Постанова

Іменем України

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 654/2169/15-ц

провадження № 61-40640св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року в складі судді Охтень А. А. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 07 червня 2018 року в складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Базіль Л. В., Бугрика В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 22 жовтня 1994 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

В період шлюбу ними було сумісно придбано нерухоме майно, що розташоване в селі Рибальче Голопристанського району Херсонської області, а саме: житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2, АДРЕСА_1; земельні ділянки площами 0, 0594 га та 0, 1706 га по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0, 0195 га по АДРЕСА_7 , на якій знаходиться продуктовий магазин; земельну ділянку площею 0, 0300 га по АДРЕСА_3 , на якій знаходиться магазин побутової хімії; земельну ділянку площею 0, 2 га по АДРЕСА_4 , на якій знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами; земельну ділянку площею 0, 1883 га по АДРЕСА_5 . Окрім того, в період шлюбу сторони придбали квартиру АДРЕСА_6 .

У зв`язку з наявністю спору про порядок користування і володіння цим майном, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив поділити його, визнавши за ним право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 2 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0166, з житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами на ній по АДРЕСА_4 ; та земельну ділянку загальною площею 0,3 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0001, з магазином побутової хімії по АДРЕСА_3 ; а право власності на все інше спільне майно подружжя визнати за відповідачем.

Також у липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому вказувала, що за час шлюбу ними, окрім зазначеного вище нерухомого майна, були придбані транспортні засоби Merсedes-Benz та Nissan Qashqai 1,6і, які ОСОБА_1 без її відома в липні 2015 року самостійно реалізував і отримані кошти від їх реалізації привласнив собі, тому вважає за можливе розділити їх між ними в рівних частках.

Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнених зустрічних вимог, просила поділити спільно нажите майно подружжя:

виділити ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0, 2 га з житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами на ній, вартістю згідно експертної оцінки 1 427 674 гривень, що розташовані по АДРЕСА_4 ; Ѕ частину вартості вантажного автомобіля Merсedes-Benz у розмірі 163 346, 34 гривні, що визначена експертною оцінкою; та Ѕ частину вартості легкового автомобіля Nissan Qashqai 1,6і в розмірі 185 056, 73 гривні, що визначена експертною оцінкою;

виділити їй земельну ділянку загальною площею 0, 03 га з магазином побутової хімії по АДРЕСА_3 , вартістю 132 561, 00 гривень згідно експертної оцінки; земельну ділянку загальною площею 0, 1883 га по АДРЕСА_5 , вартістю 108 000, 00 гривень згідно експертної оцінки; будинок (нежилий згідно акту селищної ради) з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , вартістю 255 215, 00 гривень згідно експертної оцінки; земельну ділянку загальною площею 0, 0594 га по АДРЕСА_2 , вартістю 26 730, 00 гривень згідно експертної оцінки; земельну ділянку загальною площею 0, 1706 га по АДРЕСА_2 , вартістю 97 242, 00 гривень згідно експертної оцінки; земельну ділянку загальною площею 0, 0195 га по АДРЕСА_7 вартістю 161 689, 00 гривень згідно експертної оцінки; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , вартістю 35 452, 00 гривень згідно експертної оцінки; однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 , вартістю 499 691, 00 гривень згідно експертної оцінки; Ѕ частину вартості вантажного автомобіля Merсedes-Benz у розмірі 163 346, 34 гривні згідно експертної оцінки; Ѕ частину вартості легкового автомобіля Nissan Qashqai 1,6і у розмірі 185 056, 73 гривні згідно експертної оцінки; та стягнути з ОСОБА_1 на її користь половину вартості вказаних автомобілів у сумі 348 403, 07 гривень, а також різницю між вартістю отриманого сторонами майна в сумі 111 094, 00 гривень.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволені частково.

Поділено спільно нажите майно подружжя:

Виділено у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0, 2000 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0166, з житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_4 .

Виділити у власність ОСОБА_2 : житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_2 ; земельну ділянку загальною площею 0, 0594 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку загальною площею 0, 1706 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0707, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; магазин та земельну ділянку загальною площею 0, 0195 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0627, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; магазин та земельну ділянку загальною площею 0, 0300 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку загальною площею 0,1883 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0032, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості отриманого майна в розмірі 55 547, 00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що набуте сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, поділ якого здійснюється, виходячи із засади рівності часток подружжя та з урахуванням укладеного між сторонами порядку користування спірним нерухомим майном. При цьому, враховуючи те, що вартість виділеного ОСОБА_1 нерухомого майна перевищує вартість його частки в спільному майні подружжя, місцевий суд дійшов висновку про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 компенсації вартості отриманого ним майна.

Водночас, установивши, що спірні транспортні засоби були відчужені в період шлюбу сторін і кошти від їх продажу використані в інтересах сім`ї, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх поділу.

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 07 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доводи апеляційної скарги не містять посилань на норми права чи обставини в справі, які б могли бути підставою для задоволення її вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 07 червня 2018 року в частині поділу нерухомого майна і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що здійснюючи поділ нерухомого майна суди попередніх інстанцій врахували його вартість, виходячи з висновків судових експертиз, проведених ще в 2016 році, тоді як кон`юнктура ринку нерухомості встановлює термін дії проведеної щодо нерухомого майна оцінки тривалістю шість місяців, які спливли у вказаному році. До того ж висновок проведеної по справі експертизи щодо визначення вартості нерухомого майна містить вочевидь завищену вартість володіння, яке виділене йому, та занижену вартість іншого нерухомого майна, виділеного ОСОБА_2 , а в клопотанні про призначення повторної експертизи в справі йому було безпідставно відмовлено.

Також зазначає, що після ухвалення рішення в справі, 06 березня 2018 року, виділений йому будинок був фактично повністю знищений від пожежі, що свідчить про істотний дисбаланс прав при поділі майна подружжя та порушення принципу рівності часток.

Окрім цього вказує, що суди фактично не розглянули вимогу щодо поділу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

21 серпня 2018 року справа № 654/2169/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що 22 жовтня 1994 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

Під час шлюбу ними було придбано нерухоме майно (ринкова вартість якого визначена висновком судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 05 серпня 2016 року), а саме:

у селі Рибальче Голопристанського району Херсонської області:

земельну ділянку загальною площею 0, 2000 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0166, з житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_4 (вартість 1 427 674, 00 грн);

житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (вартість 35 452, 00 гривні);

житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 (вартість 255 215, 00 гривень);

земельну ділянку площею 0, 0594 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0706, по АДРЕСА_2 (вартість 26 730, 00 гривень);

земельну ділянку площею 0, 1706 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0707, по АДРЕСА_2 (вартість 97 242, 00 гривні);

магазин та земельну ділянку площею 0, 0195 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0627, по АДРЕСА_7 (вартість 161 689, 00 гривень;

магазин та земельну ділянку площею 0, 0300 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0001, по АДРЕСА_3 (вартість 132 561, 00 гривня);

земельну ділянку площею 0, 1883 га, кадастровий номер 6522384500:01:001:0032, по АДРЕСА_5 (вартість 108 000, 00 грн);

та квартиру АДРЕСА_8 (вартість 499 691, 00 гривня).

Загальна вартість зазначеного майна становить 2 744 254, 00 гривні, Ѕ частина якого складає 1 372 127, 00 гривень.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма частин третьої та четвертої статті 368 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Основним завданням суду при вирішенні спорів про поділ майна подружжя є вирішення конфлікту між подружжям, тобто здійснення судом своєї головної функції - ухвалення обов`язкового рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які в будь-якому випадку не можуть між собою домовитися.

Установивши, що за час шлюбу за спільні кошти подружжя сторони придбали зазначене вище нерухоме майно, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно вважав це майно об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки сторін в якому є рівними, оскільки доказів про наявність підстав для відступлення від загальних засад їх рівності вони не надали.

При цьому, врахувавши укладений між сторонами порядок користування спірним нерухомим майном, установивши, що вартість земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_4 ( 1 427 674 , 00 гривні), який сторони просили виділити у власність ОСОБА_1 , перевищує вартість Ѕ частки в спільному майні подружжя (2 744 254, 00 гривні), суди обґрунтовано стягнули з нього на користь ОСОБА_2 55 547, 00 грн грошової компенсації належної їй частки в спільному майні подружжя. Обставин того, що такий обов`язок є для ОСОБА_1 надмірним матеріальним тягарем суди не встановили.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що суди безпідставно відмовили в задоволенні його клопотання про призначення повторної експертизи в справі щодо визначення вартості спірного нерухомого майна колегія суддів не бере до уваги, оскільки згідно з частиною другою статті 113 ЦПК України (статті 150 ЦПК України 2004 року) повторна експертиза може бути призначена судом, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, однак доказів щодо наявності таких обставин заявник не надав, а тому висновок судів про відмову в задоволенні його клопотання є обґрунтованим.

Не заслуговують на увагу доводи заявника щодо пошкодження внаслідок пожежі виділеного йому у власність житлового будинку, так як указані обставини виникли після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Також не можуть бути підставою для скасування судових рішень доводи касаційної скарги про те, що вимога про поділ квартири в м. Херсон залишилася фактично не вирішеною, оскільки, як свідчать матеріали справи, квартира АДРЕСА_8 на праві приватної власності за ОСОБА_2 , під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій ОСОБА_1 не заперечував, що ця квартира залишиться у власності ОСОБА_2 , вимог про виділення її йому не заявляв, при цьому зі змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції вбачається, що квартира відійшла у власність ОСОБА_2 і її вартість врахована судом під час поділу всього майна подружжя.

Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 07 червня 2018 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 07 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук