Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 751/2322/16-ц

провадження № 61-13655св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова, у складі судді Овсієнко Ю. К., від 17 жовтня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів Онищенко О. І., Лакізи Г. П., Скрипки А. А., від 05 червня 2019 року.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява ТОВ «Кредитні ініціативи» мотивована тим, що 06 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2402/0308/88-008, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 50 000,00 доларів США.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за цим кредитним договором ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 06 березня 2008 року уклали іпотечний договір, за яким ОСОБА_1 передала банку в іпотеку чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), який є правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі - АКБ «ТАС-Комерцбанк») та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу.

28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 2402/0308/88-008 від 06 березня 2008 року, позичальником за яким є ОСОБА_2

ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась кредитна заборгованість у розмірі 1 694 059,75 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Кредитні ініціативи», з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2402/0308/88-008 від 06 березня 2008 року, яка станом на 04 лютого 2016 року становить 1 694 059,75 грн та складається із заборгованості за кредитом - 1 201 587,66 грн та заборгованості за відсотками - 492 472,09 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною продажу квартири на рівні не нижче вартості, визначеної у звіті про експертну оцінку ринкової вартості житлової нерухомості, у розмірі 1 446 642,00 грн.

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про визнання договору про передачу прав за іпотечним договором частково недійсним.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ТОВ «ФК «Вектор плюс» не мало права на укладення іпотечного договору з ТОВ «Кредитні ініціативи», оскільки між ним та первісним іпотекодержателем ПАТ «Сведбанк» не було укладено нотаріально посвідченого договору про передачу прав за іпотечним договором, зареєстрованого у Державному реєстрі іпотек, а тому ТОВ «ФК «Вектор плюс» не набуло прав іпотекодержателя стосовно предмету іпотеки і в свою чергу не могло передати своє неіснуюче право іншій особі.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, який укладено між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», у частині передачі прав щодо квартири АДРЕСА_1 .

Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2016 року первісний та зустрічний позови об`єднано в одне провадження.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, який укладено між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», у частині передачі прав щодо квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «Кредитні ініціативи» скористалось своїм правом на вимогу про дострокове повернення кредитних коштів позичальником, направивши на адресу ОСОБА_2 повідомлення від 22 квітня 2013 року про дострокове повернення кредитних коштів, встановивши новий строк та умови виконання зобов`язання, реалізувало своє право на стягнення кредитної заборгованості з позичальника на підставі судового рішення.

Забезпечувальне зобов`язання має додатковий характер, а не альтернативний основному. Таким чином вимоги кредитора про стягнення заборгованості були задоволені у повному обсязі, тому звернення стягнення на предмет іпотеки призведе до подвійного стягнення, що є неприпустимим.

Задовольняючи позовні вимоги зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у справах нотаріуса Мироник О. В., якою був посвідчений договір про передачу прав за іпотечним договором, укладений між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» від 28 листопада 2012 року, відсутні будь-які відомості щодо набуття прав іпотекодержателя ТОВ «ФК «Вектор Плюс», реєстрації цього права в Державному реєстрі іпотек, що є підставою для визнання недійсним договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, який укладено між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», у частині передачі прав щодо квартири АДРЕСА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 червня 2019 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2018 року змінено у частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд зазначив про те, що задоволення вимог за основним зобов`язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов`язанням.

Враховуючи відсутність будь-яких відомостей щодо реєстрації у Державному реєстрі іпотек набуття прав іпотекодержателя ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на підставі договору про передачу прав за іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» 28 листопада 2012 року, а також те, що ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не набуло права іпотекодержателя щодо квартири АДРЕСА_1 , то у свою чергу не могло передати своє неіснуюче право іншій собі.

Вказані обставини є підставою для визнання недійсним договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, який укладено між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», у частині передачі прав щодо квартири АДРЕСА_1 .

Тому апеляційний суд рішення місцевого суду змінив у частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У липні 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 червня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги заявника, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що місцевим та апеляційним судами зроблено неправильний висновок про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки та наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог.

Договори відступлення права вимоги були укладені з дотримання норм чинного законодавства. ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право іпотекодержателя з моменту набуття чинності договорами про передачу прав за іпотечним договором.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

26 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

11 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

06 березня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2402/0308/88-008, згідно з яким останньому були надані грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 50 000,00 дол. США на строк з 06 березня 2008 року по 05 березня 2018 року (т.1, а.с. 5-8).

Договором про внесення змін та доповнень № 6 до кредитного договору № 2402/0308-88-008 від 06 березня 2008 року від 29 грудня 2010 року строк користування кредитом установлено по 05 березня 2028 року (т.1, а.с. 20).

З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором № 2402/0308/88-008 від 06 березня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О. В., відповідно до якого остання передала банку в іпотеку належну їй чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 24-27).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор плюс» було укладено договір факторингу за № 15, відповідно до пункту 2.1 якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації. З моменту відступлення банком фактору прав вимоги заборгованості від боржника всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору.

Протягом п`яти робочих днів, починаючи з наступного за розрахунковою датою дня, фактор від імені банку здійснює всі необхідні дії щодо реєстрації зміни особи заставодержателя та іпотекодержателя у Державному реєстрі іпотек, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, домовившись при цьому про розподіл витрат.

Актами прийому-передачі реєстру заборгованостей боржників за договором про надання факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року було передано від ВАТ «Сведбанк» до ТОВ «ФК «Вектор плюс» реєстр заборгованостей боржників від 28 листопада 2012 року, у якому під № 730 зазначено про передачу кредитного договору № 2402/0308-88-008 від 06 березня 2008 року (т.1, а.с.63-66, 84-86).

28 листопада 2012 року між ВАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор плюс» укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., про передачу прав за іпотечним договором, згідно з яким разом із відступленням прав вимоги заборгованостей за кредитними договорами від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року, укладеного між сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором (т.2, а.с. 152-204, 217-219).

Актами прийому-передачі реєстру заборгованостей боржників за договором про відступлення прав за іпотечними договорами, у якому під № 1302 зазначено про передачу іпотечних зобов`язань за кредитним договором № 2402/0308-88-008 від 06 березня 2008 року (т.2, а.с. 182).

28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладений договір факторингу, відповідно до пункту 2.1 якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відповідно до умов договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованостей боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить ТОВ «ФК «Вектор Плюс» (т.1, а.с. 50-60).

Відповідно до пункту 2.4 вказаного договору перехід від ТОВ «ФК «Вектор Плюс» до ТОВ «Кредитні ініціативи» прав вимоги за договорами забезпечення відбувається у момент укладення договору щодо передачі права вимоги за договорами забезпечення у дату відступлення (т.1, а.с.36-58).

28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., про передачу прав за іпотечним договором, згідно з яким разом із відступленням прав вимоги заборгованостей за кредитними договорами від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року, укладеного між сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором (т.1, а.с. 61-62).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру іпотек за реєстраційним номером обтяжень 675471 існує запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 , іпотекодержатель ТОВ «Кредитні ініціативи», реєстраційні дії вчинено 17 грудня 2012 року (т. 3, а.с. 111-112).

Повідомленням про усунення порушень від 22 квітня 2013 року, надісланим на ім`я ОСОБА_2 , ТОВ «Кредитні ініціативи» було запропоновано у строк до 30 днів достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти та штрафні санкції (т.2, а.с. 113).

30 вересня 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2015 року у справі № 751/10556/14 позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 721 248,31 грн (т.2, а.с. 114-117).

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2015 року (справа № 751/10556/14) залишено без змін (т.2, а.с. 118-120).

Під час касаційного перегляду справи встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року (касаційне провадження № 6-19613ск15; http://reyestr.court.gov.ua/Review/46874861).

За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду України від 22 жовтня 2015 року відмовлено у допуску справи за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до провадження Верховного Суду України (провадження № 6-1988ц15; http://reyestr.court.gov.ua/Review/53118543).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Статтею 24 3акону України «Про іпотеку» встановлено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

При відступленні прав вимоги зобов`язання не припиняється, не змінюється - залишається одним і тим самим; відбувається тільки заміна особи на стороні кредитодавця. Відповідна заміна відбувається і в іпотечному договорі - новий кредитодавець стає іпотекодержателем.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, право за договором про відступлення прав переходить не в момент його підписання і нотаріального посвідчення, а в момент державної реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Разом із тим, у разі недотримання цієї умови правочин про відступлення прав за іпотечним договором є дійсним, але вимога нового іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Місцевий та апеляційний суди наведеного вище до уваги не взяли.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами прав нового кредитора у зобов`язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення.

За результатами розгляду справи установлено, що заявник на підтвердження своїх позовних вимог надав до суду:

- договір факторингу № 15, укладений 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор плюс»;

- акти приймання-передачі реєстру заборгованостей боржників за договором про надання факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року;

- договір від 28 листопада 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., про передачу прав за іпотечним договором укладений між ВАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор плюс»;

- договір факторингу від 28 листопада 2012 року, укладений між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи»;

- договір від 28 листопада 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., укладений між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» про передачу прав за іпотечним договором.

Під час укладення правочинів про передачу прав за іпотечним договором сторонами було дотримано вимоги щодо їх нотаріального посвідчення.

Як встановлено у справі, відповідно до відомостей з Державного реєстру іпотек за реєстраційним номером обтяжень 675471 існує запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 , іпотекодержатель ТОВ «Кредитні ініціативи», реєстраційні дії вчинено 17 грудня 2012 року.

Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ТОВ «ФК «Вектор плюс» не набуло права іпотекодержателя.

За вказаних обставин висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання недійсним договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, який укладено між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», у частині передачі прав щодо квартири АДРЕСА_1 , що у свою чергу стало підставою для відмови ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні заявлених позовних вимог, є передчасними.

Отже, апеляційний суд належним чином не перевірив правильність висновків суду першої інстанції, не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги та формально погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог. Не врахував, що правочин визнається недійсним лише з підстав, визначених законом.

ТОВ Кредитні ініціативи» у позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2402/0308/88-008 від 06 березня 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною продажу квартири на рівні не нижче вартості, визначеної у звіті про експертну оцінку ринкової вартості житлової нерухомості, у розмірі 1 446 642,00 грн.

Водночас рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2015 року у справі № 751/10556/14, яке набрало законної сили, встановлено, що до стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягає заборгованість у розмірі 721 248,31 грн.

Вирішуючи питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен визначити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором та врахувати співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Разом із тим, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов`язання, адже саме кредитор має право обрати, яким чином здійснювати стягнення заборгованості (постанови Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 640/18356/17, від 28 серпня 2019 року у справі № 759/4036/18).

За рахунок предмета іпотеки кредитор має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не вважається подвійним стягненням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15?г)

Отже, суд може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором лише у межах «непогашених» вимог кредитора за основним зобов`язанням із зазначенням у рішенні суми заборгованості за кредитним договором; суд може звернути стягнення на предмет іпотеки, коли боржник є особою, відмінною від іпотекодавця, враховуючи положення статті 11 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Таким чином, не вважається подвійним стягненням звернення стягнення на предмет забезпечення (у даній справі - іпотеки) за наявності невиконаного рішення суду про стягнення основної суми заборгованості.

Разом із тим, матеріали даної справи не містять відомостей про виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2015 року у справі № 751/10556/14.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки вказані недоліки, допущені судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, постанова апеляційного підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, надати мотивовану відповідь на всі основні аргументи сторін.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких відомостей щодо виконання судового рішення у справі № 751/10556/14, суд апеляційної інстанції повинен встановити ці обставини, з`ясувати дійсний розмір кредитної заборгованості та з урахуванням наведеного правильно вирішити спір.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 червня 2019 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська