольній території, виникла переплата зазначеного виду допомоги, яка підлягає поверненню згідно пункту 11 Порядку.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_4 має статус внутрішньо переміщеної особи. З 2013 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно довідки, виданої Софіївською селищною радою м. Красний Луч Луганської області від 05 лютого 2014 року, сім'я ОСОБА_4 складається із п'яти осіб, а саме (вона, чоловік та троє неповнолітніх синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4).

Як внутрішньо переміщена особа із зони проведення антитерористичної операції, відповідачка, разом із дітьми, переїхала на проживання у м. Червоноград, де орендувала квартиру. Перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради, як одержувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (грошову допомогу), яка призначена відповідно до Порядку на чотирьох осіб: вона та троє неповнолітніх дітей з 22 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2015 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 20 жовтня 2014 року № НОМЕР_1.

Згідно пункту 2 Порядку, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

При зверненні за призначенням грошової допомоги ОСОБА_4 в графі заяви «наявність у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення» зазначила про відсутність такого. За вказаний період відповідач отримала 28 794,84 грн грошової допомоги.

Згідно з актом ревізії Державної фінансової інспекції у Львівській області від

23 червня 2016 року № 04-22/8 з 29 серпня 2013 року є власником 1/8 частини квартири №9 (загальна площа 76,9 кв.м, житлова площа 51,5 кв.м) за адресою:

АДРЕСА_1

За змістом пункту 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.

Відповідно до частини першої статті 50 Житлового кодексу Української РСР

(далі - ЖК Української РСР) жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Згідно статті 379 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Судами попередніх інстанцій правильно установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 18 серпня 1988 року №305 будинок АДРЕСА_1 визнано ветхим, таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам, є непридатним для проживання.

За змістом частини першої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа має право, зокрема на єдність родини, безпечні умови життя і здоров'я.

З огляду на непридатність для проживання житла, частка якого належить на праві власності ОСОБА_4, а отже неможливість його використання за призначенням, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність недобросовісних дій відповідача при зверненні до Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області із заявою про призначення їй грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

В даному конкретному випадку не надання ОСОБА_4 інформації щодо перебування у її власності 1/8 частини квартири у ветхому, непридатному для проживання будинку не дає підстав вважати, що виплачена їй грошова допомога за період з 22 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2015 року у сумі 28 794, 84 грн є надмірною та підлягає поверненню на вимогу уповноваженого органу, як така що отримана у зв'язку із наданням недостовірної інформації.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку, статті 1212 ЦК України є безпідставними, та зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 400 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обгрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області залишити без задоволення.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 квітня

2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 жовтня

2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник