Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 760/28019/17-ц

провадження № 61-45897св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Ганна Олегівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року у складі судді Букіна О. М. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 25 травня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О., зареєстрований за № 500; витребувати зазначену квартиру у ОСОБА_3 .

Разом з позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; до набрання законної сили рішенням суду по суті спору: заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, похідним від права власності, вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної квартири; заборонити ОСОБА_3 вселятися до квартири, реєструвати в квартирі будь-яких осіб, потрапляти до квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися майном, зокрема укладати з третіми особами договори іпотеки, оренди, купівлі-продажу, дарування.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що квартира неодноразово перепродавалася особам, які не проживають на території України або не є її резидентами, в будь-який час може бути відчужена на користь інших осіб, передана в іпотеку, оренду, що унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову або ж значно ускладнить повернення квартири власнику.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи предмет позову та положення закону, вимоги заяви про забезпечення позову є обґрунтованими у частині накладення арешту на квартиру, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновок суду першої інстанції відповідає статтям 149, 150 ЦПК України, між сторонами існує спір щодо нерухомого майна, право власності на яке на момент розгляду зареєстровано за ОСОБА_3 , невжиття заходу забезпечення позову може надалі утруднити чи унеможливити виконання судового рішення.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року поновлено касаційне провадження, відкрито провадження, витребувано справу з Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій мали перевірити наявність обов`язкових підстав для зустрічного забезпечення позову, передбачених ЦПК України, позивач є громадянином Російської Федерації, зареєстрований та проживає у м. Санкт-Петербурзі (Російська Федерація), не має зареєстрованого місця проживання (перебування) та майна на території України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (частина перша статті 154 ЦПК України).

Отже, суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На час вирішення питання забезпечення позову у матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження всіх обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, зокрема, відомості про відсутність у ОСОБА_1 майна на території України в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року питання незастосування судом першої інстанції заходів зустрічного забезпечення ОСОБА_4 не порушувалося.

Водночас, невжиття судом першої інстанції заходів зустрічного забезпечення не є абсолютною підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову, оскільки у такому разі відповідно до частини шостої статті 154 ЦПК України особа не позбавлена права звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які, на її думку, підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.

Доводи касаційної скарги щодо обов`язку суду перевірити наявність обов`язкових підстав для зустрічного забезпечення позову не ґрунтується на нормах процесуального закону, крім того, суперечить засадах змагальності та диспозитивної цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року та постанова Апеляційного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. Ю. Мартєв Судді: А. І. Грушицький А. А. Калараш Є. В. Петров В. В. Сердюк