Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 752/17687/15-ц

провадження № 61-12874св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року у складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та збитків.

Позов обґрунтовано тим, що 03 квітня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 50007614, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 154 148 грн 40 коп., що в еквіваленті становить 18 900 доларів США на дату укладання договору, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки «Volkswagen Golf», 2013 року випуску. Відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за використання кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 12 квітня 2013 року укладений договір застави транспортного засобу № 50007614, відповідно до якого в заставу передано транспортний засіб «Volkswagen Golf», 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заставною вартістю 220 212 грн.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» 12 квітня 2013 року укладений договір поруки.

Згідно з умовами кредитування у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та сплати за користування кредитом на строк щонайменше один календарний місяць, ТОВ «Порше Мобіліті» має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагати дострокового розірвання договору.

У зв`язку з невиконанням договору 05 травня 2015 року відповідачам була направлена вимога про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором, яку останні повинні були повернути протягом 30 календарних днів з дати одержання вимоги.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 299 807 грн 11 коп, штраф - 33 758 грн 64 коп., пеня - 946 грн 93 коп., 3 % річних - 4009 грн 90 коп., інфляційні втрати - 9 794 грн 71 коп.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з боку відповідача щодо повернення заборгованості за кредитним договором товариству завдані збитки, розмір яких становить 17 788 грн 94 коп., які відповідно до умов договору підлягають відшкодуванню відповідачами.

Ураховуючи викладене, ТОВ «Порше Мобіліті» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором у розмірі 299 807 грн 11 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором у розмірі 241 187 грн 25 коп., збитки в розмірі 17 788 грн 94 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконував, що є підставою для солідарного стягнення з нього та поручителя заборгованості за кредитним договором відповідно до наданого банком розрахунку, який відповідає вимогам закону та умовам договору.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і зазначені обставини підтверджуються довідкою Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України від 04 червня 2015 року, то на нього поширюються пільги, встановлені статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, починаючи з 23 липня 2014 року він має право не сплачувати відсотки, штрафи, пеню, що нараховуються відповідно до умов кредитного договору № 50007614.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» збитків у розмірі 17 788 грн 94 коп. та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 збитків у розмірі 17 788,94 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Заявляючи такі вимоги, ТОВ «Порше Мобіліті» не довело того, що вказані витрати були необхідними для відновлення свого порушеного права та перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням умов кредитного договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та передати справу на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2020 року зазначену справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що Голосіївським районним відділом Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснюються виконавчі дії щодо виконання виконавчого напису про стягнення заборгованості за рахунок предмета застави шляхом продажу транспортного засобу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від ТОВ «Порше Мобіліті», в яких товариство просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

03 квітня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 50007614. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 154 148 грн 40 коп., з цільовим призначенням - для придбання транспортного засобу марки «Volkswagen Golf», 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , зі сплатою 9,90 % змінної ставки відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування строком на 60 місяців.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 12 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладений договір застави автомобіля. Сторони договору погодили вартість предмета застави - 220 212 грн (а. с. 25-30, т. 1).

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» 12 квітня 2013 року укладений договір поруки.

З березня 2015 року внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість.

31 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняком А. M. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на транспортний засіб марки «Volkswagen Golf», 2013 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» за невиплачену у період з 16 березня по 05 травня 2015 року заборгованість, яка станом на 05 травня 2015 року становить 328 474 грн 06 коп.

Відповідно до наведених ТОВ «Порше Мобіліті» розрахунків розмір заборгованості ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором станом на 16 жовтня 2015 року становить: загальну заборгованість за кредитним договором 299 807 грн 11 коп., штраф за порушення умов кредитного договору - 30 829 грн 68 коп.; штраф відповідно до пункту 8.3 загальних умов кредитування - 2 928 грн 96 коп., пеня - 946 грн 93 коп., 3 % річних - 4009 грн 90 коп., інфляційні втрати - 9 794 грн 71 коп., збитки - 17 788 грн 94 коп.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року за клопотанням ОСОБА_1 у справі була призначена судово-економічна експертиза.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи від 28 лютого 2017 року № 14213/16-45 розмір заборгованості за договором від 03 квітня 2013 року № 50007614 станом на 16 жовтня 2015 року з врахуванням порядку виконання кредитних зобов`язань учасниками Антитерористиної операції становить 241 082 грн 98 коп., що за офіційним курсом Національного банку України становить 11,114,62 доларів США та складається з: 10 972,42 грн - прострочена заборгованість за кредитом, що станом на 16 жовтня 2015 року становить еквівалент у розмірі 505,86 доларів США; 230 110,56 грн. - строкова заборгованість за кредитом, що станом на 16 жовтня 2015 року становить еквівалент у розмірі 10 608,76 доларів США (а. с. 24-31, т. 2).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до положень пункту 1.3.1 кредитного договору від 03 квітня 2013 року ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати щомісячні платежі відповідно до графіка погашення. Розмір платежів, що підлягають сплаті, визначено відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного в договорі (а.с. 11-24, т. 1).

Пунктом 3.2.1 Загальних умов кредитування передбачено, що у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати за користування кредитом на строк щонайменше один календарний місяць, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання договору.

Позичальник зобов`язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума, яка підлягає поверненню позичальником, розраховується компанією і вказується у повідомленні компанії) протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником. Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення (пункт 3.3 Загальних умов кредитування).

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Вирішуючи справу, суди дійшли правильного висновку, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і зазначені обставини підтверджуються довідкою Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України від 04 червня 2015 року, тому на нього поширюються пільги, встановлені статтею 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, починаючи з 23 липня 2014 року він має право не сплачувати нараховані відсотки, штрафи, пеню, що нараховуються відповідно до умов кредитного договору № 50007614.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу на прилюдних торгах до завершення процедури реалізації предмета застави не може бути підставою для відмови у задоволенні позову кредитора про стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ «Порше Мобіліті» не довело того, що вказані витрати були необхідними для відновлення свого порушеного права та перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням умов кредитного договору.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року в нескасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк