Постанова

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 392/1224/14-ц

провадження № 61-9873св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_5,

треті особи: Інспекція з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2016 року в складі суддів: Потапенка В. І., Черненко В. В., Чорнобривець О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.), треті особи: Інспекція з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» (далі - ПАТ «Кіровоградобленерго»), про захист прав споживача, розірвання договору купівлі-продажу та встановлення системи автономного електричного опалення, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 28 грудня 2012 року між ним та ФОП ОСОБА_5 укладено договір, за умовами якого відповідач продала та здійснила монтаж обладнання для електричного опалення в житловому будинку позивача, а позивач оплатив повну вартість обладнання та витрати з його монтажу.

ОСОБА_4 зазначив, що договір з відповідачем він уклав після ознайомлення з рекламним оголошенням, розміщеним відповідачем у газеті «Маловисківські вісті» від 12 грудня 2012 року. Після використання встановленого відповідачем обладнання помітив, що воно приміщення будинку не обігріває та споживає надмірну кількість електричної енергії. Вважає, що негативні для нього як для споживача наслідки у вигляді неотримання очікуваного результату з якості опалення будинку та надмірних витрат з оплати за електроенергію, виникли внаслідок недобросовісної реклами, розміщеної відповідачем в засобах масової інформації та ненадання нею своєчасної, повної та достовірної інформації щодо встановлення автономного електричного опалення в будинку позивача.

На підставі викладеного, просив розірвати договір купівлі-продажу та встановлення системи автономного електричного опалення від 28 грудня 2012 року; стягнути з ФОП ОСОБА_5 9 360 грн витрат на придбання та встановлення системи автономного електричного опалення та 1 314,30 грн додаткових витрат; 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2016 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що йому було не надано достовірну та повну інформацію щодо придбаного ним товару відповідно до договору купівлі-продажу. В момент укладення сторонами договору було погоджено умови придбання товару та його встановлення. Позивач не довів, що тепловий режим в будинку не відповідав встановленим нормам, а його було введено в оману.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2016 року, рішення районного суду та додаткове рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Розірвано договір купівлі-продажу та встановлення системи автономного електричного опалення від 28 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5

Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 9360 грн витрат на придбання та встановлення системи автономного електричного опалення, та 1314 грн додаткових витрат на розробку технічних умов, а всього - 10674 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач, як підприємець та особа, яка прийняла на себе зобов'язання по встановленню позивачу системи електричного опалення, не надала замовникові ОСОБА_4 необхідну та достовірну інформацію про товар та особливості його встановлення, не повідомила останнього, що для належного обігріву його житлового будинку необхідно встановити електричне опалення сумарною потужністю не менше 8 кВт, внаслідок чого позивач не отримав очікуваного результату від придбання товару та встановлення електричного опалення з його використанням.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ФОП ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно з'ясовані всі обставини справи. Апеляційний суд не звернув увагу на те, що позивач не заперечував щодо отримання повної інформації про якість та властивість товару. Неотримання очікуваного результату від використання придбаного товару не може бути підставою, передбаченою положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», для розірвання договору купівлі-продажу та встановлення системи автономного електричного опалення від 28 грудня 2012 року.

В лютому 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим. При цьому вказував, що йому не було надано повну та достовірну інформацію щодо придбання та встановлення системи автономного електричного опалення у його будинку.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Апеляційним судом встановлено, що в газеті «Маловисківські вісті» від 12 грудня 2012 року ФОП ОСОБА_5 розміщено оголошення про продаж і надання послуг з монтажу автономного електричного опалення, яке містило повідомлення про те, що цей вид опалення є дешевшим будь-якого з існуючих видів опалення і для його підключення не потрібен дозвіл; гарантійне обслуговування - 1 рік; термін служби - 30 років; монтаж протягом 1 дня.

28 грудня 2012 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу та встановлення системи автономного електричного опалення в будинку позивача.

За умовами договору ОСОБА_4 оплатив 9 360 грн за обладнання та роботи з його монтажу (з яких 8 660 грн - вартість обладнання, 700 грн - вартість робіт з його монтажу), а відповідач - змонтував автономне електричне опалення загальною потужністю 2,950 кВт.

Так як позивач є споживачем електричної енергії у межах дозволеної договором потужності у розмірі 3 кВт, а опалювальне обладнання разом з іншими електроустановками сумарно цю потужність перевищує, для встановлення електричного опалення необхідний був дозвіл.

Вартість отримання технічних умов для підключення нових та реконструювання встановлених електроустановок, в тому числі і для обчислення потужності електроустановки, необхідної для опалення житлового будинку позивача, становить 1 314,30 грн, яка була оплачена ОСОБА_4

Установлено, що інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області від 10 грудня 2013 року рішенням від 10 грудня 2013 року на ФОП ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн за порушення законодавства про рекламу, оскільки розміщена нею реклама автономного електричного опалення в газеті «Маловисківські вісті» від 12 грудня 2012 року № 97 (10113) ввела в оману споживача внаслідок неточності, недостовірності, перебільшення та є недобросовісною, що є порушенням статті 10 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити зокрема: дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій тощо.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу він у разі укладення договору має право відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди (частина третя статті 700 ЦК України).

У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків (підпункт 1 частини сьомої статті 15 Закону).

Відповідно до статті 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Продавець зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання.

Згідно статтею 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Таким чином, з огляду на сукупність фактичних обставин справи, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що зі змісту договору від 28 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, вбачається обов'язок останньої не тільки продати позивачу обладнання, необхідне для встановлення електричного опалення, але і здійснити його монтаж. Таким чином сторонами укладено змішаний договір, який містить елементи як договору роздрібної купівлі-продажу, так і договору побутового підряду.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що відповідача притягнуто до відповідальності за порушення Закону України «Про рекламу», та зробив висновок про ненадання споживачеві достовірної і повної інформації про придбаний товар, на підставі наступного.

Згідно з умовами укладеного договору позивачу пропонувалося встановити електронагрівальні прилади із визначеною загальною сумарною потужністю обігрівачів. З технічних характеристик, вбачається розмір рекомендованої площі опалення та загальна сумарна потужність встановленого позивачу електричного опалення, проте розмір площі, яку мав намір оплювати позивач більша і для її опалення необхідно встановити нагрівальні пристрої більшої потужності.

Апеляційним судом установлено, що позивачу перед встановленням електричного опалення були надані тільки інструкції з користування опалювальними електропанелями, у яких не містяться дані щодо площі обігріву приміщень, а тому він не мав змоги самостійно визначитися, чи буде запропоноване йому електричне обладнання належним чином обігрівати його будинок.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права.

Крім того, апеляційний суд, ураховуючи положення статті 3 Закону України «Про захист прав споживачів», дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки небезпеки для життя і здоров'я позивача вказаними діями завдано не було.

Апеляційний суд дотримався установленого наведеною нормою процесуального права одного з основних принципів цивільного судочинства - справедливості, закріпленого у статті 1 ЦПК України, зваживши при цьому всі обставини справи, тим самим захистивши порушені, невизнані, оспорювані права, свободи та інтереси всіх учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 09 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька С. П. Штелик